Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/2736/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/2736/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мілінчук С.В. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 26 серпня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 02 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся із позовом до Першотравневого районного суду м. Чернівці в якому просив: скасувати постанову в справі про адміністративні правопорушення в якому вказує, що постановою серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025 на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 02.06.2025 позов задоволено. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену заступником командира роти 4 батальйону 1 УПП Чернівецькій області Скрипником Михайлом Валерійовичем. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122, КУпАП, України закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень. Зобов`язато ГУ Державної казначейської служби України у Чернівецькій області повернути ОСОБА_1 надміру сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень згідно квитанції № 99L4-K668-Z9TE від 31.03.2025. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції обгрунтована тим, що УПП у Чернівецькій області неналежний відповідач у даній справі, оскільки відповідачем є саме орган державної влади суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та накладає адміністративне стягнення. Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, при цьому в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025, водій ОСОБА_1 о 22.03.2025 о 13 годині 05 хвилин по вул Білоруській, 50 у м. Чернівці, керуючи автомобілем «Опель», номерний знак № НОМЕР_1 , не пред`явив для ознайомлення посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також під час керування транспортним засобом своєчасно не увімкнув відповідний світловий попереджувальний сигнал зміни напрямку руху, чим порушив п. 9.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", установлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. За правилами п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п. 9.4 ПДР, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Крім того у фабулі постанови вказано про те, що водій не надав для ознайомлення посвідчення водія. Відповідно до п. 2.4. а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Згідно п. 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб. Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність для водіїв, які не пред`явили на вимогу поліцейського посвідченні водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно постанови серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025, до неї додається: «476072». Під час підготовки справи до апеляційного розгляду судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній відеозапис, яким зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення, зокрема, встановлення особи водія, роз`яснення прав та обов`язків водія. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025 зобов`язано Управління патрульної поліції в Чернівецькій області надати суду відеозапис, яким зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначеного у постанові серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025. На виконання вимог ухвали до суду надійшла заява Департаменту патрульної поліції про те, що відповідно до ч. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб. Враховуючи вищевикладене повідомлено, що відеозаписи за 22.03.2025 за участю ОСОБА_1 в управлінні патрульної поліції в Чернівецькій області відсутні у зв`язку з закінченням строку зберігання. Відтак, станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції відповідачем не виконано вимог ухвали суду, відеозапису, яким зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначеного у постанові серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025 суду не надано. За таких обставин колегія суддів враховує, що відповідачем не надано належних та достовірних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17. За змістом п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Таким чином, за відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом скасування постанови серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену заступником командира роти 4 батальйону 1 УПП Чернівецькій області Скрипником Михайлом Валерійовичем та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Стосовно доводів скаржника про те, що УПП в Чернівецькій області неналежний відповідач у даній справі, оскільки належним відповідачем є суб`єкт владних повноважень Департамент патрульної поліції суд зазначає наступе. Відповідно до ст. 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Частиною 4 ст. 46 КАС України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. При цьому, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг Отже, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області є підрозділом Департаменту патрульної поліції України і діє від імені органів поліції, а тому є належним відповідачем у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 02 червня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.