Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8375/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8375/25 (суддя Лозицька І.О.,м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №160/8375/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 20 березня 2025 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно з яким просить: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, з урахуванням страхового стажу з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 р., не включаючи при цьому заробітну плату за період з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 р., починаючи з 09.05.2024 р.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням страхового стажу з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 р., не включаючи при цьому заробітну плату за період з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 р., починаючи з 09.05.2024 р. Позов обґрунтовано тим, що відповідач при обчисленні пенсії позивачу врахував заробітну плату за періоди страхового стажу, починаючи з 01.09.2000 по 31.10.2000, починаючи з 01.01.2002 по 28.02.2002, починаючи з 01.05.2002 по 31.12.2002, починаючи з 01.01.2003 по 31.05.2003, починаючи з 01.10.2003 по 31.12.2003, хоча сплата страхових внесків страхувальником за цей період відсутня. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що скільки позивачу для розрахунку пенсії було взято середню заробітну плату за період, що становить більше 60 календарних місяців та обрано період, де заробітна плата була нижчою, тому, позивач має право на перерахунок та виплату призначеної йому пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 р., не включаючи при цьому заробітну плату за період з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 р., починаючи з 09.05.2024 р. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що розмір пенсії обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058 виходячи із заробітної плати та за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 по 31.03.2024 роки (195 місяців), при цьому із заробітної плати шляхом оптимізації вилучено періоди заробітку з 01.08.2000 по 31.12.2003, з 01.08.2020 по 31.03.2024, що в загальній сумі складає 85 місяців (41 місяць в межах 10% та 44 виключених додатково). Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. 30.09.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 р., не включаючи при цьому заробітну плату за період з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 р., починаючи з 09.05.2024 р. Листом від 07.11.2024 року №60171-43735/Т-01/8-0400/24 «Про розгляд звернення» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено про те, що розмір пенсії позивача обчислено відповідно до статей 27, 28 Закону №1058, виходячи із заробітної плати та за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 р. по 31.03.2024 р. (195 місяців), при цьому із заробітної плати шляхом оптимізації вилучено періоди заробітку з 01.08.2000 р. по 31.12.2003 р., з 01.08.2020 р. по 31.03.2024 р., що в загальній сумі складає 85 місяців (41 місяць в межах 10% та 44 виключених додатково). Зауважено на тому, що з розрахунку заробітної плати виключені всі наявні в ньому неповні місяці, що привело до зміни індивідуального коефіцієнту в сторону збільшення. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати до оптимізації складав 2,15413, а після її проведення становить 3,55309. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021, 2022, 2023 роки складає 48177,80 грн (13559,41 х 3,55309). Загальний страховий стаж склав 34 роки 8 місяців 6 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% склав 0,34667. Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.11.2024 року складає 16701,80 грн, з яких: 16701,80 грн основний розмір пенсії за віком (48177,80 грн х 0,34667) (а.с.7-8). Правомірність дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 та включення заробітної плати за період з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частинами 1, 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Між тим, слід зауважити й на тому, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві. Враховуючи те, що відповідач не зазначає підстав, з яких ним не зараховано до страхового стажу періоди роботи позивача з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003, при цьому обов`язок доведення правомірності своїх дій у відповідності до вимог статті 77 КАС України покладено на відповідача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зарахування такого стажу позивача. Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Згідно з частиною четвертої статті 45 вказаного Закону, яка визначає строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Відповідно до частини п`ятої статті 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Аналогічні положення містяться в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1). Розділ ІІ вказаного Порядку містить перелік документів, необхідних, зокрема для призначення, перерахунку пенсії, одним з яких є довідка про заробітну плату. Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований нормами статті 40 Закону № 1058-IV. Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Зважаючи на положення вищезазначеної норми, а також те, що позивачем виявлено бажання не включати заробітну плату за період з 01.09.2000 р. по 31.10.2000 р., з 01.01.2002 р. по 28.02.2002 р., з 01.05.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.05.2003 р., з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 при обрахунку пенсії, в той час як відповідач не зазначає норми на підставі якої ним було «шляхом оптимізації вилучено періоди заробітку з 01.08.2000 по 31.12.2003, з 01.08.2020 по 31.03.2024», суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог і в цій частині. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №160/8375/25 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 24 вересня 2025 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва