Постанова 4813 № 522/9328/25

Номер провадження: 33/813/1205/25 Номер справи місцевого суду: 522/9328/25 Головуючий у першій інстанції Кічмаренко С. М. Доповідач Журавльов О. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.07.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., за участі секретаря судового засідання Хангельдян К.С., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.05.2025, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, встановив: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції. Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.05.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Встановлено, що 29.04.2025 о 15:00 год. військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 капітан-лейтенант ОСОБА_1 , перебував у розташуванні військової частини НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу №220/83014058 від 29.04.2025, результат якого склав 1,186 % проміле, за що відповідальність передбачена за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала. Не погодившись із зазначеною постановою, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Доводи обґрунтовує тим, що під час оформлення матеріалів правопорушення співробітники Військової служби правопорядку чинили на нього протиправний психологічний тиск, безпідставно затримали його та змусили підписати протокол про адміністративні правопорушення. Продовжуючи чинити на нього психологічний тиск, співробітники Військової служби правопорядку супроводили ОСОБА_1 в судове засідання, у зв`язку з чим, перебуваючи під психологічним тиском, він вимушений визнати провину у вчиненні адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не містить такого формулювання, як саме перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак у судове засідання не з`явився, з заявами або клопотаннями до суду не звертався, вважаю, що розгляд апеляційної скарги має бути проведений без участі сторін, а також без фіксації процесу технічними засобами. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до наступних висновків. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів. Згідно з п.п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядником (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовцям або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямуванню на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби. Частина 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується: протоколом №184 від 29.04.2025 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу №220/83014058 від 29.04.2025, результат якого склав 1,186 % проміле; поясненнями свідка ОСОБА_2 . Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 надавав пояснення під тиском, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні дані, які можуть свідчити про те, що дії уповноважених осіб при оформленні відносно нього матеріалів адміністративного правопорушення, були незаконними та протиправними. Також апеляційним судом не встановлено і будь-яких фактів про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, які б призвели до визнання ним вини та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, заяви та інших документів, які містяться у матеріалах справи. Разом з тим, у матеріалах справи немає відомостей про те, що ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів з відповідними заявами про незаконність дій уповноважених осіб щодо нього або оскаржував такі дії у встановленому законом порядку. Щодо посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не містить такого формулювання, як саме перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зазначає наступне. Законодавець, використовуючи в диспозиції зазначеної норми формулювання «поява у нетверезому стані на території військової частини», передбачає адміністративну відповідальність саме за зовнішній прояв стану особи. Поняття «нетверезий стан» охоплює в тому числі стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується нормативною практикою судів. Водночас об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, полягає саме у факті появи особи в такому стані на території військової частини, що було встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції. Тому твердження апелянта не впливають на правову оцінку його дій і не є підставою для скасування постанови. Таким чином доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування судового рішення. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні передбаченого ч. 3 ст. 172-2 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Одночасно, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення. Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргуособи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постановусудді Приморського районного суду м. Одеси від 01.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов