Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/13568/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/13568/24 пров. № А/857/26232/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Носа С.П., суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №380/13568/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії,- суддя у І інстанції Брильовський Р.М., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: 24 червня 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся через підсистему Електронний суд системи ЄСІТС у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 12.11.2018 включно. - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 12.11.2018 включно у розмірі 4425,66 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. В обґрунтування позову зазначив, що на день виключення зі списків особового складу військових частин позивач не отримав індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018. Також позивач зазначає, що відповідно до чинних нормативно-правових актів базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення вважається місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (посадового окладу) військовослужбовця за посадою, яку він займає, і таким місяцем є січень 2008 року. Також зазначає, що відповідачами не було нараховано та виплачено різниця між сумою індексації грошового забезпечення і розміром підвищення доходу чим порушено вимоги абз. 4, п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 12.11.2018 включно. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 12.11.2018 включно у розмірі 4425,66 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржила Військова частина НОМЕР_1 , яка у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що за спірний період прикордонним загоном виплачено індексацію грошового забезпечення позивачу виходячи з встановленого під час проходження служби місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця). Так, базовий місяць для нарахування індексації у позивача протягом служби з 2008 року змінювався неодноразово, у зв`язку зі зміною посади, зміною складових грошового забезпечення, як то надбавка за вислугу років, тощо. З 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів). При цьому зміна тарифних ставок в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 не відбувалась. Оскільки в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому до 01.12.2015, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») є відсутніми. Окрім того, наполягає на пропуску позивачем строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами. У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з грудня 2015 року по 12.11.2018 включно проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджується архівними відомостями особистих карточок грошового забезпечення за 2015-2018 роки. Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.03.2021 припинено юридичну особу військова частина НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) із визначенням правонаступника військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 на даний час ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 )). Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 12.11.2018 №315-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 12.11.2018. 17.05.2024 представник позивача подав адвокатський запит до відповідача, в якому просив надати інформацію та документи, а також вчинити дії відносно ОСОБА_1 , а саме інформацію про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби із 2015 по 2018 роки із зазначенням базових місяців, які взято при розрахунку індексації; інформацію про нараховану та виплачену при звільненні заборгованість індексації грошового забезпечення за період військової служби із 2015 року; у разі невиплати індексації грошового забезпечення за період із 2015 року до часу звільнення, нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення відповідно до розпоряджень Голови Державної прикордонної служби України № Т/116-1743 від 03.03.2020 та № 0.11-5760/0/6-20-Вих від 02.06.2020. У відповідь на адвокатський запит відповідач повідомив про те, що інформація про нараховану та виплачену при звільненні заборгованість індексації грошового забезпечення зазначена у розрахунку індексації грошового забезпечення, та буде виплачена при надходженні цільового фінансування з проведенням відповідних відрахувань згідно чинного законодавства у найкоротші терміни (лист від 23.05.2024 №09/11067-24-Вих). Відповідно до розрахунку слідує, що ОСОБА_1 нараховано індексацію грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням листопада 2013 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця). З 2018 року нараховувано так звану поточну індексацію грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року до 28.02.2018 із врахуванням базового місяця січень 2008 року та не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі за період з 01.03.2018, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII). Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі Порядок № 1078). Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Згідно пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Як слідує з позовної заяви, одним із спірних питань у цій справі питань позивач вважає визначення базового місяця, який підлягає застосуванню при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Із цього приводу апеляційний суд зазначає наступне. Аналіз положень Закону № 2011-XII та Закону № 1282-ХІІ дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації. Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України дає підстави дійти висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року. З січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався, а в подальшому зміна його окладу відбулась лише в січні 2017 року (у зв`язку зі зміною посадового окладу) та у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Отже, відповідно до положень Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Щодо твердження апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом, апеляційний суд зазначає таке. З метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у правовідносинах щодо застосування приписів статті 233 Кодексу Законів про працю України (далі КЗпП України), Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснила перегляд судового рішення у справі № 460/21394/23 (постанова від 21 березня 2025 року). У зазначеній постанові Судова палата дійшла висновку, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-ІХ, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ). Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) необхідно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Виходячи з наведеного, суд констатує, що Судова палата сформувала єдиний підхід до нових змін в законодавстві, які обмежують термін звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, а саме: такі зміни не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належить працівнику за період до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд зауважує, що позивачем заявлено вимоги щодо проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 12 листопада 2018 року. Оскільки спірні правовідносини, що охоплюють зазначений період, виникли до 19 липня 2022 року, то вони регулюються положеннями статті 233 КЗпП України у редакції до внесення змін Законом № 2352-IX, яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №380/13568/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук