Постанова 4824 № 760/16462/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2025 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 760/16462/24 номер провадження 22-ц/824/8464/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року /суддя Тесленко І.О./ у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- В С Т А Н О В И В: У липні 2024 року до Солом`янського районного суду міста Києва, звернувся ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Голосної А.В., з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дтп. Просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 52 892,55 грн., яку розрахував наступним чином: 112 020,71 грн. - 59128,16 грн. = 52 892,55 грн., де 112 020,71 грн. (вартість відновлювального ремонту); 59 128,16 грн. (сума страхового відшкодування з боку страховика за вирахуванням франшизи). Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану шкоду в розмірі 3 200,00 грн., судовий збір у розмірі 73,28 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 423,50 грн. /а.с. 117-121/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянтка посилалася на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи, зокрема те, що висновок суду про відсутність доказів вартості відновлювального ремонту в розмірі 112 020,71 грн. є хибним, оскільки Звіт №20985Р/3012834 від 23.02.2024 містить розрахунок вартості відновлювального ремонту без урахування зносу (112 020,71 грн.), а також з урахуванням зносу (70 470,79 грн. з ПДВ), що є базою для визначення матеріального збитку відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092; звіт складено для страховика з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вказував, що для повного відшкодування шкоди потерпілому відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України та ст. 1194 ЦК України різниця між вартістю ремонту без зносу (112 020,71 грн.) та страховим відшкодуванням (59 128,16 грн. після франшизи 3 200 грн.) у розмірі 52 892,55 грн. підлягає стягненню з винуватця; суд не застосував норми матеріального права, зокрема п. 2.3, 3.9, 4.4 Методики, ст. 10, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», та не врахував практику Верховного Суду, зокрема постанову від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц про те, що збитки включають витрати, які особа мусить зробити для відновлення права, без обов`язку надати акт виконаних робіт; постанову від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням; постанову від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 про стягнення з винного водія різниці між вартістю ремонту без зносу та страховим відшкодуванням з урахуванням зносу. ОСОБА_3 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформована належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не зверталася. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що 10 листопада 2023 року о 11 год. 15 хв. по вул. Кавказька, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Г. Шаповала в місті Києві, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила пп. 2.3 б, 16.11 Правил дорожнього руху України, а саме - була неуважною, не надала переваги в русі автомобілю марки «KIA RIO», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. /а.с. 17 - 19/. Факт дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якого пошкоджено автомобіль марки «КІА RIO», державний номерний знак НОМЕР_2 , та вина відповідачки є встановленою судовим рішенням та доказуванню не підлягає. На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО» на підставі Полісу № 217872793 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова сума за шкоду заподіяну майну 160 000 грн. 00 коп., розмір франшизи 3 200 грн. 00 коп. /а.с. 15/. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «КІА RIO», д.н.з. НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1 /а.с. 11 - 12/. Відповідно до звіту № 20985Р/3012834 від 23 лютого 2024 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ «КІА RIO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням зносу вузлів і деталей, без урахування ПДВ на матеріали та запасні частини становить 62 328 грн. 16 коп./а. с. 24 - 51/. Як вбачається з відповіді (Вих. № 869 від 22 квітня 2024 року), наданої на адвокатський запит, ТДВ СК «КРЕДО» сплатило ОСОБА_1 відшкодування на зазначені у заяві на виплату реквізити по страховій справі № 3012834 за страховим актом № 3012834-1 за яким визнано настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого ТЗ за спричинення пошкоджень частин та деталей КІА RIO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які сталися 10 листопада 2023 року страховим випадком передбаченим Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Полісом, і призначено страхове відшкодування у розмірі 59 128 грн. 16 коп. та 2 012 грн. 94 коп. пені /а.с. 21 - 22/. Згідно листа Національного банку України (Вих. № 14-0004/26946 від 08 квітня 2024 року), розмір страхового відшкодування Страховиком визначено на підставі Звіту про проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 23 лютого 2024 року № 20985Р/3012834, складеного ТОВ «ЮЖТРАНСІНВЕСТ», відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 70 470 грн. 79 коп. (з ПДВ). Страховиком здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 59 128 грн. 16 коп. (за вирахуванням ПДВ та франшизи) та за порушення строків здійснення виплати страхового відшкодування, визначених пунктом 36.2 статті 36 Закону, Страховиком сплачено пеню у розмірі 1 620 грн. 42 коп. (після оподаткування) /а.с. 56 - 57/. Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції вірно керувався ст. 1166 ЦК України про те, що майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; ст. 1194 ЦК України про те, що особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати витрати на відновлення майна; ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про те, що страхове відшкодування виплачується з урахуванням зносу, а франшиза компенсується винуватцем; ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається. Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що вина ОСОБА_3 встановлена, страхова виплатила 59 128,16 грн. за вирахуванням франшизи 3 200 грн. на основі звіту з урахуванням зносу (62 328,16 грн. без ПДВ), тому стягнуто лише франшизу, інша частина позову відхилена через відсутність доказів на 112 020,71 грн. З таким висновком суду погодитись можна з наступних підстав. Доводи апеляційної скарги щодо застосування вартості ремонту без зносу (112 020,71 грн.) та стягнення різниці 52 892,55 грн. не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки підстави позову визначені позивачем як недостатність страхової виплати, яка не покриває реальні збитки через знос, але в матеріалах справи є лише один звіт на а.с. 27 (№20985Р/3012834 від 23.02.2024), який містить оцінку з урахуванням зносу (70 470,79 грн. з ПДВ) та без (112 020,71 грн.), дані про фактичний ремонт авто відсутні, а суму зносу позивач визначив сам, що не може бути достовірним доказом реальних збитків відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України (тягар доказування). Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода відшкодовується в повному обсязі, але лише доведена. Ст. 1194 ЦК України вимагає відшкодування витрат на відновлення, підтверджених доказами (актами робіт, чеками), у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням). Ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає виплату з урахуванням зносу, а різниця стягується з винуватця лише за наявності доказів фактичних витрат, посилання ж апелянтки на постанови ВС від 22 квітня 2019 року у справі №761/14285/16-ц та від 30 жовтня 2019 року у справі №753/4696/16-ц не є релевантними, оскільки в тих справах були доведені фактичні збитки та витрати на ремонт, тут - лише оцінка без вказівки суми зносу та підтвердження понесених витрат. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати. Оскільки апеляційна скарга відхилена, витрати на правову допомогу та судовий збір, понесені у зв`язку з переглядом справи в апеляційній інстанції, покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року - залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Головуючий: Судді: