Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/125/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/125/25 Перша інстанція: суддя Караван Р.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : 02 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не призначення йому пенсії за віком з 23 липня 2024 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період його навчання в Брянському технологічному інституті до страхового стажу; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період роботи з 07.04.2014 року по 31.08.2019 у Компанії «Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії Буйг Траво Пюблік» у пільговому обчислені у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити йому пенсію за віком з 23 липня 2024 року. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з відмовою ГУ ПФУ в Одеській області у призначенні пенсії за віком у зв`язку із недостатнім страховим стажем для призначення пенсії. Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що для зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 26.06.1990 позивачу необхідно надати довідку про тривалість навчання за денною формою, видану на підставі первинних документів, та довідку про реорганізацію/перейменування навчального закладу, проте, жодних доказів позивачем не надано. Період роботи з 07.04.2014 року по 31.08.2019, який просить зарахувати позивач у подвійному розмірі, не є предметом спору оскільки рішенням про відмову у призначені пенсії №254150031414 від 30.07.2024 даний період роботи не зазначений і відповідно вказаного періоду роботи пенсійним органом не приймалося жодного рішення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.07.2024 року №254150031414 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2024 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу періоди навчання ОСОБА_1 в Брянському технологічному інституті з 01.09.1982 по 30.06.1983 та з 01.09.1986 по 30.06.1990 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1990 року з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом І інстанції не враховано те, що позивач не має достатнього страхового стажу для призначення пенсії за віком, а саме, замість необхідних 31 року страхового стажу, позивач має лише 29 років 6 місяців. Крім того, апелянт наголосив, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання, що в даному випадку відсутнє. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.07.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі по тексту Закон № 1058). За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням від 30.07.2024 № 254150031414 ГУ ПФУ в Одеській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. З рішення вбачається, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", становить 31 рік. В свою чергу, страховий стаж позивача становить 29 років 06 місяців. За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 26.06.1990, оскільки період перевищує загальновстановлений термін навчання та перетинається з періодом проходження військової служби. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що періоди навчання в Брянському технологічному інституті з 01.09.1982 по 30.06.1983 та з 01.09.1986 по 30.06.1990 підтверджуються трудовою книжкою позивача та копією диплому, а тому безпідставно не враховані пенсійним органом до загального трудового стажу позивача. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком. Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Положеннями ч.2 ст.24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. Як встановлено матеріалами справи, на момент звернення за призначенням пенсії позивач досягнув 60-річного віку, що не заперечується відповідачем. Однак, у оскаржуваному рішенні, відповідач вказує, що страховий стаж позивача становить 29 років 06 місяців, що є недостатнім, в силу положень ст.26 Закону № 1058. Відповідач, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за віком, зазначає, що до загального стажу зараховано не всі періоди, а саме період навчання з 01.09.1982 по 26.06.1990 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637). Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Як вірно встановлено судом першої інстанції, з трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 07.08.1990 року вбачаються наступні записи: Запис № 2 навчання у Брянському технологічному інституті в період з 01.09.1982 по 30.06.1983. Запис № 3 служба в рядах Збройних сил СССР в період з 01.07.1983 по 21.05.1986. Запис № 4 навчання у Брянському технологічному інституті в період з 01.09.1986 по 30.06.1990. Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Відповідно до пункту 8 Порядку №637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявна копія диплому НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 про закінчення у 1990 році Брянського технологічного інституту, а також довідка № 01/21-1308 від 01.08.2024 федерального державного бюджетного навчального закладу вищої освіти «Брянський державний інженерно-технологічний університет», яка підтверджує навчання позивача у спірні періоди за денною формою навчання у Брянському технологічному інституті. Іншу довідку позивач не має змоги надати через незалежні від нього причини, а отже незрозумілими є вимоги пенсійного органу щодо необхідності надання позивачем довідки про підтвердження навчання за денною формою. Зазначаючи про те, що період навчання позивача в інституті перевищує загальновстановлений термін навчання, пенсійний орган не врахував, що згідно трудової книжки позивача, такий період переривається на військову службу позивача в армії. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов`язання відповідача зарахував до страхового стажу позивача періоди навчання в Брянському технологічному інституті з 01.09.1982 по 30.06.1983 та з 01.09.1986 по 30.06.1990. Оскільки ОСОБА_1 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не надає правової оцінки рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 в цій частині. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 16 січня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий: Н.В. Вербицька Суддя: О.В. Джабурія Суддя: К.В. Кравченко