Постанова 4856 № 148/906/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 148/906/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Штифурко Л.А. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 27 серпня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: -скасувати постанову №24/3695 від 31.12.2024 про адміністративне правопорушення відносно за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 17000 грн., а провадження у справі, закрити. Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно витягу з реєстру Шпиківської територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Із змісту електронної повістки №418098 встановлено, що ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) належить з`явитися за адресою: АДРЕСА_1 , 17.10.2024 о 11:00 год. для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата накладання кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 07.10.2024. Відповідно до опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0600293827572 АТ «УКРПОШТА» вбачається, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , 07.10.2024 ОСОБА_2 направлена повістка №418098 від 07.10.2024. Згідно витягу із сайту АТ «УКРПОШТА» відстеження поштового відправлення за трек-номером 0600293827572 слідує, що воно повернуто відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідно до копії конверту та довідки про причини повернення/досилання Ф.20 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 повернувся лист з відміткою «Повістка ТЦК», який направлявся ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з рекомендованим повідомленням, з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, згідно листа начальника відділу опрацювання запитів та розгляду звернень працівників АТ «УКРПОШТА» №1.03.009.004.-16480-25 від 06.05.2025, наданого на виконання ухвали Тульчинського районного суду від 21.04.2025 щодо витребування доказів за клопотанням представника позивача, слідує, що 12.10.2024 до відділення поштового зв`язку № 23536 Рахни-Лісові надійшов рекомендований лист № 06002938275721 на ім`я ОСОБА_1 . Того ж дня, 12.10.2024 рекомендований лист № 06002938275721 був переданий в доставку листоноші ОСОБА_3 , що підтверджується формою 8 №

1. Оскільки адресат був відсутній за місцем проживання під час доставки 12.10.2024 листоношою рекомендованого листа № 06002938275721 від ТЦК, листоноша виписала повідомлення про надходження поштового відправлення та, у зв`язку із відсутністю поштової скриньки, залишила повідомлення форми 22 А у шпарині забору. Також листоношею здійснено дзвінок матері одержувача листа ОСОБА_4 та повідомлено про надходження листа для ОСОБА_1 (що вбачається із пояснювальної записки листоноші ОСОБА_3 від 18.04.2025). SMS-повідомлення про надходження рекомендованого листа AT «Укрпошта» не доставлялось, оскільки відправник не вказав номер телефону адресата для інформування. Так як, за одержанням рекомендованого листа № 06002938275721 до відділення поштового зв`язку №23536 Рахни-Лісові адресат не звернувся, 16.10.2024 відправлення було повернуто відправнику із позначкою адресат відсутній за зазначеною адресою. Враховуючи вищевикладене, AT «Укрпошта» при доставці рекомендованого листа №06002938275721 на ім`я ОСОБА_1 діяла в межах Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року №1071) та Закону України «Про поштовий зв`язок». Так, із змісту протоколу №Т/24/2164 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1КУпАП від 25.12.2024, складеного діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим солдатом ОСОБА_5 , встановлено, що 07.10.2024 відповідно до п. 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (Порядок), на ім`я ОСОБА_1 була сформована повістка №418098 від 07.10.2024 та відповідно до п. 30-2 Порядку, вона була надіслана ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до повістки №418098 від 07.10.2024 ОСОБА_1 повинен був з`явитися 17.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , з метою уточнення даних. Даний виклик він проігнорував та у зазначену в повістці дату, час та місце не прибув, тим самим не виконав свій обов`язок, порушив абз. 3 п. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», п.1, ч.2 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до пп.2 п.41 Порядку підтверджується Довідкою про причини повернення/досилання Ф.20 від 16.10.2024 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також, із вказаного протоколу встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в каб. №21 Тульчинського РТЦК о 10:00 год. 31.12.2024. Крім того, в ньому містяться його письмові пояснення, де він вказав: "повістку не отримував". Другий примірник даного протоколу ОСОБА_1 отримав, про що наявний його підпис. Так, із змісту постанови № 24/3695 від 31.12.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17000 грн. Підставою для винесення даної постанови, як вбачається з її змісту, стали наступні обставини. Так, 07.10.2024 громадянину ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, направлена повістка №418098 від 07.10.2024, відповідно до якої 17.10.2024 року він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відстеженням кореспонденції за трек - номером та корінцем поштового повідомлення з відміткою про відсутність особи за вказаною адресою. Однак, військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 у зазначену дату не прибув, цим самим порушив абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». З метою притягнення до адміністративної відповідальності 25.12.2024, діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим солдатом ОСОБА_5 було складено адміністративний протокол № Т/24/2164 від 25.12.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Про те, що розгляд справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відбудеться 31 грудня 2024 року о 10 год. 00 хв. в кабінеті № 21 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, що підтверджується його підписом у протоколі № Т/24/2164 від 25.12.2024 року. Також, ОСОБА_1 був вручений примірник протоколу, а також роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, та статті 63 Конституції України, що підтверджується підписом останнього у протоколі № Т/24/2164 від 25.12.2024. На розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 прибув у визначену дату та час. Під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, було встановлено, що він не отримав рекомендоване поштове відправлення (повістку № 418098) по причині відсутності адресата за вказаною адресою. Однак ця обставина не може вважатися поважною причиною неявки за повісткою, оскільки ТЦК та СП було вжито всіх належних заходів для його повідомлення, а встановлення фактичного міцезнаходження фізичної особи для її повідомлення не входить до обовязків центру комплектування. Вважаючи протиправною постанову відповідача позивач оскаржив її до суду. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно ч.10 ст.1 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. У статті 235 КУпАП зазначено, що військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про неявку на виклик у військовий комісаріат (статті 210, 210-1, 211 - 211-6). Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари. Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. За визначенням, наведеним в абзаці 5 частини 1 статті 1 Закону №3543-XII особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 Про часткову мобілізацію. 24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року Про введення воєнного стану в Україні, відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час. Статтею 210-1 КУпАП передбачено покарання порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 вказаної статті встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період накладенням штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України-за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляд Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП закріплено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У розумінні ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхні представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз положень статей КУпАП дає підстави для висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. В свою чергу, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; та суб`єктивна сторона. Суб`єктивна сторона - це внутрішня сторона проступку, психічний стан суб`єкта проступку, що характеризує його волю, яка виявляється в протиправній дії, його ставлення до дії, яку він вчинив. Ознаками суб`єктивної сторони проступку є вина, мотив і мета правопорушення. Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Крім діяння, ознаками об`єктивної сторони правопорушення є місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя здійснення діяння. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього. Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, посилання на докази, якими він керувався при ухваленні відповідного рішення. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку. Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. При цьому, статтею 251 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Отже, для притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП у разі неявки за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, орган (посадова особа) має встановити чи було належним чином повідомлено особу про такий обов`язок шляхом вручення повістки. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови від 28.10.2024). Вищевказаний Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. За приписами підпункту 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). Відповідно до пункту 41 Порядку № 560 Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Так, відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1071 від 10.10.2023, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , відповідачем у передбачений законом спосіб рекомендованим листом з повідомленням було направлено повістку №418098 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. При вручені такої повістки працівниками АТ «Укрпошта» дотримано Правил надання послуг поштового зв`язку, зокрема щодо вручення рекомендованого відправлення «Повістка ТЦК», яке прибуло до відділення с. Рахни-Лісові 12.10.2025, та того ж дня вжито дій для повідомлення адресата про надходження повістки у визначений Правилами спосіб (залишено повідомлення про надходження поштового відправлення, також в телефонному режимі повідомлено матір позивача, оскільки його контакти листоноші не були відомі) і лише 16.10.2025, через чотири дні, після того, як адресат ОСОБА_1 не з`явився за повісткою, поштове відправлення було повернуте відправнику ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. З наведеного вбачається дотримання порядку вручення повістки направленої поштовим відправлення, а саме дотримано процедури інформування одержувача про надходження рекомендованого листа та вичікування трьох робочих днів після такого інформування. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач переконався у належному повідомленні позивача про обов`язок з`явитися до ТЦК, а відтак останнім доведено наявності в його діях порушення ч. 1 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відповідно і складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова є правомірною, а тому відсутні підстави для її скасування. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 липня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.