Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/1161/25
від 03.09.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/1161/25 пров. № А/857/20214/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Заверухи О.Б., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в справі № 380/1161/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Сподарик Н.І., час ухвалення рішення 15 квітня 2025 року, місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), в якому просив: визнати дії відповідача протиправними і зобов`язати внести зміни в ЄДЕБО, а саме в поле «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» примітку «Так, не порушує»; зобов`язати відповідача сформувати нову довідку про відсутність порушення послідовності здобуття освіти відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» на підставі внесених до ЄДЕБО змін. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Зобов`язано Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 . Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно із пунктом 5 частини першої статті 1 Закону, вища освіта, це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. Відповідно частини першої статті 47 Закону, освітній процес, це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у закладі вищої освіти (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості. Таким чином, за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі, у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти. Для здобуття освіти на рівні вищому, ніж раніше здобутий, та збереження послідовності здобуття освіти, визначеною частиною другою статті 10 Закону України „Про освіту, відрахована із закладу вищої особи особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеню вищої освіти. ОСОБА_1 , 01.09.2015 був зарахований для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста (НРК 7) до Івано-Франківського національного медичного університету та був відрахований з цього закладу освіти 18.11.2015. У 2017 році був зарахований для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (НРК 5.1) до Дрогобицької філії вищого приватного навчального закладу «Львівський медичний фаховий коледж «Медик» та був відрахований з цього закладу освіти у 2018 році. Отже після зарахування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста відбулось зарахування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Позивач сукупно та поспіль понад півроку здобував систематизовані знання, уміння і практичні навички, способи мислення, професійні, світоглядні і громадянські якості, морально-етичні цінності, інші компетентності за відповідним освітнім рівнем молодший спеціаліст. У 2024 році був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, що свідчить, враховуючи викладене вище, про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Вважає, що Міносвіти не вносило до ЄДЕБО відомості стосовно позивача та не зобов`язане вносити зміни до ЄДЕБО. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти позивач з 02.09.2024 року навчається у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка (ступінь/рівень освіти бакалавр; форма здобуття освіти денна); інформація про документи про освіту: атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , виданий Дрогобицькою спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів №2 Дрогобицької міської ради Львівської області 29.05.2025, свідоцтво про базову загальну середню освіту НОМЕР_2 , видане Дрогобицькою спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів №2 Дрогобицької міської ради Львівської області 11.06.2013; на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ні, порушує. Відповідно до довідки №92 від 05.12.2024, виданої Івано-Франківським національним медичним університетом, ОСОБА_1 навчався на стоматологічному факультеті Івано-Франківського національного медичного університету з 01.09.2015 по 18.11.2015. Був відрахований з 1 курсу (1 семестру) 2015/16 н.р. за власним бажанням (наказ за №744-с від 14.12.2015). Згідно з довідкою №49 від 17.12.2024, виданою Вищим приватним навчальним закладом «Львівський медичний фаховий коледж «Медик», позивач навчався у Дрогобицькій філії ТзОВ «Медичне училище «Медик» за спеціальністю «Стоматологія ортопедична» на денні платній формі навчання без отримання стипендії. Згідно наказу №60 від 25.09.2018 відрахований з числа студентів з ІІІ курсу Дрогобицької філії ТзОВ «Медичне училище «Медик» спеціальності «Стоматологія ортопедична» за власним бажанням без присвоєння кваліфікації «технік зубний». Відповідно до довідки, виданої Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка, позивач навчається на першому курсі (наказ про зарахування від 15.08.2024 №249-С) факультет історії, педагогіки та психології за спеціальністю « 053 Психологія» (денна форма здобуття освіти; перший (бакалаврський рівень вищої освіти) Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Відповідач листом №3/9755-24 від 04.12.2024 у відповідь на запит позивача повідомив, що згідно з інформацією, що міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 , 01.09.2015 був зарахований для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста (НРК 7) до Івано-Франківського національного медичного університету та був відрахований з цього закладу освіти 18.11.2015, у 2017 році був зарахований для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (НРК 5.1.) до Дрогобицької філії вищого приватного навчального закладу «Львівським медичний фаховий коледж «Медик» (молодшого спеціаліста НРК 5.1) та був відрахований з цього закладу освіти у 2018 році. У 2024 році був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, що свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Таким чином, позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, саме тому у довідці у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону N 2145-VIII, у контексті застосування пункту 1 частини 3статті 23 Закону N 3543-XII, а відтак правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин 1-3статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Частиною 1 статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року N 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі -Закон N 3543-XII). Статтею 23 Закону N 3543-ХІІпередбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. N 560 (далі - Порядок N 560), затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону N 3543-XII. Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна. Додатком 9 до Порядку N 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО. З урахуванням наведеного право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону N 2145-VIII. При цьому документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону N 2145-VIII, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО. Матеріалами справи стверджується, що на ім`я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 288150 від 06.09.2024, у графі якої "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначено "Ні, порушує". Колегія суддів зазначає, що суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закону N 2145-VIII. Частиною другою статті 10 Закону N 2145-VІІІпередбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. Відповідно до частини другоїстатті 16 Закону N 2145-VІІІфахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту. Згідно з частиною другої статті 17 Закону N 2145-VIIIвища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом. За приписами статті 40 Закону N 2145-VІІІпісля успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону N 2145-VІІІвизначено, що рівень освіти завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій. Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України від 1 липня 2014 року N 1556-VII "Про вищу освіту" (далі - Закон N 1556-VII). Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 5 Закону N 1556-VІІпідготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва. Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Відповідно до положень частини першої, другої статті 6 Закону N 1556-VІІатестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України. За приписами статті 7 Закону N 1556-VІІдокумент про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва. Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України. Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. На підставі аналізу наведених правових норм апеляційний суд дійшов висновку, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. Відтак, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту. На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач не завершував навчання за освітньо-професійним ступенем бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплома бакалавра як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму, оскільки відповідно до довідки №92 від 05.12.2024, виданої Івано-Франківським національним медичним університетом, ОСОБА_1 навчався на стоматологічному факультеті Івано-Франківського національного медичного університету з 01.09.2015 по 18.11.2015. Був відрахований з 1 курсу (1 семестру) 2015/16 н.р. за власним бажанням (наказ за №744-с від 14.12.2015). Згідно з довідкою №49 від 17.12.2024, виданою Вищим приватним навчальним закладом «Львівський медичний фаховий коледж «Медик», позивач навчався у Дрогобицькій філії ТзОВ «Медичне училище «Медик» за спеціальністю «Стоматологія ортопедична» на денні платній формі навчання без отримання стипендії. Згідно наказу №60 від 25.09.2018 відрахований з числа студентів з ІІІ курсу Дрогобицької філії ТзОВ «Медичне училище «Медик» спеціальності «Стоматологія ортопедична» за власним бажанням без присвоєння кваліфікації «технік зубний». Однак позивач був відрахований зі складу студентів, не завершивши навчання та не отримавши відповідного диплому. Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв`язку із незавершеністю процесу здобуття освіти. На факт незавершеності здобуття позивачем першого (бакалаврського) рівня вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача). Так, згідно із довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти позивач у 2013 році отримав свідоцтво про базову середню освіту, а у 2015 році атестат про повну загальну середню освіту, що не суперечить послідовності, визначеній ст.10 Закону №2145-VIII, оскільки, як уже згадувалось, навчання в Івано-Франківському національному медичному університеті та Вищому приватному навчальному закладі «Львівський медичний фаховий коледж «Медик», він не завершив. Отже, оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем бакалавра, його вступ для здобуття освіти, за наявності раніше здобутого рівня освіти повної загальної середньої освіти, яка є нижчою за рівнем, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Водночас, покликання апелянта про те, що повторне зарахування позивача означатиме, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, оскільки факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, наявність якого не підтверджується матеріалами справи. На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем бакалавра, його вступ до Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка за рівнем освіти бакалавр, за денною формою навчання, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII. Водночас апеляційний суд звертає увагу на конструкцію норми пункту 1 частини третьої статті 23 Закону N 3543-XII, а саме здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти. Словосполучення здобутий рівень освіти безумовно вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти, що вказує на те, що законодавець використовує термін здобутий для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого у спірних правовідносинах не було. Відтак, зазначені обставини вказують на те, що позивачем не було порушено послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону N 2145-VIII, у розумінні абзацу першого пункту 62 Порядку N
560. Щодо доводів скаржника про те, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до статті 8 Закону N 1556-VІІзасади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством. Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях. Статтею 74 Закону N 2145-VІІІвстановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти. Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти). Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових. Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом. Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права " та " Про публічні електронні реєстри". Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази. Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом. Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року N 620 (далі Положення N 620), це Положення розроблено відповідно достатті 74 Закону України "Про освіту " з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Пунктом 5 розділу І Положення N 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором -державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом IV Положення N
620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису. Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБОу порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО. На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що саме МОН та технічний адміністратор ДП "Інфоресурс" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 N 2145-VIII. Натомість навчальний заклад позивача виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО. Також з огляду на суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про належність розглядуваного спору до юрисдикції загального (цивільного) суду. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в справі № 380/1161/25 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. Б. Заверуха О. І. Мікула Повне судове рішення складено 03 вересня 2025 року.