Ухвала КЦС ВС № 678/1023/24

УХВАЛА 12 вересня 2025 року м. Київ справа № 678/1023/24 провадження № 61-11000ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року в справі за позовом керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державне спеціалізоване господарське підприємство«Ліси України», Хмельницька обласна військова адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,про повернення земельної ділянки у комунальну власність, встановив: 22 серпня 2025 року Хмельницька обласна прокуратура засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року у вказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До касаційної скарги долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 6 056, 00 грн, проте незрозуміло, чим керувався заявник при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги, не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами розмір сплаченого судового збору. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, яка подана юридичною особою, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3 028, 00 грн. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Тобто позовна вимога про повернення земельної ділянки у комунальну власність є вимогою майнового характеру та щодо цієї позовної вимоги судовий збір має розраховуватися з вартості спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України). Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірної земельної ділянки станом на дату звернення з позовом), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги. Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна (земельна ділянка) станом на дату звернення з позовом, подати належні докази на підтвердження такої вартості, а також з урахуванням наведеного самостійно згідно з вимогами закону визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) та у разі необхідності доплатити судовий збір. Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату. За приписами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов