Постанова Київський апеляційний суд № 361/11534/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД №33/824/1402/2025 Постанова винесена суддею Василенко Т.К. Категорія: ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 липня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника адвоката Блохіної Н.В., іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та його представника - адвоката Ярмоленка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв`язку між Київським апеляційним судом та Деснянським районним судом м. Чернігова і робочим місцем захисника Блохіної Н.В., апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ярмоленка А.М. на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з середньою технічною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, в с т а н о в и л а: Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2025 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Згідно з постановою, суд розглянув протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 171829, відповідно до якого - 12 листопада 2024 року о 09 год. 30 хв. на 23 км 150 м траси а/д М01 Київ-Чернігів водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Opel Combo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. Проте, посилаючись на встановлені при судовому розгляді обставини та матеріали справи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Не погодившись з таким рішенням суду, представник іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 - адвокат Ярмоленко А.М. подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду винесеною без повного всебічного та об`єктивного дослідження доказів, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час розгляду справи, суд першої інстанції залишив поза увагою наявний у справі диск з відеофіксацією місця дорожньо-транспортної пригоди і взагалі не досліджував його у присутності сторін. При винесенні оскаржуваної постанови суд не зазначив підстав для відхилення наявних тих чи інших у справі доказів і навіть не зазначив мотиви про їх відхилення, тобто залишаються не з`ясованими істотні обставини дорожньо-транспортної пригоди, і зокрема: - чому судом першої інстанції належним чином не надана правова оцінка діям водія ОСОБА_1 , щодо наявності порушення останнім пунктів: 2.3«б»; 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, адже вказані норми очевидно свідчать, що водій не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, і як наслідок здійснив зіткнення передньою частиною свого автомобіля у задню частину легкового автомобіля марки Mazda, номерний знак НОМЕР_3 ; ??- чому судом першої інстанції не надана правова оцінка діям водія ОСОБА_1 , який під час руху не вжив заходів до екстреного гальмування з метою недопущення зіткнення; - ??чому судом першої інстанції не з`ясовувалися обставини щодо розміщення обох транспортних засобів на проїжджій частині дороги по відношенню один до одного з урахуванням їх пояснень, характеру механічних пошкоджень автомобілів та інших доказів; ??- чому судом першої інстанції не взято до уваги пояснення водія ОСОБА_2 , який категорично заперечував здійснення будь-яких маневрів по зміні смуги руху; ??- чому судом першої інстанції детально не з`ясовувалися обставини щодо моменту виникнення небезпеки для водія ОСОБА_1 , тобто з моменту виникнення небезпеки на відстані до перешкоди; ??- чому судом першої інстанції не взято до уваги наявні характерні механічні пошкодження автомобілів по принципу ланцюгової реакції: удар передньою частиною у задню частину і це при відсутності будь-яких належних та допустимих доказів зміни смуги руху з боку водія ОСОБА_2 ; - чому судом першої інстанції не взято до уваги схему дорожньо-транспортної пригоди, у якій чітко зазначено напрямок руху двох транспортних засобів, які рухалися у другій лівій смузі, що свідчить про помилковість та неспроможність пояснень водія ОСОБА_1 щодо його помилкових тверджень про зміну руху водієм ОСОБА_2 . При цьому зауважує, що у своїх поясненнях водій ОСОБА_2 чітко вказує, що невстановлений наразі автомобіль марки «Ланос» знаходився попереду його, але ж він не стверджує, що «Ланос» знаходився безпосередньо на узбіччі, а відповідно ця обставина судом першої інстанції також залишилася не з`ясованою. Також зазначає, що, виходячи з матеріалів справи, можна стверджувати, що водій автомобіля марки Mazda, на той час спроможний був виявити небезпеку під час руху і не допустити зіткнення з тією чи іншою перешкодою, а водій ОСОБА_1 був не спроможний і, при цьому не дотримавшись дистанції та при відсутності гальмівних слідів від свого автомобіля на поверхні дорожнього покриття, допустив зіткнення попереду рухомим автомобілем. Тож, у даній дорожній обстановці водій автомобіля марки Opel Kombo, ОСОБА_1 на той час мав діяти у відповідності до вимог пунктів 2.3«б», 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, оскільки матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів недотримання ним вказаних норм і, зокрема, його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що розгляд справи відбувся 15 січня 2025 року, повний текст постанови отримано 16 січня 2025 року, тому строк на апеляційне оскарження припадає на вихідний день суботу 25 січня 2025 року, а відтак, апеляційна скарга подається на наступний робочий день, що припадає на понеділок 27 січня 2025 року. Крім того, у вихідні дні 25 та 26 січня 2025 року Броварський міськрайонний суд не працює, тому подати апеляційну скаргу у вказані вихідні дні було неможливо. Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_2 та його представника - адвоката Ярмоленка А.М. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення ОСОБА_1 та його захисника Блохіної Н.В.проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Отже, за вимогами вказаної норми закону поновленню підлягає строк який пропущений, і причини його пропуску є поважними. Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, з огляду на каральну мету стягнення, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року), вважаю, що питання обчислення процесуального строку слід вирішити за аналогією закону, тобто положень ст. 115 КПК України. Відповідно до ч. 7 ст. 115 КПК України, при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. Постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області була прийнята 15 січня 2025 року. Отже, останнім днем десятиденного строку на її оскарження є 25 січня 2025 року, що припадає на вихідний день субота, а тому останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день - понеділок, тобто 27 січня 2025 року. Як вбачається з наданих суду матеріалів, апеляційну скаргу представником ОСОБА_2 - адвокатом Ярмоленком А.М. було подано безпосередньо до Броварського міськрайонного суду Київської області 27 січня 2025 року. Таким чином, представником ОСОБА_2 - адвокатом Ярмоленком А.М. дотримано вимог ст. 294 КУпАП щодо своєчасності оскарження постанови судді, у зв`язку з чим підстави для вирішення питання поновлення строку відсутні. Що стосується апеляційних вимог представника ОСОБА_2 - адвоката Ярмоленка А.М., то суд вважає наступне. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддя місцевого суду не дотримався, виходячи з наступного. Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до п. 1.3 та 1.4 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Як встановлено п. 2.3 "б" ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно із п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Відповідно до п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Як вбачається із самої оскаржуваної постанови, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, обґрунтовуючи це тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які вказували б на саме його вину у вчиненні вказаного правопорушення, зазначивши, що суд самостійно не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист. Суд першої інстанції вказує, що матеріали страви містять лише пояснення самих водіїв, у яких фактично викладені виконані ними дії та версії щодо порушення ПДР іншим водієм. При цьому, надавши перевагу саме цим доказам, суд залишив неспростованими та належним чином неоціненими інші докази, до яких слід віднести схему місця ДТП, фотознімки з місця дорожньо-транспортної пригоди та відеозаписи. За таких обставин, прийняте суддею рішення по даній справі не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню. За результатами розгляду апеляційної скарги та перевірки матеріалів справи слід прийняти нову постанову, якою встановити такі обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме: 12 листопада 2024 року о 09 год. 30 хв. на 23 км + 150 м траси автодороги М-01 Київ-Чернігів ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Combo, державний номерний знак НОМЕР_4 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, чим порушив п. 2.3 "б", п. 12.1, п. 13.1 ПДР України. Вказані обставини підтверджуються даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №171829, складеному з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, схемі дорожньо-транспортної пригоди, яка була підписана відповідною посадовою особою та учасниками пригоди без будь-яких заперечень, та в якій відображені необхідні й достатні відомості щодо організації дорожнього руху на 23 км + 150 м автошляху М-01 Київ-Чернігів, напрямок руху автомобілів Opel Combo та Mazda 6 і розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, фотознімках з місця дорожньо-транспортної пригоди, а також у поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди та наданому патрульною поліцією відеозаписі фіксування обставин подій. Як вбачається з пояснень водія ОСОБА_1 , наданих ним як одразу після дорожньо-транспортної пригоди, так і в судах першої та апеляційної інстанцій, він рухався по дорозі М-01 23 км в напрямку м. Києва в лівому ряду. Під час руху його підрізав автомобіль Mazda і загальмував, водій якого вказав, що його також підрізав інший транспортний засіб Daewoo Lanos, і щоб уникнути удару, він перелаштувався у смугу руху, в якій рухався ОСОБА_1 , тобто в лівий ряд, і почав гальмувати, внаслідок чого і відбулося ДТП. Транспортний засіб Daewoo Lanos спочатку їхав у правій смузі - по розгінній полосі, а потім перелаштувався у ряд, в якому їхав автомобіль Mazda, а останній перелаштувався у лівий ряд і почав гальмувати. Коли транспортний засіб Mazda перелаштувався на його смугу руху, швидкість руху транспортного засобу ОСОБА_3 була приблизно 80 км/год. Зазначив, що у нього не було можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди, так як автомобіль Mazda різко виїхав перед ним і він побачив даний транспортний засіб за секунду, при цьому останній перебував на відстані 2-3 метрів, коли в`їхав перед ним, та на той момент перед ним рухався транспортний засіб на відстані приблизно 15 метрів попереду. Сигнали повороту на транспортному засобі Mazda не вмикались. Також вказав, що він не винен у настанні дорожньо-транспортної пригоди, а винний водій транспортного засобу Mazda, який своїми діями спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Між тим, з пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , наданих ним одразу після настання дорожньо-транспортної пригоди, так і в судах першої та апеляційної інстанцій, вбачається, що він рухався трасою М-01 зі швидкістю 60-75 км/год в лівій смузі руху, попереду нього з правої сторони перебував автомобіль Daewoo Lanos з ввімкненим лівим сигналом повороту та почав рухатись на смугу руху, в якій він рухався, та він почав пригальмовувати, щоб не спричинити зіткнення. Позаду нього рухався транспортний засіб на відстані приблизно 5-7 метрів. В цей час він відчув удар в задню частину свого автомобіля, який спричинив транспортний засіб, який рухався позаду, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_2 віднесло у відбійник та транспортний засіб зупинився. В результаті зіткнення в його автомобілі заклинило праве колесо і тому він зупинився