Постанова Херсонський апеляційний суд № 650/1187/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 650/1187/25 Головуючий в І інстанції: Хомік І.І. Номер провадження: 22-ц/819/872/25 Доповідач: Базіль Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2025 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді (судді-доповідача): Базіль Л.В., суддів: Бездрабко В.О., Радченка С.В., секретар судового засідання: Андреєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хомік І.І. у справі №650/1187/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, ВСТАНОВИВ: Узагальнений зміст і підстави позовних вимог. У лютому 2025 року до суду звернувся ОСОБА_1 , від імені якого діяв представник, адвокат Бєліков А.А., з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» (далі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ), в якому просив: розірвати договір оренди землі від 19 січня 2007 року №4АА002463-040771600001, який укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 55586335 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:040:0006 площею 9,7948 га та стягнути з відповідача на користь позивача витрати, понесені на сплату судового збору. Позов обґрунтовано тим, що позивач володіє на праві приватної власності земельною ділянкою кадастровий номер 6520983700:04:040:0006 площею 9,81 га., цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративно-територіальних межах Новокубанської сільської ради Бериславського (Великоолександрівського) району Херсонської області. 19.01.2007 року укладено договір оренди землі №4АА002463-040771600001 між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» 20.10.2015 року ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» угодою про заміну сторони у договорі передало право орендаря ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС». 28.12.2017 року між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода про заміну сторони у договорі оренди землі, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до нового орендаря. Відповідно до умов договору оренди та додаткових угод до нього, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 9,7948 га, кадастровий номер земельної ділянки 6520983700:04:040:0006, яка розташована на території Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7,2 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та складає 25256,61 грнза рік оренди, в строк до 31 грудня кожного року; строк дії договору визначено до 31.12.2032 року. Проте, відповідач орендну плату в 2022, 2023, 2024 році не сплатив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 75769,83 грн. Позивач вказував, що прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022-2024 роках, є невиконанням обов`язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання договору оренди землі. Узагальнений зміст і обґрунтування рішення суду першої інстанції. Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди землі від 19 січня 2007 року №4АА002463-040771600001, який укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 55586335 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:040:0006 площею 9.81 га. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 1211,20 грн. Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції виходив з того, що прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022, 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов`язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі. При цьому суд враховував і положення п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України, згідно з яким підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, що несплата орендної плати за період 2022-2024 роки була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов`язань. Узагальнені доводи апеляційної скарги. 01.07.2025 року через систему «Електронний суд» на адресу апеляційного суду від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надійшла апеляційна скарга на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 травня 2025 року, в якій скаржник просить скасувати судове рішення повністю та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник, не заперечуючи факту договірних відносин з позивачем щодо спірної земельної ділянки, наявності прострочення по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою позивача, посилається на те, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги того, що внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації території, на якій розташована спірна земельна ділянка, відповідач, був позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов`язань. Крім того, звернув увагу суду на те, що внаслідок бойових дій територія, на якій розташована земельна ділянка, остання є забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребує проведення робіт з розмінування для забезпечення безпечного використання. Відсутність розмінування унеможливлює будь-яку діяльність на земельній ділянці, включаючи сільськогосподарське виробництво, для якого вона орендувалася. Перебування працівників на такій території та здійснення діяльності без проведення відповідного розмінування становить пряму загрозу для їх життя та здоров`я. Також вказав, що суд не врахував положення ч.6 ст.762 ЦК України, відповідно до якого сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що порушення сталося не з її вини.. Позиція інших учасників справи. Відзив до апеляційного суду не надходив. Заяви, клопотання до суду апеляційної інстанції. 13 серпня 2025 року від представника ТОВ «ЮТСАГРОПРОДУКТ» Журика А.Л. надійшло клопотання, сформоване в системі «Електронний суд», про зупинення провадження у справі з підстав, визначених п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, у зв`язку з переглядом Верховним Судом судового рішення в іншій справі з ідентичними правовідносинами. Проаналізувавши положення п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, перевіривши матеріали клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених законом для зупинення провадження у даній справі. Так, відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах ( у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Тоді як, у даному випадку касаційне провадження у справі №650/3776/24, відкрито ухвалою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2025 року, а відтак відсутні обставин, які дають право зупинити провадження у справі відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України. Явка учасників справи . Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача, адвоката Бєлікова А.А. надійшла заява, сформована 21.08.2025 року в системі «Електронний суд», в якій він просив провести розгляд справи без участі позивача та представника позивача, в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити. Від представника «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журика А.Л. надійшла заява, сформована 03.09.2025 року в системі «Електронний суд», в якій він просив провести розгляд справи без участі скаржника та його представника. Вимоги викладені в клопотанні про зупинення провадження та апеляційній скарзі на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12.05.2025 р. по справі № 650/1187/25 ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» підтримує в повному обсязі та просить задовільнити апеляційну скаргу Згідно ст.372 ч.2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на вказане апеляційний суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи на наявних матеріалах справи. Позиція апеляційного суду У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Обставини справи. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер: 6520983700:04:040:0006 площею 9,81 га., цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Новокубанської сільської ради Бериславського (Великоолександрівського) району Херсонської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 066011. 19 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено Договір №4АА002463-040771600001 оренди земельних ділянок, за умовами якого ОСОБА_1 передав вищевказану земельну ділянку в оренду Товариству для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний Договір зареєстрований у Великоолександрівському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 січня 2007 року за № 652060004000655 №4АА002463-040771600001. 20 жовтня 2015 року право оренди земельної ділянки було передано ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС, про що було укладено додаткову угоду до договору оренди землі. 28.12.2017 року між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до нового орендаря (ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ») Відповідно до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 9,81 га, кадастровий номер 652060004000655, яка розташована на території Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5,31 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди (що становить 18 626,76 грн), орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року, строк дії договору визначено сторонами до 31.11.2025 року. Відповідно до п.12.3 додаткової угоди від 28.12.2017 року,дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом; За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (п.13.2 додаткової угоди) Відповідно до Додаткової угоди від 18.03.2024 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7,2 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди (що становить 25256,61 грн), орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року, строк дії договору визначено сторонами до 31.12.2032 року. На підставі встановленого суд констатував, що відповідач зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права. Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції виходив з того, що прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022, 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов`язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст.32 Закону України "Про оренду землі" є підставою для розірвання Договору оренди землі. При цьому суд враховував і положення п."д" ч.1 ст.141 ЗК України, згідно з яким підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, що несплата орендної плати за період 2022-2024 роки була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов`язань. Проте повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України). Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»). У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Відповідно до частин першої, третьої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. У цій справі, суд встановив, що належна позивачeві на праві власності земельна ділянка загальноюплощею 9,81 га, кадастровий номер 6520983700:04:040:0006, яка розташована на території Борозенської сільської ради (до перейменування Новокубанська) Бериславського (до перейменування Великоолександрівська) Херсонської області перебуває в оренді відповідача на підставі договору оренди від 19.01.2007 року та додаткових угод до договору. За умовами укладеного договору оренди сторони погодили сплату орендної плати в строк до 31 грудня щорічно виходячи із процентного відношення до нормативно грошової оцінки землі. Суд констатував, що відповідач зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав. В апеляційній скарзі, відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не оспорюючи факту порушення ним зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки, посилається на те, що таке порушення сталося внаслідок непереборної сили, а саме військової агресії рф проти України, органами місцевого самоврядування навіть неодноразово розглядались питання й приймались рішення щодо податкових пільг товариству як орендареві через війну (бойові дії, окупаційні заходи, тощо), а тому на підставі положень ст. 617, ч.6 ст.762 ЦК України відповідач не може бути притягнутий до відповідальності, передбачену договором оренди чи законом. Апеляційний суд частково погоджується з такими доводами апеляційної скарги з огляду на таке. Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним. Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору). Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо. Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин з оренди землі, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки має місце випадок та непереборна сила. У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено військовий стан, який триває дотепер. Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчосово окупованих Російською Федерацією від 28.05.2025 року №376 затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України, територія Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка, з 03.03.2022 року по 09.11.2022 року перебувала під тимчасовою окупацією (а наразі належить до територій можливих бойових дій). Вказана обставина не була належним чином оцінена судом першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про можливість орендаря користуватися спірною земельною ділянкою в період часу з 03.03.2022 року по 09.11.2022 рік і наявність обов`язку щодо сплати орендної плати за вказаний період. У зв`язку з наведеним, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що порушення зобов`язання щодо несплати орендної плати позивачу за 2022 рік сталося внаслідок існування форс-мажорних обставин, бойових дій та тимчасової окупації Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Верховний Суд у постанові від 25.06.2025 року у справі 610/941/24 вказав, що тимчасова окупація населеного пункту, в якому розташована спірна земельна ділянка, впливає на можливість орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, проводити посівну компанію, збирати врожай тощо. Таким чином, орендар не допустив умисне порушення умов договору. Вина орендаря у не сплаті орендної плати за 2022 рік відсутня. Враховуючи, що з 03.03.2022 року по 09.11.2022 рік Борозенська сільська рада Бериславського району Херсонської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка, перебувала під тимчасовою окупацією рф і відповідач не міг користуватися землею з обставин, за які він не відповідає, колегія суддів дійшла висновку про те, що в силу ч.6 ст.762 ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплати орендної плати за вказаний період. За викладеного доводи апеляційної скарги в зазначеній частині є прийнятними, а тому посилання суду першої інстанції на можливість використання відповідачем спірної земельної ділянки в 2022 році, як обставину встановлену судом слід виключити з мотивувальної частини рішення. Разом з тим, районний суд по суті вирішення спору дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі за вимогою позивачки, підставно врахувавши прострочення відповідачем сплати орендної плати за період 2023-2024 роки, що є істотним порушенням умов договору та правомірно вказав, що у матеріалах справи відсутні докази того, що несплата орендної плати за вказаний період була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов`язань. Погоджуючись з висновками суду першої інстанції по суті вирішення спору, апеляційний суд виходить з таких міркувань. Вбачається, що обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023, 2024 роки апелянт посилається на наявність обставин непереборної сили, за які він не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період, а саме на неможливості використання орендованої земельної ділянки позивача через активні бойові дії та потенційне замінування спірної земельної ділянки, розкрадання та знищення майна товариства. Перевіривши доводи апеляційної скарги та долучені до скарги матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що вони на правильність висновків суду першої інстанції не впливають та не спростовують його. Так, порушення кримінальної справи за заявою відповідача щодо викрадення майна підприємства не свідчить про те, що викрадене майно було єдиним майном та внаслідок його викрадення товариство немало можливості здійснювати господарську діяльність. Доказів того, що підприємство не мало можливості залучити необхідну техніку та обладнання, необхідного для обробки землі матеріали справи не містять, не надано таких доказів і під час апеляційного перегляду справи. Розпорядження військової адміністрації щодо надання відповідачу податкових пільг не містять висновку про те, що спірна земельна ділянка визнана забрудненою вибухонебезпечними предметами, та про дійсний стан земельної ділянки. Висновки суб`єктів протимінної діяльності щодо неможливості використання спірної земельної ділянки через її замінювання в матеріалах справи відсутні. Таким чином надані документи не дають підстав для висновку того, що спірна земельна ділянка є забрудненою вибухонебезпечними предметами, що позбавляє відповідача можливості користуватися нею. Також, апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що лист ТПП №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, на який він посилається в апеляційній скарзі, та в якому констатується настання форс-мажорних обставин (військова агресія РФ та ведення воєнного стану) в Україні, не є безумовною підставою для звільнення від виконання зобов`язань за кожним окремим договором. Частиною другою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Це означає, що для підтвердження форс-мажору в конкретному випадку, зокрема, у даній ситуації для підтвердження факту неможливості використання орендованої земельної ділянки позивача та як наслідок неможливості виконання зобов`язання зі сплати орендної плати, відповідач мав би звернутися до ТПП за отримання індивідуального сертифікату. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували неможливість відповідача через форс-мажорні обставини виконати свої зобов`язання за договором оренди землі від 19.01.2007 (зі змінами) в редакції згідно з додатковими угодами до нього в частині сплати орендної плати позивачу за 2023 та 2024 роки. За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов`язку щодо не виплати орендної плати за 2023-2024 роки за договором оренди земельної ділянки. Отже, суд першої інстанції дійшов в цілому правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме: систематичного (два і більше разів) невиконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору. Повно та всебічно дослідивши обставини у справі та надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про розірвання договору оренди землі. Підстав для скасування рішення суду в частині задоволених вимог, з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає. Зважаючи на те, що апеляційним судом частково прийнято до уваги доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на можливість використання відповідачем об`єкту оренди у період з березня по листопад 2022 року як обставину встановлену судом. Повний текст постанови складено 11.09.2025р. Керуючись статтями 374,376,381-384 ЦПК України, суд ухвалив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - задовольнити частково. Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 травня 2025 року змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на можливість використання відповідачем об`єкту оренди у період з березня по листопад 2022 року. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Л.В. Базіль Судді: В.О. Бездрабко С.В. Радченко