Ухвала КАС ВС № 520/24537/24

УХВАЛА 08 вересня 2025 року м. Київ справа №520/24537/24 адміністративне провадження № К/990/31260/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №520/24537/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Терра Техніка» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 (повний текст постанови складено 09.04.2025), задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Терра Техніка» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2024 №00332570713 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 15319,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 3829,75 грн; від 12.06.2024 №00332520713 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2024 року у сумі 774483,00 грн; від 12.06.2024 №00332580713 про застосування штрафних (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження. Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Терра Техніка» про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Терра Техніка» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. До Верховного Суду 22.07.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №520/24537/24. Ухвалою Верховного Суду від 11.08.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження. На виконання вимог вказаної ухвали податковим органом надіслано уточнюючу касаційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржником вказано, що повернення касаційної скарги відбулося не через пропуск строку, а через недотримання певних формальних вимог (відсутність належної підстави відкриття касаційного провадження). Після усунення цих недоліків повторне звернення з касаційною скаргою відбулося відразу ж, однак на цей момент строк уже сплив. Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд зауважує, що воно є необґрунтованим, виходячи з наступного. Відповідно до положень частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 2 статті 329 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини 3 статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу. Касаційну скаргу подано вдруге 22.07.2025, попередню касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 26.06.2025. Податковим органом не обґрунтовано належними доводами зволікання з повторним поданням касаційної скарги. Верховний Суд зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, в тому числі щодо належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). Разом з цим, Верховний Суд зауважує, що підставою для повернення попередньої касаційної скарги стало недотримання скаржником вимог статей 328, 330 КАС України щодо належного викладення підстав касаційного оскарження, тобто, саме проявлений податковим органом підхід до оформлення касаційної скарги став причиною для її повернення. В заяві про усунення недоліків контролюючим органом вказано, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а саме: частини 5, 6 статті 134, частини 1, 7, 9 статті 139 КАС України, статтю 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», частину 1 статті 1, статтю 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також застосував вказані норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 по справі №301/1894/17, від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16. Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій, в чому висновки судів суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, досліджено наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевірено їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховано предмет позову та обставини справи, суть виконаних послуг, зроблено висновок, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн є очевидно завищеним, відтак належний та справедливий розмір понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката складає 5000,00 грн. Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому висновки суду суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження. Скаржником не враховано роз`яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалах від 28.05.2025, від 26.06.2025, від 11.08.2025 по даній справі. Касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває встановлених недоліків щодо викладення підстав касаційного оскарження. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частини 1, 3 статті 341 КАС України). Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, скаржник так і не усунув недоліків щодо належного викладення підстав касаційного оскарження, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги. Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 333, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку касаційного оскарження додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №520/24537/24. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №520/24537/24. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіІ.А. Васильєва Л.І. Бившева В.П. Юрченко