так, як зазначено на схемі. На момент дорожньо-транспортної пригоди іншого автомобіля перед його автомобілем не було, а автомобіль Daewoo рухався в правій смузі на відстані приблизно 10 метрів попереду нього і включив лівий поворот, тому, розуміючи, що він може перелаштуватися перед ним, він і почав пригальмовувати. Вказав, що не мав можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди, оскільки інший автомобіль рухався із більшою швидкістю, ніж він. Також зазначив, що він контролював автомобілі спереду та збоку, проте не мав змоги контролювати дії автомобіля ззаду, оскільки це обов`язок водія транспортного засобу, який знаходиться позаду. Саме такий механізм дорожньо-транспортної пригоди, що вказаний водієм транспортного засобу Mazda 6 ОСОБА_2 , з якого вбачається, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 не дотримався безпечної дистанції та безпечної швидкості руху, внаслідок чого і спричинив зіткнення із автомобілем Mazda 6, повністю відповідає об`єктивним даним, що зазначені у матеріалах справи про адміністративне правопорушення та підтверджений зібраними по справі доказами. Зокрема, ці обставини підтверджуються і схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка була підписана відповідною посадовою особою та учасниками пригоди без будь-яких заперечень, та в якій зафіксовано місце зіткнення, положення транспортних засобів після зіткнення та пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди, з яких вбачається, що проїжджа частина дороги, де відбулась дорожньо-транспортна пригода, має дві смуги руху, які розділені дорожньою розміткою 1.5. В одній смузі руху в попутному напрямку рухались транспортний засіб Mazda 6 під керуванням ОСОБА_2 , а за ним - автомобіль Opel Combo під керуванням ОСОБА_1 . Зіткнення сталося у лівій смузі, після чого транспортні засоби відкинуло вправо. Характер та локалізація пошкоджень на транспортних засобах свідчать про те, що контакт відбувся переднім бампером автомобіля Opel Combo в задній бампер автомобіля Mazda

6. Вказані обставини об`єктивно підтверджуються і наявними в матеріалах справи фотографіями щодо розташування транспортних засобів Opel Combo і Mazda 6 після зіткнення та їх пошкоджень, а також наданим працівниками патрульної поліції відеозаписом фіксування обставин подій, на якому відображено надання усних пояснень учасниками дорожньо-транспортної пригоди із зазначенням причин та умов її виникнення, зокрема, і пояснень ОСОБА_2 , що він рухався в крайній лівій смузі, а попереду нього з правої сторони перебував автомобіль Daewoo Lanos з ввімкненим лівим сигналом повороту та почав рухатись на смугу руху, в якій він рухався, та він почав пригальмовувати, щоб не спричинити зіткнення, і в цей час відчув удар в задню частину свого автомобіля, і не ставлять під сумнів пояснення ОСОБА_2 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до термінології, наведеної в п. 1.10 Правил дорожнього руху України, безпечна дистанція відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру. Безпечна швидкість швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах. Аналізуючи всі обставини справи, слід дійти висновку, що автомобіль Mazda 6 під керуванням ОСОБА_2 рухався попереду автомобіля Opel Combo під керуванням ОСОБА_1 , на якого покладався обов`язок дотримуватися безпечної дистанції та безпечної швидкості, з метою мати змогу реагувати на зміни дорожньої обстановки, тобто вимоги п.п. 2.3 "б", 12.1, 13.1 ПДР України. Отже, дані схеми дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицею в сукупності з поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відеозаписом фіксування працівниками поліції обставин дорожньо-транспортної пригоди вказують на те, що ОСОБА_1 , рухаючись автомобілем «Opel Combo» позаду автомобіля «Mazda 6» під керуванням ОСОБА_2 в одній смузі, не врахувавши дорожньої обстановки, а саме, що ОСОБА_2 пригальмував з метою недопущення зіткнення із іншим транспортним засобом, та не обравши безпечної швидкості, відповідно до такої дорожньої обстановки, та безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda 6», що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Таким чином, водій ОСОБА_1 , не виконавши вимог 2.3 "б", 12.1, 13.1 ПДР України, не дотримався безпечної дистанції та безпечної швидкості між його автомобілем та автомобілем Mazda 6, внаслідок чого не зміг зреагувати на зміну дорожньої обстановки, що призвело до зіткнення та знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. Отже, висновок судді місцевого суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам події та наявним в матеріалах справи доказам. Тому доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 адвоката Ярмоленка А.М. про безпідставне закриття суддею провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, є слушними. За таких обставин, постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2025 року підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови, відповідно до якої ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Разом з тим, відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у разі закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення у справах, підвідомчих суду, може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Оскільки правопорушення мало місце 12 листопада 2024 року, то на момент розгляду справи в апеляційному суді, передбачені в ч. 2 ст. 38 КУпАП, строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, у зв`язку з чим провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП слід закрити. За таких обставин, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 адвоката Ярмоленка А.М. підлягає задоволенню. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Ярмоленка А.М. задовольнити. Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2025 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 124 КУпАП, а провадження у справі щодо нього закрити, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Горб І. М.