Ухвала КАС ВС № 640/19469/20

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 29 серпня 2025 року м. Київ справа №640/19469/20 адміністративне провадження № К/990/33732/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року (суддя Щавінський В.Р.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року (колегія у складі суддів Ключковича В.Ю., Беспалова О.О., Грибан І.О.) у справі № 640/19469/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЗАХІД» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОЗАХІД» (далі - ТОВ «ЕНЕРГОЗАХІД», позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Комісія, відповідач, скаржник), в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову від 15.07.2020 № 1412 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЕНЕРГОЗАХІД» за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу»; - зобов`язати відповідача вчинити певні дії. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04.03.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025, позов задовольнив. 11.08.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комісії, в якій остання з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Згідно з п. 6 і 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини. При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. У цій справі оскаржується рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким до ліцензіата застосовано штраф за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу у розмірі 85 000,00 грн. Київський окружний адміністративний суд в ухвалі від 04.03.2025 про прийняття до провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що твердження про фундаментальне значення питань права повинні зазначатися, щонайменше, з викладенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. У той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте скаржник у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права. Також відповідач не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до цієї справи; не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів. Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Більш того, переглядаючи в касаційному порядку рішення судів у подібному спорі, Верховний Суд сформував у своїй постанові від 22.11.2022 у справі № 640/19174/20 такі правові висновки з питання застосування норм права у подібних спірних правовідносинах: «…учасник ринку електричної енергії несе відповідальність за баланс купленої та проданої електричної енергії, зокрема, шляхом приєднання до договорів на балансуючому ринку та своєчасному здійсненні розрахунків за такими договорами. Для врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, крім РДН та ВДР, функціонує також балансуючий ринок.»; «…допущення позивачем від`ємної сальдової величини за результатами здійснення операцій з купівлі-продажу електричної енергії на внутрішньодобовому ринку, на ринку «на добу на перед» та імпорту/експорту електричної енергії не свідчить про порушення ліцензійних умов та Правил № 307, оскільки норми законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не містили відповідної заборони, а для урегулювання можливого виникнення такої ситуації існував балансуючий ринок. Оскільки позивач приєднався до публічного договору AT «Укренерго» про врегулювання небалансів від 20 травня 2019 року № 0232-01024, своєчасно здійснював оплату за постачання енергії на балансуючому ринку, то це свідчить про вжиття позивачем заходів для урегулювання небалансів на ринку електричної енергії.». Суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 відповідно до зазначеної правової позиції Верховного Суду, виходив з того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дотримання ТОВ «ЕНЕРГОЗАХІД» вимог ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. Між тим, відповідач у касаційній скарзі не навів переконливих аргументів щодо підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної у перелічених вище постановах. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин Комісії слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 640/19469/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб Суддя С.Г. Стеценко