Постанова 4876 № 904/3982/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.08.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3982/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач), суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М. при секретарі судового засідання Карпенко А.С. Представники сторін: від позивача: Марінеско Андрій Вікторович (в залі суду) - від Дніпровської міської ради - витяг з ЄДР від відповідача: не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", Дніпропетровська область, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 (Повне рішення складено 10.01.2025р. суддя Мілєва І.В.) у справі №904/3982/24 за позовом Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", Дніпропетровська область, м. Дніпро про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права володіння. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", в якій просить суд: - усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно побудованої автостоянки, що складається з: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І - споруди. Загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Вілс Паркінг; - припинити право володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Вілс Паркінг на об`єкт нерухомого майна, а саме автостоянку: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 року у справі № 904/3982/24 позов задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Вілс Паркінг (49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Фосфорна, буд. 8, ідентифікаційний код 45306956) усунути перешкоди Дніпровській міській раді (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код: 26510514) у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно побудованої автостоянки, що складається з: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І споруди, загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23а, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Вілс Паркінг (49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Фосфорна, буд. 8, ідентифікаційний код 45306956), про що видати наказ. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Вілс Паркінг (49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Фосфорна, буд. 8, ідентифікаційний код 45306956) на користь Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код: 26510514) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн, про що видати наказ. В решті позову відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди за Приватним підприємством «ОПО» на вказану земельну ділянку відсутні. Також відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання. Таким чином, законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки Приватним підприємством «ОПО» відсутні. Докази відведення Приватному підприємству «ОПО» спірної земельної ділянки для здійснення будівництва автостоянки в матеріалах справи також відсутні. Таким чином, зазначена земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, не наданих у користування іншим особам, рішення уповноваженого органу на розпорядження земельною ділянкою про передачу її в оренду Приватному підприємству «ОПО» не приймалося. Протилежне відповідачем не доведено. Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц позовні вимоги ПП «ОПО» було задоволено, зокрема, визнано за Приватним підприємством «ОПО» право власності на автостоянку, за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Мукаша Салакунова, 23а, яка складається з Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м : літ № 1-огорожі площею 868,0 кв.м: Літ. І - площею 9062,0 кв.м. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. 07.07.2015 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 10316816 про право власності за Приватним підприємством «ОПО» (код 39433292) на об`єкт нерухомого майна - автостоянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674743012101), яка складається з літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23а у м. Дніпро. Підставою виникнення права власності є рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі № 200/7824/15-ц. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 скасовано заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі №200/7824/15-ц в частині визнання права власності на об`єкти нерухомого майна за Приватним підприємством «ОПО». Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 у справі № 200/7824/15-ц мотивовано тим, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Позивачем були направлені до компетентних органів запити щодо правових підстав будівництва спірного об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23а у м. Дніпро. Листом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № 4/11-341 від 21.06.2024 (т. 1 а.с. 59-61) повідомлено, що в Реєстрі будівельної діяльності станом на час надання відповіді міститься інформація щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.07.2021 по об`єкту будівництва «Капітальний ремонт автостоянки за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23а. Відповідно до вказаної декларації 27.07.2021 Мірошниченко Володимир Олександрович повідомив про початок виконання будівельних робіт з видом вказаних робіт «Капітальний ремонт» об`єкту будівництва будівлі загальною площею 20,4 кв.м. У вказаній декларації міститься інформація щодо відсутності документу на земельну ділянку. Документ створено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 29.07.2021. Листом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 4/11-438 від 05.07.2024 (т. 1 а.с. 64-65) повідомлено, що станом на 01.07.2024 за результатами пошуку земельної ділянки за адресою «вул. Мукаша Салакунова, 23А» у Системі не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами. Листом Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 14.06.2024 № 3/15-292 (т. 1 а.с. 62) повідомлено, що згідно даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста офіційно адреса - вул. Мукаша Салакунова, 23 А, жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній. За інформацією Дніпровського міського бюро технічної інвентаризації № 7637 від 01.07.2024 (т. 1 а.с. 63) технічна інвентарізація на об`єкт нерухомого майна за адресою вул. Мукаша Салакунова, 23 А, КП «ДМБТІ» не проводилась. Господарським судом зазначено, що належні докази затвердження проекту будівництва, а також прийняття спірного нерухомого майна до експлуатації в матеріалах справи відсутні. Наведені вище обставини дають суду підстави вважати автостоянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674743012101), яка розташована за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23а у м. Дніпро самочинним будівництвом. Судом першої інстанції визначено, що знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст.76 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті. В подальшому, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено зміни щодо власників нерухомого майна. Так, з 24.11.2023 право власності на спірне майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг». Відповідач користується земельною ділянкою за відсутності на це будь-яких правових підстав. За таких обставин наявність на спірній земельній ділянці автостоянки може вважатись перешкодою у користуванні/розпорядженні позивачем своїм майном. Враховуючи викладене, господарський суд виснував, що позовні вимоги щодо усунення перешкод Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно побудованої автостоянки, що складається з: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І споруди, загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо позовної вимоги про припинення права володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» на об`єкт нерухомого майна, а саме автостоянку: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, господарський суд зазначив, що державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності. Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті. З наведеного вбачається, що рішення суду про знесення/демонтажу самочинно побудованого нерухомого майна, а саме автостоянки: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ). На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що вимога про припинення права володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» на об`єкт нерухомого майна, а саме автостоянку: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23а є неналежним та неефективним способом захисту, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", Дніпропетровська область, м. Дніпро, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/3982/24 від 10.01.2025 р. та ухвалити рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційна скарга обґрунтована наступним: До 02 жовтня 2024 року Відповідач не був обізнаний про справу №200/7824/15-ц, в тому числі про заочне рішення Бабушкінськиого районного суду м. Дніпропетровська та постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області . Відповідач наголошує, що з моменту набрання законної сили постанови суду Апеляційного суду Дніпропетровської області по справі №200/7824/15-ц від 11.02.2016 р. Позивачем, як власником земельної ділянки (в розумінні ст.ст.23,83 Земельного кодексу України) протягом 7 років не вчинялись будь- які дії щодо витребування земельної ділянки від попередніх власників спірного нерухомого майна, що спричинило, на сьогодні, спір та порушення права власності добросовісного набувача нерухомого майна - ТОВ «ВІЛС ПАРКІНГ». До того ж, в матеріалах справи наявний Лист від 21.06.2024 р. №4/1-341 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради «Про надання інформації», відповідно до якого вбачається, що в Реєстрі будівельної діяльності міститься інформація щодо Реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.07.2021 р. по об`єкту будівництва «Капітальний ремонт автостоянки за адресою: вул. Макуша Салакунова, 23 А м. Дніпро», внаслідок чого Відповідач приходить до обґрунтованого висновку, що Позивач був обізнаний про наявність автостоянки та не заперечував проти її існування до моменту подання позовної заяви. Також, Відповідач зазначає, що Позивачем взагалі не було використано механізм, передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності, відповідно до частини першої статті 38 законодавець визначив:

1. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно- будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно невиконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: 15.05.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від Дніпровської міської ради надійшли заперечення на апеляційну скаргу, за змістом яких позивач зазначив наступне: Оскільки ПП «ОПО» є забудовником самовільно зайнятої земельної ділянки, а станом на час подання позову право приватної власності зареєстровано за ТОВ «ВІЛС ПАРКІНГ», то саме останній власник повинен усунути перешкоди міській раді у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самочинно побудованих споруд. При цьому, земельна ділянка, що розташована по вул. Мукаша Салакунова, 23 А на праві комунальної власності належить Дніпровській міській раді, та станом як на час подання позову так і під час розгляду справи апеляційною інстанцією, право користування на неї відсутнє у будь-яких фізичних або юридичних осіб. Судом першої інстанції підтверджено факт самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ «ВІЛС ПАРКІНГ» та розміщення на ній самочинного будівництва, а Дніпровська міська рада не позбавлена можливості захищати свої права у спосіб, який відповідатиме положенням статей 376, 391 ЦК України і статей 152, 212 ЗК України, зокрема вимагати усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва, звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан. На переконання позивача, судом першої інстанції цілком законно зроблено висновок щодо віднесення об`єкту нерухомого майна за адресою: вул. Салакунова Мукаша, 23а, м. Дніпро до самочинного будівництва. Окрім того позивач зазначив, зо враховуючи лише те, що в реєстрі будівельної діяльності міститься лише інформація щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та відсутня декларація про готовність об`єкта до експлуатації, тому надати строк для добровільного виконання припису, в силу ч. 1 ст. 38 Закону, на який посилається апелянт та подати позов уповноваженим на те органом самостійно є неможливим. Щодо вищенаведених заперечень на апеляційну скаргу (т.2 а.с. 172-248), колегія суддів виходить з наступного: Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2025 по справі № 904/3982/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/3982/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.08.2025 о 12:00 годин. Скаржнику було запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду). Іншим учасникам процесу, в свою чергу, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду: відзив на апеляційну скаргу; заперечення щодо заяв та клопотань, поданих разом з апеляційною скаргою; власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду). Відповідно до Довідки Центрального апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 04.03.2025 по справі №904/3982/24 було доставлено сторонам по справі до їх електронних кабінетів 04.03.2025 о 21:01. Враховуючи вищевикладене та норми матеріального права, які регулюють порядок обчислення строків, строк сплив 17.03.2025. Як зазначалося вище, з часу винесення ухвали від 04.03.2025 у суду апеляційної інстанції не виникало додаткових питань до сторін спору щодо обставин даної справи. Рішень щодо надання учасникам справи додаткового строку на подання будь-яких процесуальних документів судом апеляційної інстанції не приймалося. В пунктах 20,21 постанови Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі №904/5995/16 викладено наступний правовий висновок:

20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Колегія суддів констатує, що текст заперечень на апеляційну скаргу не містить звернень до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання відповідних заперечень. Відповідно, відсутня процесуальна передумова для розгляду зазначених заперечень на апеляційну скаргу. При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Поняття справедливе правосуддя в сучасному розумінні має два аспекти: - матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов`язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість); - процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур. В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Відповідно, можливе прийняття судом апеляційної інстанції будь-яких додаткових заяв, клопотань, додаткових пояснень у поза визначений процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Вищенаведене дозволяє колегії суддів не приймати до уваги заперечення на апеляційну скаргу, як такі, що подано у поза встановлений процесуальним законом спосіб. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3982/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", Дніпропетровська область, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/3982/24 (суддя Мілєва І.В.) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області. 12.02.20254р. матеріали справи № 904/3982/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів доплати судового збору у сумі у розмірі 4239грн. 20 коп. На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", Дніпропетровська область, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/3982/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.08.2025 о 12:00 год. 04.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ «Вілс Паркінг» про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку зі зміною представника відповідача та укладання нового адвокатського договору з новим представником та апеляційною скаргою гр. Самарського М.Л. Судове засідання, призначене на 05.08.2025 не відбулось, у зв`язку з відпусткою судді доповідача Дарміна М.О. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", Дніпропетровська область, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/3982/24 (суддя Мілєва І.В.) призначено в судове засідання на 14.08.2025 о 12:00 год. 14.08.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від представника ТОВ «Вілс Паркінг» адвоката Соболь А.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку зі вступом у справу останнього та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02). Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи. Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін цього спору, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваного рішення та апеляційної скарги. Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а ТОВ «Вілс Паркінг» не було позбавлене права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника ТОВ «Вілс Паркінг», одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи. 14.08.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц позовні вимоги ПП «ОПО» було задоволено, зокрема, визнано за Приватним підприємством «ОПО» право власності на автостоянку, за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Мукаша Салакунова, 23а, яка складається з Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м : літ № 1-огорожі площею 868,0 кв.м: Літ. І - площею 9062,0 кв.м. Позивач зазначає, що земельна ділянка, на якій розташовано об`єкт нерухомості за адресою: вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, у м. Дніпрі, належить територіальній громаді міста Дніпро, в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності в силу ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». У листопаді 2015 року заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.12.2015 відкрито провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі за позовом Приватного підприємства «ОПО» до ОСОБА_1 про розірвання договору та визнання права власності. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 по справі № 200/7824/15-ц апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено, заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц - скасовано, у задоволенні позовних вимог ПП «ОПО» до Юрченко Юрія Анатолійовича про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна - відмовлено. Позивач зазначає, що 08.07.2015 між ПП «ОПО» (код ЄДРПОУ 39433292) та ПП «Смерш-62» (код ЄДРПОУ 39433402) було укладено договір позики грошей, відповідно до якого розмір основного зобов`язання становив 2 000 000,00 грн, строк виконання основного зобов`язання закінчувався 08.07.2016. В забезпечення вимог за вищевказаним договором 08.07.2015 між ПП «ОПО» (код ЄДРПОУ 39433292) та ПП «Смерш-62» (код ЄДРПОУ 39433402) укладено договір іпотеки, що зареєстрований в реєстрі за № 283, який посвідчений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., предметом іпотечного договору було нерухоме майно, а саме автостоянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що до Державного реєстру Іпотек було внесено запис про іпотеку за № 10335400. 04.03.2016 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. відповідно до статті 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та на підставі акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 01.03.2016 і протоколу проведення аукціону, складеного Правобережною товарною біржею від 01.03.2016 видано Свідоцтво № 417, яким посвідчено право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухоме майно, а саме автостоянку, що складається з Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м : літ №1-огорожі площею 868,0 кв.м.: Літ.І-площею 9062,0 кв.м.в АДРЕСА_1 , на підставі рішення суду, виданого 03.06.2015 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, зареєстроване в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.07.2015 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., номер запису про право власності 10316816, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674743012101. В подальшому, 13.07.2017 приватним нотаріусом Андрєєвою Г.О. було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу № 652 від 13.07.2023 вказаного майна (номер відомостей про речове право 21375965). За вказаним договором купівлі-продажу ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 1/2 автостоянки за адресою : АДРЕСА_1 , що складається з : Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-иавіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м: літ№1-огорожі площею 868,0 кв.м.: Літ.І-площею 9062,0 кв.м. 13.07.2017 приватним нотаріусом Андрєєвою Г.О. було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу №655 від 13.07.2023 вказаного майна (номер відомостей про речове право 21380288). За вказаним договором купівлі-продажу ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 1/2 автостоянки за адресою : АДРЕСА_1 , що складається з : Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м: літ №1-огорожі площею 868,0 кв.м.: Літ.І-площею 9062,0 кв.м. 17.05.2023 за актом приймання - передачі ОСОБА_3 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркінг Трейд» прийняло майно, а саме автостоянку за адресою : АДРЕСА_1 . 17.05.2023 приватним нотаріусом Ричкою К.О. зареєстровано право власності (номер відомості про речове право 50384077) за ТОВ «Паркінг Трейд» на підставі зазначеного акту приймання-передачі. 24.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паркінг Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» укладено договір купівлі-продажу вказаної автостоянки, що складається з : літ. А-1-будівля вартової, літ.Б,В,Г-навіси, літ.Д-вбиральня, №1,2,І-споруди. Загальна площа 10052 кв.м. Вказаний договір зареєстрований в реєстрі за № 2975 приватним нотаріусом Ричкою К.О. та відповідно зареєстровано право власності в реєстрі речових прав (номер відомості про речове право 52676798). Отже, на теперішній час, власником спірного об`єкту нерухомості є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг». Позивач зазначає, що земельна ділянка розташована по вул. Мукаша Салакунова, 23 А на праві комунальної власності належить Дніпровській міській раді, та станом на час подання цього позову, право користування на неї відсутнє у будь-яких фізичних або юридичних осіб. За таких обставин як зазначає позивач, оскільки документ, який би встановлював належність ПП «ОПО» на праві власності вказаного нерухомого майна - відсутній, отже і право власності у нього не виникло, а тому він не мав права розпоряджатися зазначеним нерухомим майном. На підставі викладеного позивач просить суд: - усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно побудованої автостоянки, що складається з: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І - споруди. Загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг»; - припинити право володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» на об`єкт нерухомого майна, а саме автостоянку: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: Відповідно до положень статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно із пунктом «б» статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Згідно частини 1 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Приписами частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Як встановлено судом першої інстанції та свідчить з матеріалів справи, заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц позовні вимоги ПП «ОПО» було задоволено, зокрема, визнано за Приватним підприємством «ОПО» право власності на автостоянку, за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Мукаша Салакунова, 23а, яка складається з Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м : літ № 1-огорожі площею 868,0 кв.м: Літ. І - площею 9062,0 кв.м. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. 07.07.2015 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 10316816 про право власності за Приватним підприємством «ОПО» (код 39433292) на об`єкт нерухомого майна - автостоянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674743012101), яка складається з літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23а у м. Дніпро. Підставою виникнення права власності є рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі № 200/7824/15-ц. Проте, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 скасовано заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі №200/7824/15-ц в частині визнання права власності на об`єкти нерухомого майна за Приватним підприємством «ОПО». Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 у справі № 200/7824/15-ц мотивовано тим, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на час подання позову, право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛС ПАРКІНГ». 