Постанова Хмельницький апеляційний суд № 674/822/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2025 року м. Хмельницький Справа № 674/822/25 Провадження № 33/820/580/25 Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., захисника Наталюка Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Наталюка Н.М., подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 липня 2025, в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави, 605 гривень 60 копійок судового збору. За постановою суду, ОСОБА_1 01.05.2025 близько 01 год 02 хв в с-щі Дунаївці, по вул. Чорновола, 18а, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Наталюк Н.М., в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилається на те, що у протоколі складеному стосовно ОСОБА_1 некоректно викладено суть адміністративного правопорушення, зокрема, не зазначено від чого саме відмовився ОСОБА_1 , а також у протоколі, двічі вказано різний час та місце вчинення правопорушення. Суд першої інстанції самостійно визначивши час та місце на власний розсуд змінив суть обвинувачення, вибравши із запропонованого у протоколі найбільш сприятливі для сторони обвинувачення обставини, самостійно визначивши час вчинення правопорушення, перебравши на себе функцію сторони обвинувачення, чим порушив безсторонність. Переконує, що наявний у справі рапорт, на який місцевий суд посилається у своєму рішенні, не є належним доказом, так як він є внутрішнім документом, а висновки у ньому мають бути підтвердженні іншими належними та допустимими доказами, які б надали можливість встановити фактичні обставини справи. Захисник стверджує, що долучений до матеріалів справи відеозапис є недопустимим доказом, в розумінні ст. 252 КУпАП, позаяк обсяг зафіксованої інформації не свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 порушення п. 2.5 ПДР України. Звертає увагу, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду лише посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використання спеціальних технічних засобів та тестів, відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника Наталюка Н.М., на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на її доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, уважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно з приписами до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен, на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Зі змісту вказаної норми закону слідує, що проходження такого огляду є обов`язком водія, а не його правом. Статтею 245 КУпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався. Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, при викладених у постанові обставинах. Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 316635 від 01 травня 2025 вбачається, що 01.05.2025, у вказаному місці ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАПта Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Зазначення у протоколі двічі часу та місця вчинення правопорушення о 01 год 01 хв та о 01 год 02 хв і місця вчинення правопорушення вул. Вячеслава Чорновола, 18А с-ще Дунаївці та по вул. Чорновола в с.Дунаївці, на що є посилання в апеляційній скарзі захисника не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 та факт його відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Окрім того, із рапорту поліцейського патрульної поліції від 01.05.2025 Г.Олексіївської, якою і було складено протокол стосовно ОСОБА_1 слідує, що 01.05.2025 року вона, перебуваючи в складі наряду «Сапфір-706», спільно із Поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної з обслуговування Кам?янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_2 , близько 01 години 02 хвилин, в с. Дунаївці, по вул. Чорновола 18а, Хмельницької обл., за порушення комендантської години зупинили транспортний засіб Volkswagen Golf з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (військовослужбовеця ВЧ НОМЕР_2 , звання солдат, посада водій). Під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився. Відносно водія складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (серії ЕПР1 № 316635). Довідкою т.в.о. начальника ВАП Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області від 25.06.2025 підтверджується наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія та відсутність зареєстрованих адміністративних правопорушень. З направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.05.2025 вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. За даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.05.2025 підтверджується, що огляд на стан сп`яніння за допомогою Драгера 0348 ОСОБА_1 не проводився, у зв`язку з відмовою останнього, факт відмови від огляду фіксувався на портативні відеореєстратори vb 400 № 476449, № 476419. Із зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 316635 від 01.05.2025, з підписом ОСОБА_1 , слідує, що він відсторонений від керування транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 і зобов`язується не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин. У відповідності до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, місцевим судом та судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції Із дослідженого судом першої інстанції відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції через порушення комендантської години. Поліцейський вказує, що потрібно здійснити перевірку транспортного засобу, у відповідності до ст. 34 КУпАП ЗУ «Про Національну поліцію» превентивний захід. В ході розмови правоохоронець виявляє у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, після повідомлення працівника поліції про виявлені у нього ознаки сп`яніння категорично відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі. Крім того, на відео чітко видно, що автомобіль стоїть на проїжджій частині дороги, система запалювання двигуна внутрішнього згоряння увімкнена, ввімкнена аварійна сигналізація, ОСОБА_1 сидить на водійському місці, на вимогу поліцейського надає документи. На запитання поліцейського особа, що перебуває на передньому пасажирському сидінні відповідає, що їдуть до дому. В подальшому, під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 підтверджує, що вживав алкогольні напої та перебуває в стані сп`яніння, в зв`язку із чим не буде проходити медичний огляд на стан сп`яніння, а його пасажирка, що перебувала з ним в автомобілі, наполягає на можливості продовжити рух та доїхати додому. Водію роз`яснюють його права та складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у ЗСУ або командиром військової частини, відповідно до вимог ст.266-1 КУпАП, а не поліцейськими, які не уповноважені проводити огляд військовослужбовців, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке. За змістом ст. 266-1 КУпАПогляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. У ч. 2 ст. 266 КУпАПзазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАПпередбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представника військової служби правопорядку не повинні запрошувати. Як було встановлено, у даному випадку, військовослужбовець ОСОБА_1 був виявлений 01.05.2025 в АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння, під час керування транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Окрім того, з відеозапису бодікамери працівника поліції слідує, що ОСОБА_1 пояснював поліцейським, що він приїхав у відпустку, про перебування при виконанні обов`язків військовослужбовця не повідомляв. Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов`язку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до п. 2.5 ПДРУкраїни, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України зобов`язані дотримуватися ПДР. У даному випадку ОСОБА_1 є особою яка керувала цивільним транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції поза межами розташування військової частини, а тому огляд стосовно нього повинен проводитись відповідно до норм ст. 266 КУпАП, як водія транспортного засобу. Даних про те, що у визначений у протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання своїх обов`язків військовослужбовця матеріали справи не містять, тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, співробітниками поліції була дотримана процедура огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , передбачена ст. 266 КУпАП, Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. У матеріалах справи відсутні, під час апеляційного розгляду, не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735. Всі інші доводи, наведені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні стороною захисту, були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення матеріали справи не містять. Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб`єктивними, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі. При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. Суд обґрунтовано прийшов до висновку, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні цього адміністративного правопорушення, є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи. Постанова судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення відповідає вимогам Закону, адміністративне стягнення за це правопорушення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для її скасування чи зміни немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, п о с т а н о в и л а: Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 липня 2025 стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Наталюка Н.М. - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Л.М.Кулеша