Постанова 4857 № 380/13839/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/13839/24 пров. № А/857/13606/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року, що ухвалив суддя Гавдик З.В. у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/13839/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 25-дс від 21.05.2024. 28 лютого 2025 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував наказ Головного управління ДПС у Львівській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 25-дс від 21.05.2024. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підтвердив жодними належними та допустимими доказами у справі врахування ним у спірному наказі саме інших обставин, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Суд першої інстанції вказав, що зазначення лише фактичних обставин і норм не підтверджують вчинення дисциплінарного проступку та не є підставою для застосування відповідачем дисциплінарного стягнення. Також, на переконання суду першої інстанції, відповідач не підтвердив жодними належними та допустимими доказами у справі те, що спірні дії позивачки впливали на прийняття нею будь - яких рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання її повноважень; Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. Таку позицію обґрунтовує тим, що проведеним дисциплінарним провадженням підтверджено використання позивачем службового становища у приватних інтересах, що утворює склад дисциплінарного проступку, передбаченого Законом України "Про державну службу" та Законом України "Про запобігання корупції". На думку апелянта, дисциплінарна комісія встановила всі елементи проступку, у тому числі протиправність дій, настання негативних наслідків та причинний зв`язок між діями та наслідками, а застосоване стягнення відповідає характеру і тяжкості вчиненого порушення. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 працює на посаді головного державного інспектора відділу перевірок у сфері послуг управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області з 06.01.2021, на підставі наказу Головного управління від 06.01.2021 № 34-О. Наказом Головного управління від 12.01.2021 № 321 "Про врегулювання конфлікту інтересів" застосовано захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів до позивачки у вигляді усунення від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участь у його прийнятті, що стосуватимуться її близької особи. Наказом Головного управління від 16.04.2024 № 61-дп "Про порушення дисциплінарного провадження", відповідно до статей 17, 64-69, 73 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" , підпункту 1.28 пункту 1 доручення в.о. начальника Головного управління від 21.03.2024 №22-д (14) до доповідної записки управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління від 05.04.2024 №633/13-01-14-11, відносно позивачки порушено дисциплінарне провадження. В ході проведення дисциплінарного провадження встановлено відомості про здійснення позивачкою 12.12.2023 моніторингу в Інформаційно-комунікаційній системі (далі ІКС) "Податковий блок" інформації стосовно близької особи - сина ОСОБА_2 . 15.05.2024 позивачка надала письмові пояснення, в яких зазначила, що в ході проведення перевірок платників податків вона здійснює аналіз податкової звітності контрагентів вказаних платників, шляхом детального вивчення всієї наявної в базі даних інформаційно - аналітичної системи інформації про постачальників та покупців товарів (робіт, послуг) по ланцюгах постачання. Оскільки вона не пам`ятає РНОКПП свого сина, вона могла його ввести, коли набирала код контрагента платника податків, якого перевіряла. Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Головного управління прийняла подання від 13.05.2024 № 1006/13-01-14-11, яким встановила факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, визначеного пунктами 2 та 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII. Наказом № 25-дс позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани. У наказі визначено, що позивачка порушила вимоги наступних норм: розділів 2, 3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу перевірок у сфері послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області; підпунктів 2.2.22 розділу 2 Положення про відділ перевірок у сфері послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області, затвердженого в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області 11.12.2023; пункту 5.1. Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 № 52, із змінами; пункту 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, із змінами; частини першої ст. 38 Закону України від 14 жовтня 2014 № 1700-VI «Про запобігання корупції»; пункту 7.2. Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 № 216; пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.01.2021 № 321 «Про врегулювання конфлікту інтересів»; пунктів 1, 2, 7, 8 частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті 62 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. За правилами частини першої статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Пункт 1 частини першої статті 62 Закону № 889-VIII встановлює обов`язки державного службовця щодо додержання службової дисципліни, зокрема, державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця. Частиною першою статті 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Приписами частини другої статті 65 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу. За правилами частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Як вказано у частині першій статті 67 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Частиною першою статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» (далі Порядок № 1039). У пункті 24 вказаного Порядку передбачено, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. У пункті 33 Порядку № 1039 зазначено, що дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. При цьому дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця. За правилами пункту 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Зазначене положення кореспондує з частиною 10 статті 69 Закону № 889-VIII, де крім того зазначено, що такі мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Отже, однією з підстав для застосування до державного службовця такого стягнення як догана є вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини державного службовця з`ясовуються під час розгляду дисциплінарної справи, за наслідками якого керівник державної служби вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні державного службовця складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом. Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом № 889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації. Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі №140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі №420/2949/19, від 4 вересня 2020 року у справі №826/6165/17. Апеляційний суд встановив, що суть правопорушення, за яке позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, полягає у тому, що позивачка переглянула інформацію в ІКС «Податковий блок» стосовно близької особи (сина) та не повідомила безпосереднього керівника про вчинення таких дій. Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що норми, на які міститься посилання в наказі № 25-дс, як на порушені позивачкою, не передбачають прямої заборони щодо перегляду інформації в ІКС "Податковий блок". У постанові від 12 серпня 2019 року у справі №1340/4847/18 Верховний Суд наголосив, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу. У постанові від 2 лютого 2023 року у справі №140/8162/20 Верховний Суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. З матеріалів дисциплінарної справи апеляційний суд встановив, що перегляд позивачкою інформації стосовно близької особи, не спричинив жодних негативних наслідків, оскільки відповідна інформація відсутня як у поданні дисциплінарної комісії, так і у спірному наказі. Крім того, на переконання апеляційного суду, відповідач не дав оцінку поясненням позивачки про те, що інформацію з ІКС "Податковий блок" позивачка не копіювала, не поширювала і не використовувала в інший спосіб. Таким чином апеляційний суд вважає, що, оскільки позивачка не здійснювала внесення жодних змін в ІКС «Податковий блок» щодо ОСОБА_2 , а також не коригувала показники поданої ОСОБА_2 звітності, відповідну інформацію не розголошувала, не передавала та не поширювала будь - яким іншим особам, відсутні підстави для констатації факту настання негативних наслідків дій позивачки. Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали дисциплінарної справи не підтверджують протиправних дій позивачки у зв`язку з неналежним виконанням покладених на неї посадових обов`язків. Також, на переконання апеляційного суду, при прийнятті спірного наказу, відповідач не встановив наявності у діях позивачки вини та не дав оцінку наслідкам вчинених позивачкою дій. Таким чином, апеляційний суд вважає, що відповідач не встановив в діях позивачки усіх необхідних елементів складу дисциплінарного проступку, а тому притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності є протиправним. Отже, на думку апеляційного суду наказ Головного управління ДПС у Львівській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 25-дс від 21.05.2024 є протиправним, що є підставою для його скасування та, як наслідок, задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 380/13839/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель