Ухвала КАС ВС № 560/14203/24
від 08.09.2025 · АдміністративнаУХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 08 вересня 2025 року м. Київ справа № 560/14203/24 адміністративне провадження № К/990/30456/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №560/14203/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії та зобов`язати провести перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 05 березня 2024 року №29 з 01 лютого 2021 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року, позов задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 17 липня 2025 року звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2025 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху на підставі статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки касаційну скаргу подано з пропуском процесуального строку і особа, яка її подала не ставить питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, у зв`язку з незазначенням підстав касаційного оскарження і несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження та документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному законом. Копія ухвали надійшла в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 30 липня 2025 року о 21:03. 08 серпня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та долучило документ про сплату судового збору. Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України. Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області усунуті недоліки касаційної скарги лише щодо сплати судового збору. Однак, відповідач не подав до Суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження. На обґрунтування поважності підстав пропуску строку відповідач зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, однак ухвалою від 26 травня 2025 року таку скаргу було повернуто особі, яка її подала. На його думку, повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення. Відповідач також вважає, що обставини, пов`язані із запровадженим воєнним станом в Україні об`єктивно вплинули на можливість повторного звернення з касаційною скаргою в розумний строк. Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження скаржником не наведено. Разом з тим, колегія дійшла висновку, що зазначені у заяві про поновлення строку підстави є неповажними для задоволення. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява №11681/85). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (пункт 27 рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб. Підстави пропуску строку на касаційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Надаючи оцінку обставинам, щодо поважності підстав пропуску строку в інтервалах між поверненням касаційної скарги та повторним зверненням до суду з новою касаційною скаргою, Суд встановив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення після постановлення Верховним Судом ухвали від 26 травня 2025 року (про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції зі скаргою в розумні строки. Суд також зазначає, що питання поновлення процесуального строку, у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути обґрунтованою підставою для поновлення строку. Колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не зазначає обставин, які об`єктивно вплинули на можливість дотримання процесуального строку, у причинно-наслідковому зв`язку з запровадженим воєнним станом в Україні, а зазначає лише загальне посилання на наявність таких підстав. З огляду на наведене, колегія вважає, що в контексті обставин цієї справи заявник не продемонстрував достатньої зацікавленості у належному захисті своїх прав у судовому порядку, оскільки касаційну скаргу було подано вдруге майже через 2 місяці після повернення попередньої касаційної скарги. Таким чином скаржником не наведено переконливих та достатніх обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в строк, передбачений законом. Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Положеннями пункту 4 частини першої статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на вищезазначене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження. Аналогічна позиція щодо вирішення питання про поновлення процесуальних строків висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 04 жовтня 2023 року у справі №381/2544/15-а, від 05 грудня 2024 року у справі №806/1334/18, від 28 січня 2025 року у справі №400/398/23. Керуючись статтями 248, 251, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ:
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку та відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №560/14203/24.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №560/14203/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді С.М. Чиркін В.М. Шарапа