Постанова 4857 № 140/3834/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/3834/25 пров. № А/857/31983/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Носа С.П., суддів Ільчишин Н.В., Матковської З.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі №140/3834/25 за позовом Фермерського господарства АГРОТРЕЙД-ПСС до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- суддя у І інстанції Мачульський В.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складення повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: 14 квітня 2025 року Фермерське господарство АГРОТРЕЙД-ПСС (далі позивач, ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС) звернулося у Волинський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Волинській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі ППР) ГУ ДПС у Волинській області від 25.12.2024 №0350600902, №0350010902 та №0350590902. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної відповідачем фактичної перевірки позивача з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, складено акт фактичної перевірки від 12.11.2024 № 03/31695/09-01/36709587, на підставі якого 25.12.2024 прийнято ППР №0350600902, №0350010902 та №0350590902. Позивач вважає такі ППР протиправними та такими, що підлягають скасуванню. При цьому зазначає, що господарство не здійснює роздрібну торгівлю пальним, тому підстав для отримання в контролюючому органі ліцензії на роздрібну торгівлю пальними не було, а також відсутні підстави для реєстрації акцизного складу. Позивач стверджує, що всі території зберігання пального не є акцизним складом в силу підпункту "б" підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Згідно оборотно-сальдових відомостей по рахунку №203, протягом 2024 року ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС отримало у загальному обсязі 351 595,540 літрів (351,596 кубічних метрів) пального. Пальне зберігається в бочці на 6000 літрів (6,00 кубічних метрів). Отже, вважає, що законних підстав для реєстрації акцизного складу господарством немає, тому вказане податковим органом порушення не знаходить свого підтвердження та не ґрунтується на вимогах закону. Окрім того зазначає, що ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС в розумінні підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України не є підприємством з реалізації пального, тому юридичні підстави для реєстрації акцизного податку відсутні. Здійснена контрольна розрахункова закупка в результаті якої, ОСОБА_1 було реалізоване пальне за її власним бажанням та без погодження з господарством не може свідчити про здійснення підприємство реалізації пального. З врахуванням наведеного вважає, що складені ППР не відповідають вимогам закону, є необґрунтованими, надуманими та спростовуються поясненнями та доказами поданими підприємством. Також вказує на те, що у наказі № 3829-п від 11.11.2024 про проведення фактичної перевірки позивача не вказано підстави для її проведення, а є лише посилання на підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, та відсутні будь-які посилання на інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податку законодавства. Жодних правових підстав, які б вказували на необхідність реалізації податковим органом функцій контролю відповідачем не наведено. У зв`язку з цим вважає, що фактична перевірка проведена з порушенням порядку її призначення. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано ППР ГУ ДПС у Волинській області від 25.12.2024 №0350600902, №0350010902 та №0350590902. Стягнуто на користь ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 15 839,64 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Покликаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що з матеріалів відеофіксації видно що залиття пального здійснювалось взагалі іншим працівником, а ОСОБА_1 тільки прийняла кошти після передачі товару. Вказані обставини не звільняють від відповідальності саме позивача, оскільки саме на суб`єкта господарювання покладено обов`язок створити такі умови зберігання, використання товарно-матеріальних цінностей, за яких не буде допущено порушень податкового законодавства. Стосовно обов`язку реєстрації акцизного складу, то посилається на постанову Верховного Суду від 12.03.2024 по справі №160/8390/22 відповідно до якої, передбачений цією нормою виняток застосовується при сукупності умов, а саме: (1) загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів; (2) суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів; (3) пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Відсутність однієї з наведених умов виключає можливість визнання відповідної території/приміщення не акцизним складом. Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги. На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що на підставі наказу від 11.11.2024 № 3829-п ГУ ДПС у Волинській області була проведена фактична перевірка за місцем зберігання пального ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Крухиничі, вул. Луцька, 37/б, за результатами якої був складений акт перевірки №03/31695/09-02/36709587 від 12.11.2024 (а.