Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/32243/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 вересня 2025 року м.Дніпросправа № 160/32243/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі № 160/32243/24 (суддя Юрков Е.О., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги, на підставі пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що з 25.05.2024 вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком. У зв`язку з тим, що має відповідний стаж роботи в сфері освіти, звернулась до відповідача з заявою щодо виплати десяти місячних пенсій у відповідності до п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Втім, відповідач листом № 50820-36289/К-01/8-0400/24 від 12.09.2024 відмовив у виплаті з підстав недостатності стажу на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років. Позивач вважає, що має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладену в листі № 50820-36289/К-01/8-0400/24 від 12.09.2024 щодо незарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , період роботи з 02.10.1985 по 21.06.1992 на посаді вихователя дитячого комбінату № НОМЕР_2 у ВАТ «Дніпрошина» та не виплати грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, період роботи з 02.10.1985 по 21.06.1992 на посаді вихователя дитячого комбінату № НОМЕР_2 у ВАТ «Дніпрошина»; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує, що згідно довідки від 01.07.2024 № 10/387, яка видана Комунальним закладом «Дніпропетровський фаховий коледж спорту «Дніпропетровської обласної ради», спеціальний стаж позивача складає 27 років 9 місяців. Вказує, що до спеціального стажу неможливо зарахувати, згідно довідки від 18.07.2024 № 4/5-704, період роботи з 02.10.1985 по 21.06.1992 на посаді вихователя дитячого комбінату № НОМЕР_2 у ВАТ «Дніпрошина», оскільки не підтверджено державну або комунальну форму власності закладу. Тому, оскільки на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058 - IV, позивач не має стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону № 1788, для призначення та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 - IV підстави відсутні. Позивач подала письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.05.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року. 15.08.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з проханням надати грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 50820-36289/К-01/8-0400/24 від 12.09.2024 року позивачу було відмовлено в виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в якому зазначено, що «…Для зарахування періодів роботи до спеціального стажу та виплати грошової допомоги, необхідно підтверджувати довідками, із зазначенням повних назв установ, всіх перейменувань (реорганізацій), інформацію про те, чи відносяться установи, в яких особа працювала, до закладів, передбачених Переліком № 909, а також інформацію про перебування у відпустках без збереження заробітної плати з кожної окремої установи. Згідно довідки від 01.07.2024 № 10/387, яка видана Комунальним закладом Дніпропетровський фаховий коледж спорту Дніпропетровської обласної ради, спеціальний стаж складає 27 років 9 місяців. До спеціального стажу неможливо зарахувати, згідно довідки від 18.07.2024 № 4/5-704, період роботи з 02.10.1985 по 21.06.1992 на посаді вихователя дитячого комбінату № НОМЕР_2 у ВАТ Дніпрошина, оскільки не підтверджено державну або комунальну форму власності закладу. Оскільки на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058, Ви не маєте стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону № 1788, для призначення та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 підстави відсутні.». Не погодившись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV). Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. У статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначені окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років. Згідно із положеннями пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років. Відповідно до абзацу 36 статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Згідно із ст.62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Як було зазначено вище, згідно довідки від 01.07.2024 № 10/387, яка видана Комунальним закладом Дніпропетровський фаховий коледж спорту Дніпропетровської обласної ради, спеціальний стаж позивача складає 27 років 9 місяців. До спеціального стажу не зараховано, згідно довідки від 18.07.2024 № 4/5-704, період роботи позивача з 02.10.1985 по 21.06.1992 на посаді вихователя дитячого комбінату № НОМЕР_2 у ВАТ Дніпрошина, оскільки не підтверджено державну або комунальну форму власності закладу. Згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 24.07.1980 р. ОСОБА_1 має наявний трудовий стаж в період з 02.10.1985 по 21.06.1992 на посаді вихователя дитячого комбінату № НОМЕР_2 у ВАТ Дніпрошина. Згідно Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993, зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги, практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інші форми гурткової роботи. Згідно із п. 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10), що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років". Таким чином, вихователь дитячого комбінату є педагогічним працівником дошкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи вихователь дитячого комбінату має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст.55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №

909. Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованій у постанові від 30.01.2019 в справі № 442/456/17. Враховуючи викладене, а також те, що факт роботи позивача в дошкільному навчальному закладі в період з 02.10.1985 по 21.06.1992 на посаді вихователя дитячого комбінату № НОМЕР_2 у ВАТ Дніпрошина підтверджено даними трудової книжки НОМЕР_3 від 24.07.1980 р. та архівною довідкою Управління архівної справи Дніпровської міської ради від 18.07.2024 № 4/5-704, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем протиправно, відмовлено листом № 50820-36289/К-01/8-0400/24 від 12.09.2024 у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , періоду оботи з 02.10.1985 по 21.06.1992 на посаді вихователя дитячого комбінату № НОМЕР_2 у ВАТ Дніпрошина. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обраним судом, який вийшов за межі заявлених позовних вимог, способом захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж"ст. 55 Закону № 1788-XII, період роботи з 02.10.1985 по 21.06.1992 на посаді вихователя дитячого комбінату № НОМЕР_2 у ВАТ Дніпрошина. Щодо нарахування та виплати грошової допомоги, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Положеннями статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року. Тобто, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. З урахуванням того, що весь період роботи позивача відноситься до спеціального трудового стажу, передбаченого ст.55 Закону № 1788-ХІІ, ОСОБА_1 має право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на підставі пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі № 160/32243/24 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак