LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд357/12525/24

від 11.09.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/9573/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 вересня 2025року місто Київ справа № 357/12525/24 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Орєхов О.І., повний текст рішення складено 23 січня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2024 року позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг monobank від 19 липня 2018 року, яка виникла станом на 26 травня 2024 року у розмірі 32372,83грн. В обґрунтування вимог посилався на те, що monobank - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Вказував, що 19 липня 2018 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язкуз чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Зазначав, що положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Вказував, що відповідно до договору відповідачу було відкрито рахунок та встановлено кредитний ліміт у сумі 50000 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 . Позивач посилався на те, що банк свої зобов`язаннявиконав належним чином, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак останній умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, а тому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2025 рокупозов АТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором від 19 липня 2018 року у розмірі 32372,83грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн., загалом 35400,83 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подалаапеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати. В обґрунтування вимог посилалася на те, що надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Вказувала, що позивачем не надано доказів того, що картка передбачена умовами заяви, була видана відповідачу, як і не надано суду відомосте, що підтверджують строк дії картки, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку. Зазначала, що відповідно до виписки за договором №б/н від 19 липня 2018 року вбачається, що позивач стягував з рахунку грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, які не врахував в розрахунок заборгованості при подані позовної заяви. Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України). За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону). Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк». У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг, укладання якого підтверджує і зобов`язується виконувати його умови (п.2). Згідно з п.3 анкети-заяви, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язалася виконувати його умови. Окрім цього, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6). Згідно з п.11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. На підтвердження своїх вимог позивачем до позовної заяви також було надано: розрахунок заборгованості за договором №б/н від 19 липня 2018 року, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи за карткою monobank, паспорт споживчого кредиту чорної карти monobank. В подальшому позивач також надав виписку по рахунку відповідача за період з 19 липня 2018 року по 26 травня 2024 року, довідку про наявність рахунку, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту, заявки клієнта. Як вбачається з витягу Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Паспорту споживчого кредиту чорної карти monobankта Тарифів чорної карти monobank, які були додані до позовної заяви, останні не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 19 липня 2018 року шляхом підписання анкети-заяви. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobankнабувають чинності 27 листопада 2021 року, а анкета-заява відповідачем була підписана 19 липня 2018 року. А відтак матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг monobank від 19 липня 2018 року, яка виникла станом 26 травня 2024 року у розмірі 32372,83 грн. Позивач у відповіді на відзив, яка подана до суду першої інстанції вказував на те, що заборгованість у розмірі 32372,83 грн. складається з використаного кредитного ліміту у сумі 29261 грн. та овердрафту (мінус) 3111,83 грн. Як вбачається з довідки АТ «Універсал Банк» відповідачу була видана кредитна картка: № НОМЕР_1 , термін дії до 08/24. Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту 13 листопада 2018 року кредитний ліміт був встановлений у розмірі 5000 грн., 21 березня 2019 року кредитний ліміт зменшено до 3000 грн., 07 листопада 2019 року ліміт збільшено до 8000 грн., 14 грудня 2019 року ліміт збільшено до 15000 грн., 03 лютого 2020 року ліміт збільшено до 20000 грн., 06 січня 2022 року ліміт збільшено до 50000 грн., а 27 лютого 2022 року ліміт було зменшено до 29261 грн. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем також було оформлено: заяву клієнта №20.30.0000958706 від 26 березня 2020 року, відповідно до умов якої відповідачу видано кредит у розмірі ліміту 4696,32 грн., строком на 3 місяці, з процентною ставкою 0,00001% на рік. До вказаної заяви додано паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку» та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які також мітять електронний підпис відповідача; заяву клієнта №20.30.0001672910 від 03 вересня 2020 року, відповідно до умов якої відповідачу видано кредит у розмірі ліміту 4993,90 грн., строком на 4 місяці, з процентною ставкою 0,00001% на рік. До вказаної заяви додано паспорт споживчого кредиту «Покупка частинами» та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які також мітять електронний підпис відповідача; заяву клієнта №20.30.0002956430 від 03 квітняф 2021 року, відповідно до умов якої відповідачу видано кредит у розмірі ліміту 5347 грн., строком на 4 місяці, з процентною ставкою 0,74% на місяцт. До вказаної заяви додано паспорт споживчого кредиту «Покупка частинами» та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які також мітять електронний підпис відповідача; заяву клієнта №20.30.0003867685 від 25 серпня 2021 року, відповідно до умов якої відповідачу видано кредит у розмірі ліміту 6999 грн., строком на 4 місяці, з процентною ставкою 0,000001% на рік. До вказаної заяви додано паспорт споживчого кредиту «Покупка частинами» та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які також мітять електронний підпис відповідача; До всіх заяв додано форму підтвердження електронного документу. Зазначені суми кредитів надійшли на рахунок відповідача, що підтверджується випискою по рахунку. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75. Виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц. Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України). Колегія суддів перевіряючи надані позивачем розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів відповідача по картці встановила, що відповідач здійснював витрати кредитних коштів та періодично вносив кошти на погашення кредиту. Відповідно до наданого розрахунку та виписки по рахунку вбачається, що позивачем безпосередньо до загальної заборгованості по кредиту включалося та відповідно проводилося списання відсотків, які за період з 23 липня 2020 року по 31 серпня 2020 року становили 38,4%, з 01 вересня 2020 року по 31 березня 2022 року - 37,2%, з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2022 року - 19,2%, з 01 серпня 2022 року по 26 травня 2024 року - 37,2%. Оскільки матеріали справи не містять доказів про погодження з відповідачем умов сплати відсотків за договором від 19 липня 2018 року, колегія суддів вважає, що позивач безпідставно нарахував у розмір заборгованості вказану складову (відсотки). Таким чином, якщо від суми заборгованості 32372,83 грн. відняти нараховані позивачем відсотки за період з 01 травня 2020 року по 01 січня 2023 року у загальній сумі 18460,10 грн., то вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 13912,73 грн. Оскільки відповідач фактично отримав кредит, користувався ним та періодично погашав заборгованість, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню сума заборгованості по тілу кредиту по договору б/н від 19 липня 2018 року у розмірі 13912,73 грн. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином надані позивачем розрахунки заборгованості та виписку за картковим рахунком, не спростував належним чином викладені відповідачем доводи щодо відсутності заборгованості за кредитом, а відтак дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову АТ «Універсал Банк». Доводи апеляційної скарги про те, що надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем на обгрунтування своїх вимог було надано виписки по рахунку відповідача, що є належним доказом заборгованості відповідача за кредитом. Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним пропорційно до задоволеної частини позовних вимог стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1301,13 грн., а з банку на користь відповідача підлягає стягненню 2590,30 грн. судових витрат понесених ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», місцезнаходження: місто Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352 заборгованість у розмірі 13912 грн. 73 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1301 грн. 13 коп. В задоволенні решти вимог відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк», місцезнаходження: місто Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352 на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 2590 грн. 30 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»