Постанова 4856 № 120/9509/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/9509/25 Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Наталія Володимирівна Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 22 вересня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій та рішень протиправними, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій та рішень протиправними. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Враховуючи, що позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 312 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Ухвалою суду від 15 липня 2025 року дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України та встановлено 5-ти денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків. Копія ухвали суду від 15 липня 2025 року позивачем отримано 21 липня 2025 року, що підтверджується поданою нею заявою про видачу копії відповідної ухвали. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач був належним чином повідомлений про залишення його позовної заяви без руху, а строк, встановлений судом, для усунення недоліків позову сплив 26 липня 2025 року (п`ятий день строку припадав на 27 липня 2025 року вихідний день). Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки у встановлений судом строк недоліки позову позивачем не усунуто. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч.1 та 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно з п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. За вимогами ч. 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для залишення позовної заяви без руху, встановлений ст.169 КАС України та є вичерпним. Ухвала про залишення без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб, визначений судом, тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої позовної заяви. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви та направляє її не пізніше наступного дня після її постановлення. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки вказані в ухвалі суду від 15 липня 2025 року недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, а також станом на момент постановлення даної ухвали, так і не були усунуті. Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення (ч.11 ст.251 КАС України). Відповідно до ч.2 ст.118 КАС України процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Статтею 120 КАС України закріплено правила обчислення процесуального строку, а саме: перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Згідно ч.8 та 9 ст.120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що повертаючи позовну заяву у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен, дотримуючись правил обчислення процесуальних строків, пересвідчитись, що вжив вичерпні заходи для належного виконання заявником судового рішення, та врахував всі обставини, у тому числі і передбачений максимальний строк пересилання поштових відправлень. Як слідує з матеріалів справи, позивачем документи на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, були здані на пошту 28 липня 2025 року, що підтверджується доданими до апеляційної скарги доказами (фіскальний чек Укрпошти, опис вкладення та накладна). Враховуючи норми КАС України, а також те, що повернення позовної заяви не повинно створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач у строк, встановлений ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, усунув недоліки позовної заяви, а тому суд першої інстанції, не врахувавши строків на доставку документів поштою, дійшов передчасного висновку щодо повернення такої. Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У відповідності до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справа «Меньшакова проти України» (Заява №377/02) у п.52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ЕСПЛ 2002-ІІ)». У справі «Мушта проти України» (Заява № 8863/06) від 18.11.2010 в п.32 Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, вказане призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року скасувати. Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.