Ухвала ККС ВС № 183/1489/23

УХВАЛА 16 вересня 2025 року м. Київ справа № 183/1489/23 провадження № 51-3944ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2025 року, встановив: Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2025 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без руху і встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання ним копії вказаного судового рішення. При цьому в ухвалі захиснику було роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала. У межах наданого строку захисник ОСОБА_4 повторно звернувся до суду з касаційною скаргою, однак недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 01 вересня 2025 року, не усунув. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник у касаційній скарзі, як і попереднього разу, не наводить доводів на обґрунтування неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, як підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, для скасування оскаржених судових рішень із урахуванням положень ст. 413 цього Кодексу. Крім того, касаційна скарга захисника знову не містить жодного обґрунтування незаконності чи необґрунтованості рішення апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК із урахуванням статей 412-414 цього Кодексу. Більш того, слід зазначити, що захисник подав повторну касаційну скаргу, взагалі не змінивши змісту мотивувальної частини попередньої, чим проігнорував вказівки суду касаційної інстанції, викладені у вищевказаній ухвалі Верховного Суду від 01 вересня 2025 року. Також суд касаційної інстанції в ухвалі від 01 вересня 2025 року звертав увагу захисника на те, що у прохальній частині касаційної скарги, на виконання п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК необхідно зазначити вимоги до суду касаційної інстанції, тобто вказати, яке саме рішення повинен прийняти Суд з урахуванням положень ст. 436 КПК. Разом із тим захисник зазначив свої вимоги лише щодо ухвали апеляційного суду, тоді як у вступній та мотивувальній частинах вказав на оскарження ним як вказаного судового рішення, так і вироку суду першої інстанції; при цьому, що суд касаційної інстанції має зробити з оскарженим вироком, захисник так і не зазначив у повторно поданій касаційній скарзі, з огляду на що сформульовані ним вимоги є неповними та перешкоджають суду касаційної інстанції з огляду на вищевикладене визначитись з предметом перевірки у касаційному порядку. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Враховуючи вказані положення КПК, колегія суддів уважає, що касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 слід повернути особі, що її подала, з усіма доданими до неї матеріалами. Згідно з ч. 4 ст. 429 КПК, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом. Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Повернути захиснику ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_5 з усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3