Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1036/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _______________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1036/25 Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту:07.07.2025р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Херсонській області (з урахуванням уточнених позовних вимог) про: - визнання протиправними дій ГУПФ України в Херсонській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; - зобов`язання ГУПФ України в Херсонській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст. 42 Закону України №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-ІV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі Постанова №168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі Постанова №185) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 13 липня 2024 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, в розмірі 10 846,37 гривень. Відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Пунктом першим Постанови №168 було установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-ІV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (далі Порядок №124) проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197. Пунктом 1 Постанови №185 було установлено, що з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-ІV та Порядку №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796. Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повідомити інформацію про те, чи проведено позивачу перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою №168 та Постановою №185. Також в заяві містилась вимога усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було. У відповідь на зазначену заяву позивача відповідач надіслав листа від 04 грудня 2024 року, зі змісту якого вбачається, що згідно з Порядком №124 внаслідок індексації пенсія Позивача не підлягала підвищенню. А тому з 01 березня 2023 на підставі пункту шостого Постанови №168 позивачу установлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн., а з 01 березня 2024 відповідно до пункту третього Постанови №185 позивачу також установлено доплату в розмірі 100 гривень. Таким чином, відповідач протиправно відмовився проводити перерахунок пенсії Позивача відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, установлений Постановою №168, починаючи з 01 березня 2023, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений Постановою №185, починаючи з 01 березня 2024 року, установивши натомість доплату в розмірі по 100 грн. При цьому до спірних правовідносин відповідач протиправно не застосував ч.1 ст. 42 Закону №1058-IV, п.п.1-4, 7 Порядку №124, п.1 Постанови №168 та п.1 Постанови №185, натомість помилково застосував абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124, п.6 Постанови №168 та п.3 Постанови №185. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017, який складав 3764,40 грн. Він підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,17, визначений п.2 Порядку №124. З урахуванням цього, при перерахунку пенсій у 2019 році застосовувався показник середньої заробітної плати 4404,35 грн. (3764,40 х 1,17). У 2020 році коефіцієнт підвищення складав 1,11, що визначений п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2020 році" від 01 квітня 2020 року №251. З урахуванням цього, при перерахунку пенсій у 2020 році застосовувався показник середньої заробітної плати 4 888,83 грн. (4 404,35 х 1,11). У 2021 році п.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2021 році" від 22 лютого 2021 року №127 (далі Постанова №127) передбачений коефіцієнт 1,11. Відтак розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 5 426,60 грн. (4 888,83 х 1,11). Аналогічно, у 2022 році п.1 Постанови №118 передбачав коефіцієнт 1,14. Тому розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 6 186,32грн. (5426,60 х 1,14). У 2023 році п.1 Постанови №168 передбачений коефіцієнт 1,197. Відтак розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 7 405,03 грн. (6186,32 х 1,197). Тобто, такий розрахунок здійснюється саме з метою використання у механізмі індексації. Автономний характер такого розрахунку обмежує його застосування у інших процедурах, зокрема, при призначенні пенсій. У відносинах пенсійного забезпечення застосовуються два показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії: розрахований з метою індексації пенсій та визначений для інших цілей, у тому числі для призначення пенсій. Відповідно до п.6 Постанови №168, до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2023 року встановлено з 01 березня 2023 року щомісячну доплату в розмірі 100,00 грн., яка враховується під час наступних перерахунків пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески , та який враховується для обчислення пенсії. З 01 березня 2024 року відповідно до Постанови №185 встановлено щомісячну доплату в розмірі 100,00 грн. та у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність переглянуто доплату за понаднормовий стаж. Після перерахунку розмір пенсійної виплати становить 8 397,17грн. Враховуючи норми чинного законодавства, відсутні підстави для застосування під час перерахунку з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10 846,47грн.), збільшеного на коефіцієнти підвищення, визначені Постановами №168, №185. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУПФ України в Херсонській області у вигляді відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796. Зобов`язано ГУПФ України в Херсонській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст. 42 Закону №1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до п.1 Постанови №168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п.1 Постанови №185 та провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 13 липня 2024 року. Стягнуто з ГУПФ України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн. В апеляційній скарзі ГУПФ України в Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що абз.4 ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV передбачає, що показник середньої заробітної плати для обчислення пенсії, який застосовується при призначенні пенсії, залежить від року, в якому особа звернулася за призначенням пенсії: середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Натомість судом першої інстанції проігноровано той факт, що ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV не передбачено, що індексуватися має саме показник, з урахуванням якого призначено конкретну пенсію за зверненням у конкретному році. Так, судом першої інстанції інстанції не в повній мірі з`ясовано, що індексація пенсії, згідно з цією нормою, відбувається не шляхом безпосереднього збільшення її розміру на певний коефіцієнт, а шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії. Головне управління наголошує та звертає увагу суду апеляційної інстанції на механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії визначений Порядком №124. Судом першої інстанції проігноровано, що передбачений ст. 42 Закону №1058-IV перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється з використанням спеціально визначеного для цього показника середньої заробітної плати. Судом першої інстанції не взято до уваги доводи апелянта, що здійснити перерахунок пенсії Позивача із застосуванням вищевказаних показників недоцільно, оскільки під час призначення пенсію обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7 763,17 грн.), що є більшим ніж ті, що враховувалися для перерахунку пенсії з 01 березня 2021 року, 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року. Так, до пенсії позивача встановлено щомісячні доплати з 01.07.2021 в розмірі 100,00 грн. (п.2 Постанови №127); з 01 березня 2022 року 135 грн. (п.4 Постанови №118); з 01 березня 2023 року 100,00 грн. (п.6 Постанови №168), які враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 рр., в розмірі 10 846,37грн. 17 жовтня 2024 року позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила: - пояснити, чому їй не було проведено належну індексацію пенсії відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року, на коефіцієнт збільшенні у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року. - провести перерахунок (індексацію) її пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року та у зв`язку з цим провести виплату недотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року; - надіслати їй копію розпоряджень про призначення (перерахунок) її пенсії станом на день призначення, станом на 01 березня 2023 року та станом на 01 березня 2024 року зі всіма додатками до них. У відповідь на зазначену заяву відповідач надіслав лист від 04 грудня 2024 року, у якому, зокрема, зазначено, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України. Перерахунок пенсій з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року проводився на виконання Постанов №168 та №185. Перерахунок пенсій здійснювався із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, збільшеного на коефіцієнти підвищення, визначені вищевказаними постановами, та який становив: з 01 березня 2023 року 7 405,03 грн. (3 764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197); з 01 березня 2024 року 7 994,47 грн. (3 764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796). Пенсію позивача обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10 846,37 грн.), що є більшим ніж ті, що враховувалися для перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року, 01 березня 2024 року. Тому здійснити перерахунок пенсії, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки збільшеного на коефіцієнти підвищення, недоцільно. Враховуючи норми чинного законодавства, для застосування під час перерахунку з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10 846,37 грн.), збільшеного на коефіцієнти підвищення, визначеними вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України, підстав немає. Вирішуючи справу, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, виходив з того, що з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-ІV положень п.5 Порядку проведення перерахунку пенсій, відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі Порядок №124), є протиправним. Таким чином, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч.2 ст. 42 Закону №1058-VI, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядку проведення перерахунку пенсій, відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Згідно ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Порядок проведення перерахунку пенсій, відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі -Порядок №124). Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до ч.1 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно п.4. Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К=(ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% + 1, 100% де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %, де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Згідно п.5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". У свою чергу п.8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що у 2023 році, зокрема, ч.2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації п.8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв Постанову №168, п.1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-VI, затвердженим Постановою №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197. Постановою №185 з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (п.1). З метою реалізації п.6 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №185, п.1 якої установлено, що з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. Таким чином, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов №168, №185 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти. Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку №124). Відповідно ст. 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу. Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії, це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці. Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення. Отже, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення. В іншому випадку, відповідно до ч.3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права. При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію "якості закону". Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19). У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2019-2021 роках згідно з Законом №1058-IV у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-VI. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, положень п.5 Порядку №124, є протиправним. З врахуванням вищевикладеного, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ГУПФ України в Херсонській області, здійснюючи позивачу перерахунок пенсії на підставі ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнта збільшення 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачу, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18 лютого 2025 року у справі №160/15379/24, від 20 лютого 2025 року у справі №560/12058/24. Також наведена правова позиція підтримана Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові по справі №200/5836/24 від 16 квітня 2025 року. За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Крім того, колегія суддів критично відноситься до твердження апелянта про необґрунтованість стягнення з ГУПФ України в Одеській області витрат по сплаті судового збору з посиланням на ст. 73 Закону №1058-IV, оскільки процесуальні правовідносини з приводу розподілу судових витрат регулюються ст. 139 КАС України, яка, стосовно цих правовідносин, є спеціальної правової нормою і тому підлягає застосуванню. Згідно п.1 ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 25 вересня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.