Постанова Кропивницький апеляційний суд № 941/886/25

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/548/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Колесник С. І. Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.09.2025 рокуроку м. Кропивницький Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Ісмайлової Анни Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого,мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним за ст.124 КУпАП і накладенно стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 ( один ) рік ВСТАНОВИЛА: Постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 03.06.2025 року о 09 год. 27 хв. по вул. Поштова, 30 в м. Олександрія, Кіровоградської області, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 11183», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності свого маневру та допустив зіткнення з транспортним засобом «Kia Soul», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає, чим порушив вимоги п.10.9. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Крім того, 03.06.2025 року о 09 год. 27 хв. по вул. Поштова, 30 в м. Олександрія, Кіровоградської області, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 11183», д.н.з. НОМЕР_1 , залишив місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, чим порушив вимоги п.2.10.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 1224 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду представник особи притягнутої до адміністративної відповідальності адвокат Ісмайлова А.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, змінити постанову суду першої інстанції в частині накладення адміністративного стягнення, призначивши йому адміністративне стягнення у виді штрафу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що постанова не була вручена скаржнику в день її проголошення, а надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку лише 10 серпня 2025. Крім того зазначила, ОСОБА_1 не виявив наїзд на автомобіль «KIA SOUL», та працівниками поліції на його автомобілі слідів дорожньо-транспортної пригоди не виявлено. Зазначає, що у ОСОБА_1 не було на меті залишати місце пригоди, відтак він не зрозумів, що відбулась дорожньо-транспортна пригода. Вказала, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи та позбавлення його права керування, значно ускладнить його життя, а саме дорожньо-транспортна пригода не є такою, що потребує позбавлення його права керування. В судове засідання апеляційного суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник адвокат Ісмайлова А.В. будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не з`явилися, надіслали до суду клопотання, в якому просили розглядати апеляційну скаргу без їхньої участі. Також до суду надійшло клопотання від потерпілої ОСОБА_2 , яка просила розгляд апеляційної скарги проводити без її участі та відмовити у її задоволенні. Виходячи з приписів ч. 2 ст. 268 КУпАП, в яких наведено виключний перелік правопорушень, передбачених відповідними статтями КУпАП, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, беручи до уваги відсутність вимог щодо обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст. 1224, 124 КУпАП, при розгляді такої справи, за умови обізнаності про апеляційний розгляд справи, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі матеріалами. Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , дійшов висновку про винність останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ст.1224 КУпАП та застосував до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1рік. Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.124 КУпАП та ст. 1224 КУпАП, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, так як обставини скоєння ОСОБА_1 ДТП і залишення після цього місця ДТП, повністю доведені матеріалами справи і не викликають і суду апеляційної інстанції ніяких сумнівів. Разом з тим, на думку апеляційного суду до правопорушника ОСОБА_1 судом першої інстанції застосовано надто суворе покарання, з огляду на наступні обставини. Так, у відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільнихдоріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до ст. 1224 КУпАП- залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. З матеріалів справи вбачається, що в постанові суду першої інстанції відсутні посилання на обставини, які можуть пом`якшити відповідальність ОСОБА_1 , з огляду на те, що при ДТП автомобілі отримали незначні механічні пошкодження, постраждалих людей не було. Судом не враховано, що раніше до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався. Крім того, судом також не враховано, що призначивши стягнення, пов`язане з позбавленням права керування транспортним засобами на 1 рік, суд позбавив ОСОБА_1 на повноцінне та нормальне існування оскільки останній є інвалідом ІІІ групи. Отже, позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушень, передбачених ст.124та ст.1224 КпАП України, суд першої інстанції обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є надто суворим за викладених обставин. При цьому при накладенні адміністративного стягнення на нього суд в повній мірі не врахував вимог статті 33 КУпАП, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, тощо. Обираючи вид адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, наявність у останнього інвалідності, а тому приходить до висновку, що необхідним і достатнім адміністративним покаранням для правопорушника ОСОБА_1 буде стягнення у виді штрафу без позбавлення особи права керування транспортними засобами. Вказані обставини не були належним чином оцінені судом першої інстанції, тому оскаржувана постанова підлягає зміні, в частині призначеного адміністративного стягнення. Відповідно до статті 294 КпАП України, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржену постанову. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року зміні, в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, із застосуванням до нього більш м`якого адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, застосування якого буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових правопорушень. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Поновити адвокату Ісмайловій Анні Вікторівні строк на апеляційне оскарження постанови Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року. Апеляційну скаргу адвоката Ісмайлової Анни Вікторівни задовольнити частково. Постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині накладення адміністративного стягнення. Визначити міру покарання за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить у розмірі 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень). Визначити міру покарання за ст. 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень). Остаточне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначити в межах санкції ст. 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень). В решті постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Л.Я. Ткаченко