с. 56-57). В ході проведення фактичної перевірки встановлено, що 11.11.2024 близько 14 години 30 хвилин контрольно-розрахунковою операцією на місці зберігання пального, що розташоване за адресою: Волинська область, Володимирський район, с.Крухиничі, вул. Луцька 37Б, де здійснює свою господарську діяльність суб`єкт господарювання Фермерське господарство Агротрейд-ПСС (код ЄДРПОУ 36709587) було придбано пальне (дизпаливо) в кількості 10 літрів по ціні 47 гривень за 1 літр, на загальну суму 470 гривень. При проведенні даної контрольно-розрахункової операції особою, що здійснювала розрахунки - Валентина (зі слів, документ, що підтверджує особу до перевірки надано не було) проведено без застосування РРО та без видачі розрахункового документа встановленої форми, чим порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями). На час проведення фактичної перевірки та операції з реалізації пального (дизпалива) ФГ Агротрейд-ПСС не зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі ПК України). Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України платник податку розпорядник акцизних складів зобов`язаний зареєструвати ці акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Відповідно до даних АІС Податковий блок станом на 11.11.2024 акцизні склади ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС не зареєстровані в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, чим порушено вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України. Відповідно до Реєстру ліцензіатів у ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС станом на дату проведення фактичної перевірки та здійснення операції з реалізації пального (дизпалива) у кількості 10 літрів по ціні 47 грн за 1 літр, на загальну суму 470 грн за вказаною вище адресою відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено вимоги пункту 2 статті 29 Закону № 3817-ІX. Таким чином під час проведення перевірки встановлено порушення, зокрема, п. 2 ст. 29 Закону України від 18.06.2024 Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигарета, та пального; п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України; п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України. На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області було прийнято ППР від 25.12.2024: - №0350600902, яким застосовано до підприємства штрафні санкції за порушення пункту 2 статті 29 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дестилягів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, а саме: роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії у сумі 319 500,00 грн (а.с. 20-21); - №0350010902, яким застосовано штрафні санкції за порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме: відсутність з вини платника податку реєстрації акцизного складу у сумі 1 000 000,00 грн (а.с. 18 зворот-19); - №0350590902, яким застосовано штрафні санкції за порушення пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України, а саме: здійснення суб`єктом господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації такого суб`єкта платником акцизного податку у порядку, передбаченому Податковим кодексом України та застосовано штрафні санкції у сумі 470,00 грн (а.с.17). Вказані ППР були оскаржені позивачем в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 17.03.2025 № 7512/6/99-00-06-03-01-06, скаргу ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС залишено без задоволення, а ППР без змін (а.с. 29-35). Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам частини 2 статті 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Як встановлено підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України). Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. За приписами підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Як вбачається з наказу ГУ ДПС у Волинській області від 11.11.2024 № 3829-п контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі, визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Актом фактичної перевірки від 12.11.2024 № 03/31695/09-01/36709587 встановлено, що 11.11.2024 близько 14 год 30 хв контрольно-розрахунковою операцією у місці зберігання пального за адресою: с. Крухиничі, вул. Луцька, 37б було придбано пальне в кількості 10 л по ціні 47 грн за 1 літр. Особа, яка здійснювала розрахунок (Валентина) не надала перевіряючим розрахунковий документ, чим на думку працівників податкового органу допущено порушення п. 1, 2. ст. 2 Закону України від 06.07.1995 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема здійснення розрахункової операції без РРО та без видачі розрахункового документа. Оскільки контрольно-розрахункова операція проведена, а саме реалізовано пальне (дизпаливо) в кількості 10 л по ціні 47 грн за 1 літр на суму 470 грн, ліцензії на роздрібну торгівлю пальним не надано, то порушено пункт 2 статті 29 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального № 3817-ІХ (далі Закон № 3817-ІХ). На підставі висновків вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області винесено ППР від 25.12.2024 №0350600902, яким за порушення пункту 2 статті 29 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального № 3817-ІХ (роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії) до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 319500 грн. Щодо наведеного суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України. Відповідно до підпункту 14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу. Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам. Як визначено підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу. Відповідно до преамбули Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального № 3817-ІХ цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України. Відповідно до термінів, наведених у статті 1 вказаного Закону єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб`єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі наданих ліцензій. Ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності. Статтею 29 Закону № 3817-ІХ визначено основні вимоги до оптової та роздрібної торгівлі пальним. Так, роздрібна торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Згідно з частинами 3, 5 статті 29 цього Закону суб`єкти господарювання здійснюють оптову або роздрібну торгівлю пальним виключно у споживчій тарі об`ємом до 5 літрів включно без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального. Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Як передбачено пунктом 22 частини 2 статті 73 Закону № 3817-ІХ до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії - 45 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Як встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 , яка здійснила безпосередньо продаж 11.11.2024, виконувала роботи на підприємстві на підставі договору на виконання робіт №31/10 з 01.11.2024 по 25.11.2024 (а.с. 92-93). Відповідно до умов даного договору, виконавець (Венгер В.В.) зобов`язується надати замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених договором, а замовник прийняти і оплатити дані послуги. За даним договором виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги: перевірка відповідності товаросупровідних документів; перевірка кількісних характеристик товару, що находять на складі замовника та облік і систематизацію товаросупровідних документів. Також з матеріалів справи слідує, що з метою притягнення ОСОБА_1 за викрадення пального до адміністративної відповідальності фермерське господарство зверталося з відповідною заявою до правоохоронних органів. Про вказані обставини свідчить і письмове пояснення ОСОБА_1 від 05.11.2025, надане Локачинському районному суду Волинської області, у якому остання вказувала на те, що 11.11.2024 до підприємства приїхали невідомі особи та попросили заправити автомобіль, оскільки директор був відсутній, то вона вирішила вкрасти пальне у кількості 9,5 л, яке зберігалось у бочці підприємства та реалізувала його цим невідомим особам (а.с. 28). З метою притягнення ОСОБА_1 за викрадення пального до адміністративної відповідальності фермерське господарство звернулося з відповідною заявою до правоохоронних органів та постановою Локачинського районного суду Волинської області від 18.12.2024 у справі №931/873/24 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 51 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності (а.с. 16). Також судом першої інстанції встановлено, що паливо для потреб фермерського господарства зберігаються та обліковуються в бочці. Відпуск пального відбувається згідно журналу відпуску ПММ. Паливно-мастильні матеріальні обліковуються на підприємстві на рахунку

203. Первинні документи, а саме оборотно-сальдові відомості по пальному, облік надходження та видачі пального наявні на підприємстві. Таким чином слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС не здійснює роздрібну торгівлю пальним, тому підстав для отримання в контролюючому органі ліцензії на роздрібну торгівлю пальним у нього не було, що виключає можливість застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу за порушення вимог пункту 2 статті 29 Закону № 3817-ІХ. А тому ППР від 25.12.2025 № 0350600902, яким застосовані штрафні санкції на суму 319500 грн, підставно скасовано судом першої інстанції. Щодо реєстрації акцизного складу, суд зазначає наступне. Як передбачено підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Пунктом б підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад - це: приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Не є акцизним складом: а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару; Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що фермерське господарство отримало протягом 2024 року пальне в загальному обсязі 351,596 куб.м. За висновками акту перевірки позивач допустив порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України. Згідно з цим підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані, зокрема, зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Відповідно до пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 гривень. Таким чином, обов`язок з реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП) виникає у платника податку розпорядника акцизного складу. Невиконання цього обов`язку з вини розпорядника акцизного складу має наслідком притягнення його до відповідальності згідно з пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України. Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального. Відповідно до статті 1 цього Закону, під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Отож, акцизний склад визначений як місце/територія, де розпорядник акцизного складу провадить відповідну господарську діяльність з пальним. У пункті б підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України законодавець зробив виключення, навівши такі критерії, які дозволяють вважати приміщення або територію такими, що не є акцизним складом, а саме: 1) загальна місткість розташованих ємностей на кожній з них для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 куб.м; 2) суб`єкт господарювання (не стосується платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 куб.м (не враховується обсяг пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії); 3) суб`єкт господарювання пальне використовує виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 12.03.2024 у справі №160/8390/22, на який вірно послався суд першої інстанції. Також апеляційний суд погоджується з позицію суду першої інстанції щодо реєстрації акцизного складу з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції, основним видом господарської діяльності ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. З метою здійснення господарської діяльності позивач придбаває пальне для власних потреб. Також з матеріалів справи слідує, що згідно оборотно-сальдових відомостей по рахунку № 203, звіту Аналіз по закупці, протягом 2024 року ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС отримало у загальному обсязі 351 595,540 літрів (351,596 кубічних метрів) пального. Для зберігання пального виключно для потреб власного споживання позивач має резервуар/ємність (бочку) для зберігання пального загальною місткістю 6000 л, який використовується для зберігання палива виключно для заправки і виконання транспортної роботи власних автомобілів. Наявність ємності/резервуару для палива, як основних засобів товариства, підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку

203. При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, акт фактичної перевірки від 12.11.2024 не містить жодних відомостей про перевірку наповненості, замір ємності. Відповідач не надано жодних доказів того, яка загальна місткість резервуару/ємності для зберігання пального, що знаходились за адресою: с. Крухиничі, вул. Луцька, 37б, станом на момент проведення фактичної перевірки. Також матеріалами справи не підтверджено, що позивач надавав послуги із зберігання пального чи здійснював продаж пального іншим особам за період, що охоплювався перевіркою. Актом перевірки лише зафіксовано факт продажу (здійснена контрольна закупка) пального в кількості 10 л по ціні 47 грн за 1 літр. Разом з тим, як зазначено вище, ОСОБА_1 , яка здійснила безпосередньо продаж 11.11.2024, виконувала роботи на підприємстві на підставі договору про виконання робіт №31/10 з 01.11.2024 по 25.11.2024 (а.с. 92-93), відповідно до умов якого, виконавець (Венгер В.В.) зобов`язується надати замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених договором, а замовник прийняти і оплатити дані послуги. За даним договором виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги: перевірка відповідності товаросупровідних документів; перевірка кількісних характеристик товару, що надходить на склад замовника та облік і систематизація товаросупровідних документів. При цьому, дозволу на продаж пального ОСОБА_1 фермерське господарство не надавало та права здійснювати реалізацію така вона не мала. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган не довів наявності у ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС порушень вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, оскільки позивач не є розпорядником акцизного складу з огляду на те, що розміщені на його території ємності для зберігання пального не перевищують 200 куб.м. та використовував його лише для власних потреб. Отже, на думку апеляційного суду, застосування до ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС штрафу в розмірі 1000000,00 грн згідно ППР від 25.12.2024 № 0350010902 є протиправним та підставно скасовано судом першої інстанції. Щодо твердження ГУ ДПС у Волинській області про порушення позивачем підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України, апеляційний суд зазначає таке. За правилами підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Відповідно до приписів підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України об`єктами оподаткування є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Пунктом 117.3 статті 117 ПК України передбачено, що здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального. При цьому, в ході апеляційного розгляду цієї справи суд погодився з висновками суду першої інстанції, що позивач не є підприємством, що здійснює реалізацію пального, тому в останнього були відсутні законні підстави для реєстрації платником акцизного податку. Таким чином, застосування до ФГ АГРОТРЕЙД-ПСС штрафу в розмірі 470,00 грн відповідно до ППР від 25.12.2024 № 0350590902 є протиправним та також підставно скасоване судом першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов, законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі № 140/3834/25 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. П. Нос судді Н. В. Ільчишин З. М. Матковська