Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/14944/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/14944/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Курко О. П. 22 вересня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 серпня 2025 року Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій заявлені вимоги: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДПОУ НОМЕР_1 ) щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДПОУ НОМЕР_1 ) виключити з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) правил військового обліку. - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДПОУ НОМЕР_1 ), що полягає у невнесенні до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), інформації про виключення його з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції закону України станом на 14.05.2024. - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДПОУ НОМЕР_1 ), внести до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції закону України станом на 14.05.2024.. Разом із позовною заявою ОСОБА_2 28 серпня 2025 року подав до суду заяву про забезпечення позову. Разом із позовною заявою ОСОБА_1 29 серпня 2025 року подав до суду заяву про забезпечення позову. Заявник просить забезпечити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДПОУ НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації, на особливий період (в тому числі, але не виключно заборонити надсилати та/або вручати повістки, приймати наказ про призов Позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправляти Позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби) до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДПОУ НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що система «Оберіг» автоматично подала в розшук заявника внаслідок безпідставного внесення Відповідачем в систему «Оберіг» невідомої Позивачу адреси, за якою була направлена повістка Позивачу, якої він відповідно не отримував. При цьому, внаслідок виключення Позивача з військового обліку 14.05.2025, про що свідчить відмітка у паперовому Тимчасовому посвідченні Позивача № 1419, у Позивача було відсутнє жодне зобов`язання щодо як встановлення мобільного застосунку «Резерв+» та перевірки персональних даних, так і взаємодії із Відповідачем, оскільки на Позивача не поширюються зобов`язання та права військовозобов`язаного після виключення із військового обліку, а саме після 14.05.2025 року. Зазначає, що такі дії відповідача є протиправними. У випадку невжиття заходів забезпечення позову Позивач, незважаючи на виключення з військового обліку, може бути призваний на військову службу під час мобілізації, що унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав Позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до незворотних наслідків для Позивача і унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача. У зв`язку з цим вважає, що підставою для забезпечення позову є підстава, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ст. 154 ч. 1-3 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. Таким чином, за загальним правилом, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом без повідомлення учасників справи. Заявник викликається до суду тільки у випадку необхідності надання додаткових пояснень та/або доказів. Судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову призначається у виняткових випадках, за відсутності пояснень заявника та/або недостатності поданих ним доказів. Суд не вбачає підстав для виклику заявника та призначення судового засідання для розгляду зави про забезпечення позову, так як всі доводи викладені в заяві про забезпечення позову, до якої додані докази. З урахуванням викладеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Згідно з частиною 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи має право вжити, визначені цією статтею, заходи забезпечення позову. Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1)невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2)очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Таким чином, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 29.11.2022 у справі № 640/17821/21, від 06.12.2022 у справі № 140/8745/21. У постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 суд звернув увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони Позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях, що Позивач може бути призваний на військову службу під час мобілізації. Водночас, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Сама ж лише незгода позивача із діями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Факт протиправності дій/бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно заявника, а також факт наявності порушення прав останнього, потребують доведення та встановлення судом фактів шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи. Таким чином, наведені заявником обставини, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів. З огляду на викладене, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справ, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.