Постанова Харківський апеляційний суд № 643/3135/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 25 серпня 2025 року м. Харків справа № 643/3135/23 провадження № 22-ц/818/3331/25 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Тичкової О.Ю., суддів колегії Пилипчук Н.П., Шебельнікова С.К., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Сікорської Ірини Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 червня 2023 року в складі судді Задорожної А.М.,- в с т а н о в и в: У квітні 2023 року ТОВ «ФІНФОРС» звернулось в суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1712358-А від 24.11.2021 у розмірі 24.11.2021 24.11.2021 43900 грн, з яких 20000 заборгованість за тілом кредиту та 23000- заборгованість за нарахованими відсотками . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.11.2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» було укладено Кредитний договір № 1712358-А в електронний формі ( надалі Договір). Умови Договору викладені в Правилах надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН», затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» № 1406-1 від 14.06.2021. ТОВ «СС ЛОУН» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало належним чином, шляхом зарахування кредитних коштів в суму 20000 грн на його кредитну картку. У встановлений умовами Договору строк - до 23.12.2021 відповідач кредит та нарахованих проценти за користування кредитом позивачу не повернув. У зв`язку з чим, відповідно до кредитний договір було автопролонговано, строк користування кредитом було продовжено на 20 (двадцять) календарних днів, тобто до 12.01.2022 включно. У встановлений строк нової дати повернення кредиту відповідач не виконав свої боргові зобов`язання за Договором, в зв`язку з чим, у нього виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «СС ЛОУН» в розмірі 20000, 00 грн - тіло кредиту та 23900, 00 грн - нараховані проценти. Враховуючи невиконання відповідачем своїх борових зобов`язань перед Кредитором, 02.02.2022 між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» було укладено Договір факторингу № 40071779-140, згідно з умовами якого ТОВ «СС ЛОУН» відступив ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за Кредитним договором № 1712358-А від 24.11.2021 на загальну суму 43900, 00 грн. Про відступленням ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «СС ЛОУН» повідомило відповідача шляхом направлення 02.02.2022 на його електронну адресу електронного листа. Станом на дату звернення із цією позовною заявою заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не виконана і складає в розмірі 43900, 00 грн, з яких: 20000 грн - тіло кредиту та 23900,00 грн - нараховані проценти. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 червня 2023 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» 43900, 00 грн, з яких: 20000 грн - тіло кредиту та 23900,00 грн - нараховані проценти та понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень 00 коп та 2684 грн судових витрат. Рішення суду мотивоване тим, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що позивачем не доведено факт укладення договору кредиту в електронній формі та отримання відповідачем кредитних коштів від первісного кредитора ТОВ «СС ЛОУН» у заявленому у позові розмірі. Наведений розрахунок заборгованості є необґрунтованим, оскільки позивачем нараховані відсотки за користування кредитом поза межами строку кредитування. Крім того, відповідач у кредитному договорі є споживачем, права якого підлягають особливому захисту з боку держави. Тому відповідач як слабкіша сторона договору не повинен нести надмірний тягар за цим договором. Оскільки заявлена позивачем заборгованість не є співрозмірною з сумою позичених коштів, суд керуючись принципами добросовісності, розумності та справедливості мав зменшити суму стягнутих відсотків. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ФІНФОРС» просить рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на те, що суд повно та всебічно встановив обставини у справі та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено, що 24.11.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» було укладено електронний кредитний договір № 1712358-А. Підписання електронного договору відповідачам було здійснено шляхом введення відповідачем одноразового ідентифікатора f75911. Після укладання кредитного договору відповідач отримав кредит від ТОВ «СС ЛОУН» в сумі 20000,00 гривень на свою платіжну карту, що підтверджується - карткою рахунку 376 за 24.11.2021 - 02.02.2022; витягом від 02.02.2022 з реєстру наданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу LiqPay АТ КБ «Приватбанк», згідно Договору №3537 від 08.08.2019; копією довідки АТ КБ «Приватбанк» від 14.02.2023 № Е.42.0.0.0/4-230214/9064 щодо успішного проведення транзакції типу «верифікація» на платіжну картку відповідача. (а.с.69). 24.11.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» та відповідачем було укладено угоду до кредитного договору (автопролонгація), якою договір було автопролонгований, в зв`язку з чим, строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів, тобто до 12.01.2022 включно. Підписання додаткової угоди до кредитного договору було здійснено відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора f75911 ( а.с. 57 58). Пунктом 5.7 кредитного договору визначено, що сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом, неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах. Згідно з п. 5.7.1 кредитного договору, строк автопролонгації договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно. Пунктом 5.7.2 кредитного договору визначено, що в період автопролонгації діяла підвищена процентна ставка у розмірі 2,99 %. Відповідно до п. 5.8. кредитного договору, сторони погодили, що угода на автопролонгацію договору підписується позичальником одночасно з підписанням цього договору. Пунктом 6.6 кредитного договору визначено, що у разі застосування автопролонгації на суму кредиту (фактичний залишок суму кредиту) позичальника нараховується підвищена процентна ставка, яка становить 2.99 %, а за кожен день користування кредитом. Така підвищена процентна ставка нараховується починаючи з 1-го дня автопролонгації та діє до дня, зазначеного у відповідній угоді як нова узгоджена сторонами запланована дата повернення кредиту, та/або оформлення позичальником продовження строку користування кредитом на умовах цього договору. Пунктами 1.2-1.7 угоди до кредитного договору (автопролонгація), сторони узгодили, що в період автопролонгації позичальник сплачує кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2.99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 57 зворот-58). Також судом встановлено, що 08.08.2019 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «СС ЛОУН» було укладено договір №3537 про надання послуг в системі LiqPay, за умовами якого банк надає послуги з приймання платежів на користь клієнта, переказу грошових коштів на користь одержувача грошових коштів та оплати вартості фінансових послуг з прийому платежів за допомоги системи LiqPay. (а.с.62). Відповідно до даних довідки ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» від 14.02.2023 ТОВ « СС СЛОУН» перерахувало 24.11.2021 в системі LiqPay на картку належну ОСОБА_1 20000 грн ( а.с. 70). 02.02.2022 між ТОВ «СС ЛОУН», як клієнтом, та ТОВ «ФІНФОРС», як Фактором, було укладено Договір факторингу № 40071779-140, згідно з умовами якого клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором. (а.с.71-73). Таким чином, ТОВ «Фінфорс» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «СС ЛОУН» втратило такі права. Згідно довідки ТОВ «ФІНФОРС» від 04.04.2023 № 04/04-Ф станом на 04.04.2023 заборгованість відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору від 24.11.2021 № 1712358-А перед ТОВ «ФІНФОРС» не виконана і складає: 20000,00 гривень - тіло кредиту та 23900,00 гривень - нараховані проценти, всього: 43900,00 гривень. (а.с.80) Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН», затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» № 1406-1 від 14 червня 2021 року, вказані правила розміщені у вільному доступі на Веб-сайті ТОВ «СС ЛОУН» www.ccioan.ua в розділі https://www.ccloan.ua/vuridicna-informatsiva/. Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч. 1ст. 638 ЦК України). Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. За правилом ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. З аналізу статей 205-207 ЦК України, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону). Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших. Так, з матеріалів справи вбачається, що Кредитний договір № 1712358-Авід 24.11.2021 року містить електронний підпис відповідача із одноразовим ідентифікатором f75911, який було надано позичальнику для підписання договору та підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами. У вищевказаному договорі наявна інформація про умови кредитування, зокрема порядок та умови надання кредиту, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом та порядок повернення кредиту (графік платежів), який є невід`ємною частиною Договору позики. Умови зазначеного договору позики є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами. Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що кредитний договір між сторонами є укладеним та позичальник ознайомлений з його умовами. Судова колегія відхиляє доводи апелянта щодо неможливості підписання кредитного договору та угоди про його пролонгацію одним ідентифікатором, оскільки зазначені договори укладені та підписані в один день відповідно до Правил надання коштів в кредит ТОВ « СС ЛОУН». Посилання апелянта на не доведення факту отримання відповідачем кредитних коштів спростовується даними довідки ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» від 14.02.2023 ( а.с. 70). Щодо доводів апелянта про неправильність розрахунку у зв`язку із нарахуванням процентів поза межами строку дії договору, то як вбачається із матеріалів справи, строк дії договору було автопролонговано до 50 днів, з 24.11.2021 по 12.01.2022 року та проценти нараховані первісним кредитором ТОВ «СС ЛОУН» в межах даного строку кредитування. Норми матеріального права на які посилається апелянт щодо можливості зменшення процентів за користування кредитом встановлюють можливість лише зменшення процентів нарахованих як відповідальність за порушення зобов`язання, про стягнення яких у дійсній справі не заявлено. З огляду на зазначене підстави для зменшення нарахованих позивачем за договором кредиту процентів відсутні. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання за договором кредиту не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість, що складається із суми тіла кредиту 20000,00 грн та процентів за користування позикою в межах строку кредитування в сумі 23900,00 грн, а всього 43900,00 грн. Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду. Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. Тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду належить залишити без змін. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 29.08.2025 Головуючий: О.Ю. Тичкова Судді: Н.П. Пилипчук С.К. Шабельніков