08.07.2015 між ПП «ОПО» та ПП «СМЕРШ-62» було укладено договір позики грошей, відповідно до якого розмір основного зобов`язання становив 2 000 000,00 грн., строк виконання основного зобов`язання закінчувався 08.07.2016. З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення вимог за вищевказаним договором 08.07.2015 між ПП «ОПО» та ПП «СМЕРШ-62» укладено договір іпотеки (зареєстрований в реєстрі за № 283), який посвідчений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. Предметом вказаного іпотечного договору було нерухоме майно, а саме автостоянка, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, про що до Державного реєстру Іпотек було внесено запис про іпотеку за № 10335400. Згідно інформації, що міститься в Інформаційній довідці, 08.07.2015 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. зареєстровано обтяження нерухомого майна на підставі іпотечного договору № 283 від 08.07.2015 укладеного між ПП «ОПО» та ПП «СМЕРШ-62», вид обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 10335400. 10.03.2016 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення іпотеки на підставі заяви серія та номер: реєстр № 423 від 09.03.2016. 04.03.2016 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. на підставі акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 01 березня 2016 року і протоколу проведення аукціону, складеного Правобережною товарною біржею від 01 березня 2016 року видано Свідоцтво № 417, яким посвідчено право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме автостоянку, що складається з Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Бнавіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м : літ №1-огорожі площею 868,0 кв.м.: Літ.І-площею 9062,0 кв.м.в АДРЕСА_1 , на підставі рішення суду, виданого 03 червня 2015 фоку Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, зареєстроване в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07 липня 2015 року, Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., номер запису про право власності 10316816, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674743012101. В подальшому, 13.07.2017 приватним нотаріусом Андрєєвою Г.О. було ареєстровано право власності за ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу №652 від 13.07.2023 вказаного майна (номер відомостей про речове право 21375965). За вказаним договором купівлі-продажу ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 1/2 автостоянки за адресою : АДРЕСА_1 , що складається з : Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м: літ №1-огорожі площею 868,0 кв.м.: Літ.І-площею 9062,0 кв.м. 13.07.2017 приватним нотаріусом Андрєєвою Г.О. було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу №655 від 13.07.2023 вказаного майна (номер відомостей про речове право 21380288). За вказаним договором купівлі-продажу ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 Уі автостоянки за адресою : АДРЕСА_1 , що складається з : Літ А-1- будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м: літ №1-огорожі площею 868,0 кв.м.: Літ.І-площею 9062,0 кв.м. 17.05.2023 за актом приймання - передачі ОСОБА_3 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ТРЕИД» прийняло майно, а саме автостоянку за адресою : АДРЕСА_1 . 17.05.2023 приватним нотаріусом Ричкою К.О. зареєстровано право власності (номер відомості про речове право 50384077) за ТОВ «ПАРКІНГ ТРЕИД» на підставі зазначеного акту приймання-передачі. 24.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРКІНГ ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛС ПАРКІНГ» укладено договір купівлі-продажу вказаної автостоянки, що складається з : літ. А-1-будівля вартової, літ. Б,В,Г-навіси, літ. Д-вбиральня, №1,2,І-споруди. Загальна площа 10052 кв.м. Вказаний договір зареєстрований в реєстрі за №2975 приватним нотаріусом Ричкою К.О. та відповідно зареєстровано право власності в реєстрі речових прав (номер відомості про речове право 52676798). З огляду на наведене вище, на теперішній час, власником зазначеного об`єкту нерухомості є - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛС ПАРКІНГ». Згідно даних, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 07.07.2015 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. до даного реєстру внесено запис № 10316816 про право власності ПП «ОПО» на зазначений об`єкт нерухомого майна, та як підставу виникнення права власності (правовстановлюючий документ) останнього вказано заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2015 року по справі № 200/7824/15-ц, яке згодом було скасовано постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2016 року, оскільки спірний об`єкт нерухомості вважається об`єктом самочинного будівництва. Отже, за відсутності документа, який підтверджує належність зазначеного нерухомого майна ПП «ОПО» на праві власності, право власності у підприємства не виникло, відтак, воно не мало повноважень розпоряджатися цим майном. Згідно інформації, яка міститься у листі департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 05.07.2024 № 4/11-438 станом на 01.07.2024 за результатами пошуку земельної ділянки за адресою «вул. Мукаша Салакунова, 23А» у Системі не виявлено реєстраційних записів щодо договорів оренди землі, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами. За інформацією, яка міститься у листі головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 14.06.2024 № 3/15-292 згідно даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста офіційно адреса - вул. Мукаша Салакунова, 23 А, жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній. За інформацією Дніпровського міського бюро технічної інвентаризації №7637 від 01.07.2024 свідчить, що технічна інвентаризація на об`єкт нерухомого майна за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23 А, КП «ДМБТІ» не проводилась. Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи належних доказів затвердження проекту будівництва, а також прийняття спірного нерухомого майна до експлуатації. Вказані вище обставини дають підстави вважати автостоянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674743012101), яка розташована за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23а у м. Дніпро самочинним будівництвом. За положеннями частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до частини 1-4 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. За положеннями частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 "Право власності на землю (земельну ділянку)", тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю. Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18). З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду висновує, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки. Разом із цим сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки. Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою. Таким чином, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою. Права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі №921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі №923/196/20 (пункт 34)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)). Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)). З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду у п. 88 постанови від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 зробила висновок, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №202/7377/16-ц. Частинами третьою - п`ятою статті 376 ЦК України, відповідно, встановлено таке: Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Велика Палата Верховного Суду у пп. 109-113 постанови від 15 листопада 2023 року у справі №916/1174/22 (провадження №12-39гс23) наголосила на тому, що належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Отже, виходячи із вищенаведених законодавчих положень та судової практики, враховуючи, що відповідач користується земельною ділянкою за відсутності на неї будь-яких правових підстав, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства, то належним способом захисту є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання особи, що здійснила самочинне будівництво, знести самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна, відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо усунення перешкод Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно побудованої автостоянки, що складається з: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І споруди, загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг». Разом з тим, у категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності (пункт 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22). З наведеного вбачається, що рішення суду про знесення/демонтажу самочинно побудованого нерухомого майна, а саме автостоянки: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ). Отже, вірним є висновок господарського суду в частині того, що вимога про припинення права володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» на об`єкт нерухомого майна, а саме автостоянку: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23а є неналежним та неефективним способом захисту, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. На підставі наведеного, доводи апеляційної скарги в частині: «… До 02 жовтня 2024 року Відповідач не був обізнаний про справу №200/7824/15-ц, в тому числі про заочне рішення Бабушкінськиого районного суду м. Дніпропетровська та постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області. Відповідач наголошує, що з моменту набрання законної сили постанови суду Апеляційного суду Дніпропетровської області по справі №200/7824/15-ц від 11.02.2016 р. Позивачем, як власником земельної ділянки (в розумінні ст.ст.23,83 Земельного кодексу України) протягом 7 років не вчинялись будь- які дії щодо витребування земельної ділянки від попередніх власників спірного нерухомого майна, що спричинило, на сьогодні, спір та порушення права власності добросовісного набувача нерухомого майна - ТОВ «ВІЛС ПАРКІНГ». До того ж, в матеріалах справи наявний Лист від 21.06.2024 р. №4/1-341 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради «Про надання інформації», відповідно до якого вбачається, що в Реєстрі будівельної діяльності міститься інформація щодо Реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.07.2021 р. по об`єкту будівництва «Капітальний ремонт автостоянки за адресою: вул. Макуша Салакунова, 23 А м. Дніпро», внаслідок чого Відповідач приходить до обґрунтованого висновку, що Позивач був обізнаний про наявність автостоянки та не заперечував проти її існування до моменту подання позовної заяви. Також, Відповідач зазначає, що Позивачем взагалі не було використано механізм, передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності, відповідно до частини першої статті 38 законодавець визначив:

1. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно- будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно невиконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Так як Відповідач добросовісний набувач спірного нерухомого майна, не був обізнаний про будь-які судові спори та судові справи щодо спірного майна, так як у 2016 році цьому об`єкту цивільних прав не було присвоєно реєстраційний номер нерухомого майна (що відображене у судових рішення по справі №200/7824/15-ц); протягом довготривалого періоду Позивач не вчиняв будь-яких дій щодо спірного майна, в тому числі відсутні будь-які приписи щодо знесення автомобільної стоянки, а Відповідач відкрито володів спірним нерухомим майном; також, відсутня суспільна небезпека і до того ж , Відповідач має намір звернутися до Позивача із заявою про отримання дозволу для розробки проекту землеустрою, так як фактично земельна ділянка не виділена в натурі…» колегією суддів відхиляються як необґрунтовані. Разом з тим, встановлені судом першої інстанції обставини справи скаржником належними та допустимими доказами не спростовано. Підсумовуючи викладене, колегія суддів виснує, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження. З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/3982/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення. Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4 239,20 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст.ст. 127, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", Дніпропетровська область, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/3982/24 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі №904/3982/24 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", Дніпропетровська область, м. Дніпро Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано суддями Дарміним М.О. та Чус О.В. - 09.09.2025, суддею Кощеєвим І.М.- 15.09.2025. Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв