Ухвала КАС ВС № 140/6257/22

УХВАЛА 08 вересня 2025 року м. Київ справа № 140/6257/22 адміністративне провадження № К/990/35502/25 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі № 140/6257/22 за позовом Філії «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, установив: У вересні 2022 року Державне підприємство «Камінь-Каширське лісове господарство» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2022 року: - № 0022430710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 7 429 574,87 грн, в тому числі: за основним податковим зобов`язанням - 7 107 125,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 320 125,94 грн, пеня - 2 323,43 грн; - № 002245710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 267 516,93 грн, в тому числі: за основним податковим зобов`язанням - 238 437,53 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 299,31 грн, пеня - 1 780,09 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області № 0022430710 від 25 липня 2022 року в частині визначення грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням на суму 7 107 125,5 грн та штрафними санкціями на суму 192 075,56 грн. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області № 002245710 від 25 липня 2022 року в частині визначення грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням на суму 238 437,53 грн та штрафними санкціями на суму 16 379,58 грн. Стягнуто на користь ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 24 810 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 140/6257/22 скасовано, а справу направлено до Волинського окружного адміністративного суду на новий розгляд. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано ППР №№243 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 192 075,56 грн. Визнано протиправними та скасовано ППР №245 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 16 379,58 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Як встановлено з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" скаржник вже звертався з касаційною скаргою 21 серпня 2025 року, проте, вона була повернута скаржникові ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2025 року, як така, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України. Аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій в другій касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Водночас Верховний Суд в своїй ухвалі про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Також, скаржник повторно посилається на ті ж самі постанови Верховного Суду у справі № 600/747/22-а, у справі № 520/14773/21, у справі № 580/5283/23 посилання на які судом вже визнано таким, що не доводить застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, в тому числі які викладені у цих постановах. Таким чином, звертаючись до суду з касаційною скаргою, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які вказав Верховний Суд в ухвалі від 22 серпня 2025 року касаційна скарга дублює зміст тієї, яка вже була повернута судом як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Ухвалами Верховного Суду вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана касаційна скарга підлягає поверненню. Згідно п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно. Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі № 140/6257/22 - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Яковенко