Постанова Львівський апеляційний суд № 446/1156/25

Справа № 446/1156/25 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У. І. Провадження № 33/811/1175/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Черниш І.І., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Черниш І.І. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 червня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді 60 (шістдесят) годин громадських робіт. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою, 12.04.2025 о 19:00 год. ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 погрожував фізичною розправою та висловлювався нецензурною лайкою в адрес ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Черниш І.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 червня 2025 року, закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що матеріали справи були надані для ознайомлення захиснику лише 10.07.2025. В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що під час розгляду справи було порушення вимоги ст. 280 КУпАП, не було належним чином з`ясовано фактичні обставини справи, свідок його мати ОСОБА_3 не була допитана судом. Також вважає, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 вживав нецензурну лайку в громадському місці, мав умисел порушити громадський порядок. ОСОБА_1 , адвокат Черниш І.І., яка брала участь в судовому засіданні режимі в режимі відеоконференції підтримали подану апеляційну скаргу, просили задоволити. Потерпіла ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції просила постанову судді залишити без змін та підтримала свої письмові пояснення, що наявні у матеріалах справи. Додатково пояснила, що вона 12.04.2025 близько 19:00 год. знаходилась на вул. Будівельній у смт. Добротвір, в цей час між ОСОБА_1 та його матір`ю виникла суперечка, тому вона зробила ОСОБА_1 зауваження, після чого він підійшов до неї та почав ображати вже її нецензурними словами. Словесно погрожував фізичною розправою. Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП визначено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 173 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім цього, ст. 62 Конституції України визначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. На переконання апеляційного суду, рішення судді суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам Як слідує з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Так, згідно зі ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. При цьому громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння: 1) нецензурну лайку в громадських місцях, 2) образливе чіпляння до громадян та 3) вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести подвір`я та під`їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров`я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт, стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності. З суб`єктивної сторони дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства. Всупереч тверджень апеляційної скарги, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 451564 від 13 травня 2025 року (а.с. 3), згідно з яким 12.04.2025 о 19:00 год. ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 погрожував фізичною розправою та висловлювався нецензурною лайкою в адрес ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок та спокій громадян. письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 7), згідно з якими 12.04.2025 приблизно о 19:00 год. вона знаходилась на АДРЕСА_3 . В цей час між ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_3 виникла словесна суперечка, після чого вона попросила ОСОБА_1 , щоб він припинив свою протиправну поведінку, ОСОБА_1 підійшов до неї та почав ображати її нецензурними словами, словесно погрожувати фізичною розправою. Після чого вона сказала йому, що в неї є газовий балончик, і він одразу відійшов від неї. Газовий балончик не використовувала; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 12.04.2025 (а.с. 8) відповідно до яких 12.04.2025 близько 19:00 год. знаходилась на вул. поблизу будинку (гуртожитку) на вуд. Будівельній. АДРЕСА_2 . В той час, між ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_5 виник конфлікт, вона зробила йому зауваження, нащо він почав погрожувати словесно фізичною розправою, обзивав нецензурними словами, порушував громадський порядок і спокій громадян. Після чого, ОСОБА_2 , яка стояла поруч повідомила, що в неї є газовий балончик, який вона використає для самозахисту, якщо ОСОБА_1 наблизиться до неї. Після чого ОСОБА_1 обернувся та пішов, балончик ОСОБА_2 не використовувала; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.04.2025 (а.с. 14). Як вбачається з матеріалів справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, зокрема відомостями відображеними у протоколі про адміністративне правопорушення, який складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості; даними, що містяться у долучених до протоколів матеріалах в їх сукупності. Як встановлено з матеріалів справи, дані дії ОСОБА_1 були вчинені на вул. Будівельній, 22 у смт. Добротвір, тобто посеред вулиці міста де перебували люди, тому апеляційний суд вважає дане місце громадським. Згідно з положеннями КУпАП, громадським місцем визначено частину чи частини будь-якої будівлі, споруди, що доступні або відкриті для населення вільно, за запрошенням або за плату, постійно, періодично чи час від часу, у тому числі під`їзди, підземні переходи і стадіони. Таким чином, апеляційний суд вважає, що 12.04.2025 о 19:00 год. ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 погрожуючи фізичною розправою та висловлюючись нецензурною лайкою в адрес ОСОБА_2 , порушив громадський порядок та спокій громадян. Отже, наведене свідчить про безпідставність доводів захисника Черниш І.І. з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки наявні у справі докази вказують на те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ст. 173 КУпАП. При цьому, апеляційний суд виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки стягнення, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами. Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. Суд першої інстанції, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, призначив ОСОБА_1 справедливе стягнення, яке відповідає вимогам закону. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. З огляду на викладене переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 червня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу адвоката Черниш І.І. слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: поновити захиснику Черниш І.І. строк апеляційного оскарження. Постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Черниш І.І. - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.