Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2983/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2983/25 Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту:25.07.2025р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі в/ч) НОМЕР_1 про: - визнання протиправними бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 червня 2010 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. - зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2010 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. - визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 02 червня 2021 року включно у фіксованій величині 4 139,19 гривень в місяць відповідно до приписів абз.абз.4, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок №1078). - зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 139,19 гривень в місяць за період з 01 березня 2018 року по 02 червня 2021 включно відповідно до приписів абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач не вбачає підстав для нарахування та виплати йому з 01 червня 2010 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, а також доплати індексації грошового забезпечення (враховуючи приписи абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078) за період з 01 березня 2018 року по 02 червня 2021 року, що, на думку позивача, є протиправним. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що після зростання грошових доходів позивача у червні 2015 року відповідно до п.5 Порядку 1078 в редакції, яка діяла станом на відповідну дату, із метою подальшого обрахування індексу споживчих цін червень 2015 року став базовим місяцем для позивача. З липня по вересень 2015 року індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації. У вересні 2015 відбулось зростання грошових доходів позивача. Тобто відповідно до п.5 Порядку 1078 в редакції, яка діяла станом на відповідну дату, із метою подальшого обрахування індексу споживчих цін вересень 2015 року став базовим місяцем для Позивача. З вересня по листопад 2015 року індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації. Таким чином, (а) відповідач належним чином нарахував та сплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01 червня 2010 року 30 листопада 2015 року; (б) відсутні законодавчі підстави для перерахунку індексації грошового забезпечення Позивача за період 01 червня 2010 року 30 листопада 2015 року із застосуванням січня 2008 року в якості базового місяця. Щодо індексації за період з 01 грудня 2015 року по 02 червня 2021 року відповідач послався на вказівку Департаменту фінансів МО України від 04 січня 2016 року №248/3/9/1/2, якою визначено, що через зміни до Порядку №1078 індексація грошового забезпечення військовослужбовців не нараховується до окремого роз`яснення. Згідно з телеграмою Департаменту фінансів МО України від 23 листопада 2018 року №248/939 право індексації грошового забезпечення військовослужбовців було поновлено з грудня 2018 року. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 задовольнити частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 02 червня 2021 включно у фіксованій величині 4 139,19 гривень на місяць відповідно до приписів абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078. Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4139,19 гривень на місяць за період з 01 березня 2018 року по 02 червня 2021 року включно відповідно до приписів абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078. У решті позову відмовлено. В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги: - згідно з телеграмою Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23 листопада 2018 року №248/939 право індексації грошового забезпечення військовослужбовців було поновлено з грудня 2018 року; - станом на грудень 2018 року індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, з грудня 2018 року по червень 2021 року відповідач належним чином виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення, що підтверджується довідкою, виданою відповідачем вих. №2263 від 31 грудня 2024 року, до того ж позивач у позові зазначає, що згідно особового рахунку позивача грошове забезпечення у період з лютого 2018 року по березень 2018 року зросло на 323,90 грн., однак для цілей п.5 Порядку № 1078 необхідно враховувати зміну розміру посадового окладу, а не всього грошового забезпечення військовослужбовця; - відповідно до довідки №808/2841 щодо нарахованого грошового забезпечення позивача, виданої відповідачем 08 лютого 2025 року, у лютому 2018 року посадовий оклад позивача складав 760 грн., а в березні 2018 року 3 170 грн., отже, посадовий оклад позивача збільшився на 2 410 грн.; - таким чином, суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення на підставі висновків, які не відповідають обставинам справи. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року іншими учасниками справи не оскаржено. Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 01 червня 2010 року по 02 червня 2021 року. На підставі наказу №112 (по стройовій частині) позивача 02 червня 2021 року виключено із списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення. Вважаючи, що в період проходження позивачем військової служби у в/ч НОМЕР_1 виплата індексації грошового забезпечення позивача здійснювалась не у повному обсязі, адвокатом позивача було направлено адвокатський запит до відповідача. Зі змісту листа №808/19942 від 21 грудня 2024 року вбачається, що відповідач не вбачає підстав для нарахування та виплати позивачу з 01 червня 2010 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, а також доплати індексації грошового забезпечення (враховуючи приписи абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078) за період з 01 березня 2018 року по 02 червня 2021 року Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01 грудня 2015 року до 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінилися. Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення "січень 2008 року" - є протиправною. Суд першої інстанції дійшов висновку, що Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 323,96 грн. (9 784,37 грн. 9 460,41 грн.), що не перевищує суму можливої індексації, у позивача наявне право на отримання щомісячної "індексації-різниці" за період з 01 березня 2018 року по 02 червня 2021 року у розмірі 4 139,19 грн. (4 463,15 грн. 323,96 грн.) щомісячно. За викладених обставин та їх правового регулювання, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині нарахування позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 02 червня 2021 року включно у фіксованій величині 4 139,19 грн. щомісячно є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, 1 ст. 2, абз.2 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ст. 2, ч.1 ст. 4, ч.ч.1, 2 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017-III, п.п.1-1, 4, 5, 6 Поряду проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, п.п.1-3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09 грудня 2015 року №1013. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі Закон №1282-XII). Відповідно ст. 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Згідно ч.1 ст. 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Згідно ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Відповідно п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.8 п.4 Порядку №1078). Відповідно п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції: "

5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку". Отже, починаючи з 09 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець. Пунктом 1 Постанови №1013 внесено зміни до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, що призвело до збільшення посадових окладів працівників, заробітна плата яких обчислюється за вказаною тарифною сіткою. Відповідно п.3 Постанови №1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (Офіційний вісник України, 2003р., №29, ст.1471). Виходячи з системного аналізу п.п.1-3 Постанови №1013, базовий місяць січень 2016 року застосовується для подальшої індексації заробітної плати за посадами, оклади (тарифні ставки) за якими підвищилися в грудні 2015 року у зв`язку з прийняттям Постанови №1013, що відповідає положенням п.5 Порядку №1078 в редакції з 09 грудня 2015 року. В свою чергу, Порядок №1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок). Станом на час виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до Постанови №1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року. Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності Постановою №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року. Щодо індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2018 року до 19 жовтня 2018 року варто зазначити, що право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абз.2 п.1-1, абз.6 п.5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз.абз.2, 5 п.4 Порядку №1078). Поняття індексації-різниці викладено у абз.абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 п.5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз.3); - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз.4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абз.6 п.5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз п.1, абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 дає підстав для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Колегія суддів зазначає, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п.п.5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21. З матеріалів справи вбачається, що поточна індексація за спірний період не є предметом даного спору. В свою чергу, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась індексація різниця за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року. З огляду на приписи п.5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: - розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); - чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абз.5 п.5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абз.5 п.4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). З урахуванням вищевикладеного та актуальної та сталої правової позиції Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складає 1762 грн*253,30%= 4 463,15 грн. Відповідно до довідки про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 02 червня 2021 року грошове забезпечення за лютий 2018 року становить 9 460,41 грн. та за березень 2018 року 9 784,37 грн. З огляду на те, що грошове забезпечення за березень 2018 року збільшилось на 323,96 грн. 9 784,37 грн. 9 460,41 грн.), то позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення в розмірі 4 139,19 грн. (4 463,15 грн. 323,96 грн.) відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078. За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправну бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу "індексації-різниці" в розмірі 4 139,19 грн. щомісячно, відповідно до абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 25 вересня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.