Постанова 4852 № 160/13724/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/13724/24 (суддя Врона О.В., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року про розстрочення виконання судового рішення у справі №160/13724/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа - Дніпровська міська рада про стягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 12 червня 2025 року звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення у справі №160/13724/24, згідно з якою просить розстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №160/13724/24 з дня набрання законної сили ухвали суду, встановивши наступний графік погашення заборгованості: до 15 числа поточного місяця 31656 (тридцять одна тисяча шістсот п`ятдесят шість) гривень протягом 36 (тридцяти шести) місяців. Заяву обґрунтовано недостатністю коштів на рахунках боржника, триваючим воєнним станом на всій території України, пошкодженням внаслідок обстрілів об`єктів нерухомого майна, що належать боржнику. Позивач також звертає увагу на те, що згідно з податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік, його дохід, з урахуванням сплачених податків, становив 229 857,81 грн., тобто 19154,82 грн. на місяць. В той же час, сума боргу, що підлягає примусовому стягненню, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, становить 1139612,53 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року заяву задоволено повністю. Ухвала суду мотивована тим, що наявні обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Дніпровська міська рада, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржила її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд безпідставно задовольнив заяву боржника, оскільки наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема відсутність необхідного фінансування, не є тією виключною обставиною в розумінні КАС України, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення. Також, скаржник зазначає про те, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу з платника податків фізичної особи, задоволено. Стягнуто податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 1035720,48 грн. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено (т.4 а.с.177-184). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року без змін (т.5 а.с.29-35). Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Частиною 2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Так, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі №160/13724/24 набрало законної сили 01.04.2025 року, а тому підлягало обов`язковому виконанню саме з 01.04.2025 року. Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи. Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами. Однак, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин. Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення слід враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. Зазначена правова позиція викладена у відповідності до постанов Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 року у справі №819/150/17. Як вбачається із заяви відповідача, як на підставу для відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року, він вказує на недостатність коштів на рахунках боржника, а також на те, що згідно з податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік, його дохід, з урахуванням сплачених податків, становив 229857,81 грн., тобто 19154,82 грн. на місяць в той час як сума боргу становить 1139612,53 грн. Стягуючи з позивача податковий борг у розмірі 1139612,53 грн суд враховував те, що така заборгованість виникла у відповідача за узгодженим податковим зобов`язанням згідно з податковими повідомленнями-рішеннями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки починаючи з 2016 року. Тобто, відповідач, упродовж тривалого строку не сплачував податкові зобов`язання у зв`язку з цим і виник податковий борг у сумі 1139612,53 грн. Зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів того, що ним вчинялися дії на виконання судового рішення та було розпочато сплату вищезазначеного боргу починаючи з 01.04.2025 року (дати набрання законної сили судовим рішенням), суд апеляційної інстанції вважає, що твердження відповідача про недостатність коштів для сплати податку не є підставою для відстрочення виконання судового рішення у цій справі, оскільки фактично створює боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. Судом береться до уваги не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. Щодо посилань відповідача на введення в Україні воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202, слід зауважити наступне. Так, у зв`язку з розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. На час розгляду цієї справи військовий стан не скасовано. Звертаючись із заявою про відстрочення виконання судового рішення ухваленого у справі №160/13724/24 відповідач не зазначає про те, як введення воєнного стану впливає на виконання судового рішення ухваленого у цій справі, роблячи неможливим його виконання. Зважаючи на те, що заява відповідача не містить обґрунтувань того як введення воєнного стану впливає на виконання судового рішення ухваленого у цій справі, роблячи неможливим його виконання, а також враховуючи те, що судовим рішення у цій справі вирішувалося питання щодо стягнення податкового боргу, який виник за узгодженим податковим зобов`язанням згідно з податковими повідомленнями-рішеннями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки починаючи з 2016 року та відповідачем не надано доказів вчинення дій на виконання судового рішення у цій справі починаючи з 01.4.2025 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо відстрочення виконання судового рішення ухваленого у справі №160/1324/24. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зауважує, що частина 5 статті 378 КАС України визначає, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Натомість, вимоги заяви ОСОБА_1 щодо розстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року згідно з графіком погашення до 15 числа поточного місяця 31656 грн протягом тридцяти шести місяців суперечить положенням частини 5 статті 378 КАС України, що є окремою підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду у справі №160/1324/24. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року про розстрочення виконання судового рішення у справі №160/13724/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі №160/13724/24. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 25 вересня 2025 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва