Ухвала КЦС ВС № 335/2635/22

Ухвала 23 вересня 2025 року м. Київ справа № 335/2635/22 провадження № 61-8604ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року (повний текст постановискладено 09 грудня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа-приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталя Григорівна, про визнання заповіту недійсним, ВСТАНОВИВ: У червні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки відправлена до Верховного Суду 30 червня 2025 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2025 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні докази, які підтверджуватимуть поважність причин пропуску строку. Зокрема зазначав, що фактичним неотриманнямповного тексту постанови та пізнім інформуванням, у зв`язку з тим він неотримував повний текст постанови Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року поштовим зв`язком. Лише 16 червня 2025 року дізнався про існування повного тексту постанови із сайту 11 Судова влада України (reyestr.court.gov.ua) шляхом самостійного пошуку. Ймовірними причинами неотримання є значні перебої в роботі поштових відділень та служб доставки в умовах воєнного стану, що є частим явищем у прифронтовому місті Запоріжжі, де поштова інфраструктура часто страждає від обстрілів та не працює у звичайному режимі. Також, в умовах постійних загроз та перебоїв з комунікаціями, можливість постійного моніторингу офіційних джерел інформації, таких як Єдиний державний реєстр судових рішень, є ускладненою. Зазначені обставини, які є загальновідомими фактами та підтверджуються офіційними повідомленнями органів державної влади (зокрема, щоденними зведеннями Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони України, Запорізької обласної військової адміністрації), об`єктивно перешкоджали мені своєчасно та в повному обсязі підготувати та подати касаційну скаргу в межах встановленого ЦПК України строку, зокрема, відсутність фактичного доступу до повного тексту судового рішення до 16 червня 2025 рокує ключовою обставиною, що свідчить про поважність причин пропуску строку. Верховний Суд неодноразово у своїй практиці (наприклад. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 14-с/026/020; Постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 925/252/21) зазначав, що початок та перебіг строку на касаційне оскарження не припиняється автоматично з введенням воєнного стану. Однак, наявність воєнного стану, активні бойові дії та їх наслідки, зокрема у прифронтових регіонах, а також об`єктивна неможливість отримання судового рішення, є поважними причинами для поновлення процесуального строку, якщо особа об`єктивно була позбавлена можливості своєчасно подати документ. На виконання ухвали Верховного Суду 22 липня 2025 року ОСОБА_1 надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Заява повторно обґрунтовано тим, що фактичним неотриманням повного тексту постанови Запорізького апеляційного суду, а також надзвичайними обставинами, пов`язаними з військовою агресією Російської Федерації проти України, триваючим воєнним станом та постійними обстрілами. Запоріжжя, як прифронтового. Отже, щодо фактичного неотримання ним повного тексту постанови суду апеляційної інстанції та пізнє інформування, що він дійсно не отримував повний текст постанови Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року, в тому числі і поштовим зв`язком. І так, дійсно, його інтереси в суді першої та апеляційної інстанції представляла адвокат адвокатського бюро «Наталі Соколової» - Соклова Н. І., а тому вважає, що його справа ще розглядалась в суді апеляційної інстанції. У зв`язку з тим, що в нього з АБ «Наталі Соколової» було втрачено зв`язок, 16 червня 2025 року, оскільки вже пройшло багато часу після звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою,вінзвернувся з консультацією до іншого адвоката, який повідомив його про те, що йогоапеляційна скарга вже розглянута та ознайомили його з повним текстом постанови на сайті «Судова влада України»(reyestr.court.gov.ua). Але, обов`язок суду апеляційної інстанції передбачений статею 376 ЦПК України, відповідно до якої копія постанови апеляційного суду надсилається учасникам справи, які не були присутні під час її проголошення, протягом двох днів з дня складення повного тексту постанови, ніхто не відміняв. Відповідно, оскільки бувають різні ситуації, враховуючи військовий стан в країні, в будь-якому випадку суд апеляційної інстанції повинен був повідомити його особисто про прийняте ним рішення, шляхом направлення копії ухваленої апеляційним судом постанови на йогопоштову адресу рекомендованим листом з повідомленням. Чого судом апеляційної інстанції зроблено не було, відповідно ним був пропущений строку на звернення з касаційною скаргою не з його вини та з незалежних від ньогообставин. Саме тому вважає, що така затримка в доступі до судового рішення, що становить понад п`ять місяців з моменту його складення, є критичною для реалізації його права на касаційне оскарження. І так дійсно, ймовірними причинами неотримання є значні перебої в роботі поштових відділень та служб доставки в умовах воєнного стану, що є частим явищем у прифронтовому місті Запоріжжі, де поштова інфраструктура часто страждає від обстрілів та не працює у звичайному режимі. Також, в умовах постійних загроз та перебоїв з комунікаціями, можливість постійного моніторингу офіційних джерел інформації, таких як Єдиний державний реєстр судових рішень, є ускладненою. Щодо безпосереднього впливу бойових дій у м. Запоріжжі, то в попередній заяві ним вже було надане обґрунтування цій підстав, а тому повторно ним не зазначається, яку все ж таки просить суд врахувати. Зазначені обставини в сукупності, об`єктивно перешкоджали йомусвоєчасно та в повному обсязі підготувати та подати касаційну скаргу в межах встановленого ЦПК України строку. Зокрема, відсутність фактичного доступу до повного тексту судового рішення до сьогоднішнього дня є ключовою обставиною, що свідчить про поважність причин пропуску строку. Вважає що пропуск ним строку на касаційне оскарження є обґрунтованим та викликаний об`єктивними, непереборними обставинами, пов`язаними з військовою агресією проти України, специфічним становищем м. Запоріжжя як прифронтового міста, та головне - відсутністю своєчасного отримання повного тексту оскаржуваної постанови, про яке стало відомо лише 16 червня 2025 року. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав. Заявник не виконав вимоги процесуального закону при поданні касаційної скарги. Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Заявнику надавався строк для усунення недоліків касаційної скарги, однак він не скористався своїми процесуальними правами, не проявив належної обачності у захисті своїх прав. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України). Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (статті 43, 49 ЦПК України). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Заявник не демонстрував готовність брати участь у розгляді цієї справи. Так, у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Щоразу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з метою захисту своїх прав, а задля досягнення сторонніх цілей, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Враховуючи, що заявник не виконав вимоги процесуального закону при поданні касаційної скарги станом на червень 2025 року, не виконано вимог ухвали Верховного Суду 22 липня 2025 року, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху така вважається неподаною та повертається. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року повернути. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І. О. Дундар