Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 932/1527/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 вересня 2025 року м.Дніпросправа № 932/1527/25 2-а/932/38/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2025 року у справі № 932/1527/25 (2-а/932/38/25) (суддя Малінов О.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про скасування постанови Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) від 02.02.2025 серії ЕНА № 3989706, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. за ч.4 ст.122 КУпАП. В обґрунтування позову було зазначено, що 02 лютого 2025 року приблизно о 13.30 годині в с. Братське, позивач керував транспортним засобом INFINITI FX 37, держаний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по другорядній дорозі (сільській вулиці), повернув праворуч та виїхав на шосе Запорізьке в межах села, і до місця зупинки на вимогу поліцейського, за напрямом слідування на дорозі для автомобілів не було встановлено дорожніх знаків 3.29, 3.31, 30.3. Позивач зазначав, що прилад яким проводилось вимірювання швидкості його автомобіля не був стаціонарно закріплений, а знаходився в руках поліцейського, користування відповідним приладом в руках, здатне суттєво впливати на точність вимірювання швидкості об`єкта, в тому числі через відповідні маніпуляції на стороні особи, що здійснює вимірювання. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі зазначає, що прилад, на який посилається суд першої інстанції, відмінний від приладу який використовувався посадовими особами поліції, а саме прилад TruCam 0657. Відповідачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує про безпідставність доводів скаржника, спростування таких доводів матеріалами справи, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вказує, що поліцейським Управління вимірювання швидкості здійснювалося приладом TruCam LTІ 20/20 № ТС000657, на який посилається в своєму рішенні суд першої інстанції. Крім того, серійний номер приладу зазначено не лише в оскарженій постанові, а й на доданому до суду першої інстанції фотознімку з приладу TruCam LTІ 20/20, на якому, окрім іншого, зазначено назву та серійний номер приладу яким здійснювалося замірювання швидкості руху. Також до суду було надано технічну документацію щодо приладу TruCam LTІ 20/20 № ТС000657. Представник позивача скористалась своїм правом та подала відповідь на відзив відповідача. Наполягає на тому, що технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель, закріплені на однострої, службових транспортних засобах. Вказує, що інших способів використання технічних засобів, а ніж ті, які визначені в ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», законодавцем не визначено. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 02.02.2025 поліцейський 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержант поліції Сачко В.В. виніс постанову серії ЕНА № 3989706 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1 700 грн.. За фабулою постанови серії ЕНА № 3989706, 02 лютого 2025 року о 13.30.26 годині в с. Братське, Шосе Запорізьке, 5 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом INFINITI FX 37, держаний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 113 км/год. в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» 50 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 63 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam 0657, зафіксовано на бодікамеру 470935, чим порушив п. 12.9.6. Правил дорожнього руху України - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3. На підставі ч.4 ст.122 КУпАП до позивача застосовано штраф в розмірі 1 700 грн. (а.с. 18-19). Позивач, вважаючи постанову про адміністративне правопорушення протиправною звернувся до суду з позовом про її скасування. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову у повному обсязі, вказав, що факт вчинення позивачем правопорушення доведено належними та допустимим доказами. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 12.9 Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил (абзац б). Тобто, пункт 12.9 б) Правил дорожнього руху є бланкетною нормою, яка містить відсилку до інших пунктів цих Правил, тому для встановлення наявності в діях особи складу порушення пункту 12.9 б) необхідно дослідити такі норми. Пунктами 12.4-12.7 Правил дорожнього руху встановлена дозволена швидкість руху у населених пунктах, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, під час буксирування, на ділянках доріг, де створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з більш високою швидкістю. Дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» означає, що забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові. Дорожній знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» означає, що забороняється в зоні (населений пункт, мікрорайон, зона відпочинку тощо) рух із швидкістю, яка перевищує зазначену на знакові. Частиною 4 ст.122 КУпАП встановлено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину та тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. З доданого до відзиву фото з лазерного вимірювача TruCam та відео з боді-камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом INFINITI FX 37, держаний номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 113 км/год.. Зазначений доказ є допустимим, оскільки у оскарженій постанові зазначено, який технічний прилад застосовувався при вимірюванні швидкості. Таким чином, з наданих доказів вбачається, що автомобіль позивача перевищив встановлену швидкість руху. Позивачу було надано для огляду підтвердження вчинення ним порушення правил дорожнього руху. Особа, яка вчинила правопорушення безпосередньо була встановлена на місці, особа, яка складала протокол, назвала свою посаду та прізвище, роз`яснила права та обов`язки, суть вчиненого порушення, позивачу було оголошено та вручено примірник постанови. Щодо посилання позивача на протиправність вимірювання швидкості приладом TruCам без стаціонарного монтування, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII встановлені види превентивних поліцейських заходів, до яких належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (пункт 9 частини першої). Стаття 40 Закону № 580-VIII регулює порядок застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення, частиною першої якої в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1). Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. За змістом частини другої статті 40 Закону № 580-VIII інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці. За технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCам відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора). Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 «TruCAM», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки 22-01/32389, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 11.11.2024 та чинного до 11.11.2025, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 «TruCAM» № ТС000657, є придатним до застосування. Таким чином, колегія суддів визнає помилковими доводи позивача про порушення інспектором патрульної поліції порядку використання вимірювача швидкості, оскільки законодавство не містить імперативних приписів стосовно стаціонарного розміщення приладу TruCam та здійснення фіксації таким приладом тільки в автоматичному режимі. При цьому, фіксування правопорушення проводилось не в автоматичному режимі. Колегія суддів зазначає, що надання судом першої інстанції оцінки саме приладу з серійним номером 000657 як такому, що є приладом на який здійснено фіксацію перевищення швидкості руху є обґрунтованим, оскільки серійний номер приладу зазначено не лише в оскарженій постанові, а й на доданому до суду першої інстанції фотознімку з приладу TruCam LTІ 20/20, на якому, окрім іншого, зазначено назву та серійний номер приладу яким здійснювалося замірювання швидкості руху. Також до суду першої інстанції було надано технічну документацію щодо приладу TruCam LTІ 20/20 № ТС000657. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП. Підстави для скасування оскарженої позивачем постанови відсутні. Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильних висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ч.3 ст.272, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2025 року у справі № 932/1527/25 (2-а/932/38/25) - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак