LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС520/504/25

від 09.09.2025 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі №52…

УХВАЛА 09 вересня 2025 року м. Київ справа № 520/504/25 адміністративне провадження № К/990/36734/25 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі №520/504/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2024 №0392730-2414-2015- UA63060030000041642, №0392740-2414-2015-UA63060030000041642, №0392731- 2414-2015-UA63060030000041642, №0392734-2414-2015-UA63060030000041642, №0392728-2414-2015-UA63060030000041642, №0392750-2414-2015- UA63060030000041642, №0392733-2414-2015-UA63060030000041642, №0392737- 2414-2015-UA63060030000041642, №0392725-2414-2015-UA63060030000041642, №0392738-2414-2015-UA63060030000041642, №0392746-2414-2015- UA63060030000041642, №0392726-2414-2015-UA63060030000041642, №0392727- 2414-2015-UA63060030000041642, №0392741-2414-2015-UA63060030000041642, №0392729-2414-2015-UA63060030000041642, №0392749-2414-2015- UA63060030000041642, №0392745-2414-2015-UA63060030000041642, №0392736- 2414-2015-UA63060030000041642, №0392739-2414-2015-UA63060030000041642, №0392742-2414-2015-UA63060030000041642, №0392751-2414-2015- UA63060030000041642, №0392732-2414-2015-UA63060030000041642, №0392747- 2414-2015-UA63060030000041642, №0392752-2414-2015-UA63060030000041642, №0392748-2414-2015-UA63060030000041642, №0392735-2414-2015- UA63060030000041642, №0392744-2414-2015-UA63060030000041642, №0392743- 2414-2015-UA63060030000041642, №0392701-2414-2015-UA63060030000041642 та №0392696-2414-2015-UA63060030000041642. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025, позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 04.09.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження. Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не наводить підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, а касаційна скарга побудована з обставин у справі і цитуванні норм матеріального та процесуального права без зазначення про їх неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Враховуючи те, що скаржником при поданні касаційної скарги не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі №520/504/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяВ.В. Хохуляк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»