Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/24770/25

Справа № 127/24770/25 Провадження № 33/801/930/2025 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М. Доповідач: Ковальчук О. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2025 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ВСТАНОВИВ: 18 серпня 2025 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн на користь держави. Стягнено на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору. Не погодившись з такою постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник зазначає, що він не визнавав своєї вини в суді першої інстанції, а тому таке посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові не відповідає дійсності. При цьому, вказує, що, керуючи транспортним засобом, він рухався відповідно до правил дорожнього руху на зелене світло, не перевищуючи швидкість. Автомобіль Автоспецпром на час здійснення маневру ОСОБА_1 стояв на перехресті та різко рушив уперед без ввімкненого проблискового маячка та спеціального звукового сигналу. Також апелянт вказує на істотні порушення в схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме неправильно відображене місце зіткнення, що суттєво унеможливлює встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди та об`єктивної оцінки вини. Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з огляду на таке. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409226 від 01.08.2025 року, водій ОСОБА_1 01.08.2025 року о 15.00 год., керуючи автомобілем «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком не надав йому дорогу, та не забезпечив безперешкодний проїзд та здійснив зіткнення з автомобілем Автоспецпром (ШМД), д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 12.1, 3.2 Правил дорожнього руху України (а.с. 1). У своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що він, рухаючись по просп. Юності з проблисковими маячками синього кольору на екстрений виклик (п. 3.1 ПДР України), при під`їзді до вул. Келецької зупинився, дочекався поки водії зліва та справа згідно з 3.2 ПДР України дали дорогу, після чого вони зупинились та жестом руки показали, щоб він проїжджав. Починаючи рух, він побачив як рухається ліворуч від нього автомобіль Renault Megane, але водій вказаного транспортного засобу не відреагував, не зміг зупинитись, в результаті чого в`їхав у автомобіль Автоспецпром (ШМД) (а.с. 3). Із письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній рухався по вул. Келецькій на перехресті із просп. Юності на зелений сигнал світлофору. Під`їжджаючи до перехрестя, ОСОБА_1 побачив як раптово виїхала «швидка медична допомога» без звукового сигналу і проблискових маячків після чого сталась дорожньо-транспортна пригода (а.с. 4). В матеріалах справи також міститься схема місця ДТП, яка є додатком до вищевказаного протоколу, в якій зафіксоване місце ДТП із зазначенням її прив`язки, графічно зображено та детально описано післяаварійне розташування транспортних засобів відносно один одного, конкретизовані погодні умови, стан покриття проїзної частини, наявність дорожніх знаків та розмітки, а також перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП (а.с. 5). Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею є матеріальним, обов`язковою ознакою якого є шкідливі наслідки, в результаті яких заподіюється матеріальна шкода. Положеннями п. 2.3б ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатись від керування цим транспортним засобом. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1 Правил дорожнього руху). Пунктом 12.1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно п. 3.2. ПДР України у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар. Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов`язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов`язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку. Водночас, положеннями п. 3.1 Правил дорожнього руху визначено, що водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений. Таким чином, зазначені положення Правил дорожнього руху, які дозволяють водіям оперативних транспортних засобів, відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 ПДР, передбачають три умови такого відступу: -виконання невідкладного службового завдання; -увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу; -забезпечення безпеки дорожнього руху. При цьому, відомості про виконання водієм автомобіля Автоспецпром (ШМД) ОСОБА_2 невідкладного службового завдання саме 01.08.2025 року о 15.00 год. в матеріалах справи під час розгляду її судом першої інстанції були відсутні, натомість цей суд не вжив жодних заходів щоб їх витребувати, чим допустив неповне з`ясування обставин справи, адже від таких відомостей залежить кваліфікація діянь особи, яка притягається до відповідальності. Таких відомостей не було надано і під час розгляду справи в апеляційному суді. Як вбачається із відеозаписів з камер спостереження, які містяться в матеріалах справи (а.с. 9), автомобіль Автоспецпром (ШМД), під керуванням ОСОБА_2 , під`їхав до перехрестя вул. Келецької та просп. Юності із ввімкненим проблисковим маячком синього кольору, однак почав перетинати пішохідний перехід та саме перехрестя вже без ввімкненого проблискового маячка. Також видно, що через декілька секунд після зіткнення транспортних засобів проблисковий маячок синього кольору знову був увімкнений. Крім того, в письмових поясненнях ОСОБА_2 не зазначено про те, що на автомобілі Автоспецпром (ШМД) був ввімкнений спеціальний звуковий сигнал. Враховуючи наведене, доводи скаржника про те, що автомобіль Автоспецпром (ШМД), на час здійснення маневру ОСОБА_1 , рухався без ввімкненого проблискового маячка та спеціального звукового сигналу знайшли своє підвердження. Отже, водій автомобіля екстреної медичної допомоги Автоспецпром (ШМД) ОСОБА_2 , відступивши від положень Правил дорожнього руху, не увімкнув проблисковий маячок та спеціальний звуковий сигнал, в результаті чого не забезпечив безпеки дорожнього руху, тобто діяв з порушенням відповідних вимог Правил дорожнього руху. З огляду на викладені обставини, на підставі аналізу наявних у справі доказів щодо діянь водія ОСОБА_1 , апеляційний суд доходить висновку, що його дії не знаходяться в прямому причинному зв`язку із наслідками, що настали в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 01.08.2025 року, та не свідчать про наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Частиною 2 ст. 284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не дав оцінки наявним у матеріалах справи доказам та не у повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення даної справи, та дійшов посилкового висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що постанову суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у цій справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення у його діях. Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 247, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ковальчук