Постанова 4820 № 686/33458/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/33458/24 Провадження № 22-ц/820/1820/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2024 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі АТ «Таскомбанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. АТ «Таскомбанк» зазначило, що 23 жовтня 2021 року сторони підписали заяву №804094 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», на підставі якої банк відрив ОСОБА_1 поточний рахунок у національній валюті. За умовами кредитного договору №002/12209858-SP банк надав відповідачу послугу з кредитування цього рахунку в межах суми ліміту 50 000 грн під 0,22% річних на строк 12 місяців з автоматичною пролонгацією, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти. ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 18 жовтня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 98 665 грн 69 коп., яка складається з 49 973 грн 84 коп. заборгованості по тілу кредиту та 48 691 грн 85 коп. заборгованості за процентами. За таких обставин АТ «Таскомбанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 98 665 грн 69 коп. заборгованості за кредитним договором. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» 45 427 грн 02 коп. заборгованості за кредитним договором і 1 115 грн 31 коп. судових витрат, а всього 46 542 грн 33 коп. В решті позову відмовлено. Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь АТ «Таскомбанк» слід стягнути неповернутий кредит. Оскільки умовами договору не встановлено розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом, то в цій частині позов є необґрунтованим. Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 повернув банку 4 546 грн 79 коп., а тому сума неповернутого ним кредиту становить 45 427 грн 02 коп. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі АТ «Таскомбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 4 546 грн 79 коп. заборгованості по тілу кредиту та 48 691 грн 85 коп. заборгованості за процентами й ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», тобто відповідач приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартній формі. Сторони визначили, що вказана заява, Публічна пропозиція і Тарифи банку становлять укладений між ними кредитний договір, а також погодили всі умови кредитування, в тому числі щодо розміру, підстав і порядку нарахування процентів. При цьому ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими позивачем умовами кредитування. На виконання зобов`язання за кредитним договором банк надав відповідачу кредит, однак, останній не виконав обов`язку з повернення кредитних коштів і сплати процентів. Суд першої інстанції з`ясував фактичні обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 не подав відзив на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини 22 жовтня 2021 року АТ «Таскомбанк» і ОСОБА_1 підписали заяву №804094 про при приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», за змістом якої сторони уклали договір про надання банківських послуг. Водночас ОСОБА_1 засвідчив, що він ознайомився з умовами цього договору та зобов`язується виконувати їх. В рамках укладеного договору АТ «Таскомбанк» надало ОСОБА_1 кредит на картковий рахунок у межах ліміту кредитування 50 000 грн. Згідно з випискою по особовому рахунку в період з 23 жовтня 2021 року до 18 жовтня 24 року ОСОБА_1 отримав 49 973 грн 84 коп. і повернув 4 546 грн 79 коп. кредитних коштів. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Як передбачено частиною першою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів. Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами. Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору. Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором. Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам. Зібрані докази вказують на те, що між АТ «Таскомбанк» і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, у рамках якого банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку. Заява №804094 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» від 23 жовтня 2021 року (а.с. 11-15) підписана працівником банку Кравчуком М.В. і ОСОБА_1 , що свідчить про укладення сторонами договору у письмовій формі. Ця заява не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів. Надана позивачем Публічна пропозиція (оферта) Акціонерного товариства «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (а.с. 17-23), та Картка sportbank. Наповнення, Тарифи та умови обслуговування (а.с. 33) визначають розмір і порядок сплати процентів. Натомість, указані документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк». Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг, відсутності в заяві домовленості сторін про розмір і порядок нарахування процентів, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору. У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права. Твердження АТ «Таскомбанк» про неправомірність застосування судом першої інстанції указаного правового висновку касаційного суду є безпідставними. Довідка про належність ОСОБА_1 поточного рахунку в АТ «Таскомбанк» (а.с. 16) також не містить об`єктивних і достатніх даних щодо всіх істотних умов укладеного сторонами договору. Таким чином, АТ «Таскомбанк» не довело укладення з ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові. Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ «Таскомбанк» розрахунок заборгованості за кредитним договором №002/12209858-SP від 23 жовтня 2021 року (а.с. 34-36) достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов`язання та є неналежним доказом. Натомість, виписка по особовому рахунку (а.с. 39-75) свідчить про те, що за період з період з 23 жовтня 2021 року до 18 жовтня 24 року ОСОБА_1 використав 49 973 грн 84 коп. і повернув 4 546 грн 79 коп. кредитних коштів. Суд першої інстанції дослідив усі зібрані докази та дійшов правильного висновку про часткове невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором. Також суд обґрунтовано керувався тим, що право позивача на проценти не доведено. Посилання АТ «Таскомбанк» на обґрунтованість позову та неналежну оцінку судом зібраних доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, ухвалив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19 вересня 2025 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Павловська А.А. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 27