Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/33051/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33051/24 Суддя першої інстанції: Хлімоненкова М.В. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 14.03.2025 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ерсаг Україна» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - В С Т А Н О В И В: 24.10.2024 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Ерсаг Україна» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості від 26.08.2024 №UA500130/2024/000034/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000274. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів, є необґрунтованими та не можуть впливати на числові значення заявленої митної вартості товару. На думку позивача, до митного оформлення було надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та дозволяли митному органу застосувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів у відповідності до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 позов задоволений з підстав того, що позивачем, для оформлення товару за першим методом, надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Апелянт вказує, що зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МК України, стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що 04.09.2023 між Компанією «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» (Туреччина) (Продавець) та ТОВ «Ерсаг Україна» (Покупець) укладено контракт №0409, за умовами якого продавець постачає, а покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, бади під фірмовою назвою «ERSAG». /а.с.14-18/ 21.08.2024 специфікацією №32 до Контракту №0409 від 04.09.2023 сторони узгодили кількість, асортимент та ціну товару, який постачається на загальну суму 44881,57 дол.США. /а.с.20/ На підставі Контракту №0409 від 04.09.2023 та специфікації №32 продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ЕRS2024000000226 від 21.08.2024. /а.с.21/ З метою митного оформлення імпортованого товару, 26.08.2024 позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію №24UA500130024039U1 на імпортований товар. /а.с.80-86/ На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано документи: рахунок фактуру (інвойс) (Commercial Invoice) №ERS2024000000226 від 21.08.2024; автотранспортну накладну А№772879 від 21.08.2024; міжнародний санітарний сертифікат (Sanitary certificate) №№24-20-0026635, 24-20-0026636 від 21.08.2024; сертифікат про походження товару форми А №В1044863 від 21.08.2024; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003600-0490 від 13.10.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати №2108) від 15.08.2024; акт про проведення огляду товару від 25.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №0409 від 04.09.2023; додаткову угоду до договору №1 від 08.09.2023; специфікацію до зовнішньоекономічного договору (контракту) №32 від 21.08.2024; договір про надання послуг митного брокера №1 від 01.06.2021; договори про перевезення №№100123-К від 20.11.2023, 1-1122/К від 20.11.2022; митну декларацію країни відправлення №24352100ЕХ00009949 від 21.08.2024. Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються. Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов`язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов`язаними та діють в інтересах один одного. Також виходячи з п.3.1 зовнішньоекономічної угоди № 0409 від 04.09.2023: «Покупець спільно з продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1 цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем» тобто, провадять спільну господарську діяльність на території України; печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 21.08.2024 №32 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023 та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контрактів 0409 від 04.09.2023 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів що може свідчити про ознаки підробки; документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 21.08.2024 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем; в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №24352100EX00009949 від 21.08.2024 зазначено відомості про фактуру №V-24243160110886037438656/1 від 21.08.2024, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості; в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №24352100EX00009949 від 21.08.2024 наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна»; в інвойсі від 21.08.2024 №ERS2024000000226 та специфікації №32 від 21.08.2024 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту; в наданому договорі про транспортно-експедиційні послуги від 20.11.2023 №100123-К зазначено, що надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезень здійснюється на підставі заявок, яка повинна містити відомості, зокрема, дані про перевізника, маршрут руху транспортного засобу, дані про одержувача, найменування та кількість вантажу, а також ставку фрахту (перевізної плати), при цьому відповідних заявок до митного оформлення не надано. На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов`язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклад декларації країни відправлення українською мовою, відповідно до ст. 254 Митного кодексу України 26.08.2024 позивачем додатково надано Одеській митниці: каталог виробника товарів, прайс-листи виробника товарів, висновок експерта №20-65/08-2024 від 26.08.2024, видаткові накладні на реалізовану продукцію, рахунок та договори ТЕО, переклад експортної декларації країни відправлення та лист №2608.1, яким повідомлено, що інших документів подано не буде. /а.с.89-90/ За результатами розгляду документів, 26.08.2024 Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000034/2, відповідно до якого здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товарів та застосовано метод за ціною договору щодо ідентичних товарів, а саме: товар №1 скориговано до рівня 1,4378 дол.США/кг.(МД №23UA500130004596U2); товар №2 скориговано до рівня 5,5863дол.США/кг.; товар №3 скориговано до рівня 13,2920 дол.США/кг.; товар №4 скориговано до рівня 1,5089 дол.США/кг.; товар №5 скориговано до рівня 88,8315 дол.США/шт.; товар №6 скориговано до рівня 46,0415 дол.США/кг.; товар №7 скориговано до рівня 16,3010 дол.США/кг.; товар №8 скориговано до рівня 14,8167 дол.США/кг.; товар №10 скориговано до рівня 122,1907 дол.США/кг.; товар №11 скориговано до рівня 21,6311 дол.США/кг. /а.с.174-178/ Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000274. /а.с.179-181/ Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з позовною заявою. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав. Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою

9. Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина 2 вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000034/2 від 26.08.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000274 від 26.08.2024. В даному випадку, із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано за основним методом з тих підстав, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з наведеним, Одеською митницею для визначення митної вартості товару застосовано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. При цьому, за наслідком проведення митних процедур, відповідачем встановлено, що наданими до митного оформлення документами не підтверджено витрати пакування, маркування та страхові витрати; наявні розбіжності щодо розміру зображення печатки імпортера у специфікації та контракті; в декларації країни відправлення зазначені відомості щодо фактури, яка не була подана до митного оформлення, а QR код з посиланням на систему перевірки викликає сумніви щодо правильності зазначених відомостей. Крім того, митний орган вважає, що покупець та продавець є пов`язаними особами. Також, відповідач зауважив щодо відсутності відомостей про вартість товару в інвойсі та специфікації без зазначення знижки та не подання до митного оформлення заявок на підтвердження транспортно-експедиційних послуг. В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Перевіривши матеріали справи та надаючи оцінку обставинам, які викликали у відповідача сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару, колегія суддів зазначає наступне. Так, в рішенні про коригування митної вартості товару, відповідач посилається на те, що покупець та продавець є пов`язаними особами та діють в інтересах один одного, однак такі доводи є безпідставним, з огляду на наступне. Відповідно до ч.12, ч.13, ч.14 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом. Таким чином, з аналізу норм МК України, правил і умов, визначених у Генеральній угоді з тарифів і торгівлі вбачається, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.1.1. Контракту №0409 від 04.09.2023, укладеної між «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА», продавець постачає, а покупець приймає продукцію: косметику, чистячі та миючі засоби, бади під фірмовою назвою: «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період воєнного стану в Україні. Згідно п.2.1. Контракту №0409 від 04.09.2023, у цьому Договорі терміни вживаються в таких значеннях: товар продавця продукція з торговою назвою «ERSAG», поширення товару продаж, розширення ринків збуту, збільшення обсягів продажів товару на території України. Пунктом 3.1. Контракту №0409 визначено, що покупець спільно з продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього Договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється Компанією. Згідно п.6.1. Контракту №0409, покупець здійснює продаж товару шляхом створення власних торгових мереж, укладення договорів на поставку товару з покупцями з залученням агентів для розповсюдження товару. При укладенні договорів з покупцями Дистриб`ютор діє від свого імені і за свій рахунок. Таким чином, схожість назв продавця та покупця по Контракту №0409 від 04.09.2024 це умова самого контракту, з метою розповсюдження товару на території України для його швидкої реалізації (продажу) через торгівельні мережі із залученням агентів для розповсюдження товару, а не зв`язок, який впливає на митну вартість товару. Також, митний орган в своєму рішенні зазначив, що печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 21.08.2024 №32 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 №0409 та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки, з приводу чого слід зазначити наступне. Так, подані позивачем специфікація від 21.08.2024 №32 та зовнішньоекономічний контракт від 04.09.2023 №0409, містять всі необхідні реквізити, а підписи та печатки відповідають та належать особам, які зазначені в цих документах. Інформація, числові дані в документах відповідають поданому інвойсі та митній декларації. Ідентичність підпису та печатки вказує на їх оригінальність, а не навпаки на підроблення, як зазначає відповідач. Крім того, розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені, а тому необґрунтованими є доводи митного органу щодо можливих ознак підробки документів лише з посиланням на те, що печатки та підписи мають ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів. Також, митний орган зазначив, що документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 21.08.2024 №ERS2024000000226 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем. Так, відповідно до п.5.2 Контракту №0409 товар упаковується відповідно до технічних умов виробника, а тому витрати на пакування вже включені до вартості товару. Крім того, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням, оскільки упаковка включена у ціну товару, а тому, витрати на пакування не є складовими митної вартості, не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості. Щодо відсутності в інвойсі відомостей про вартість витрат на маркування товару, необхідно вказати, що видатки по маркуванню товару покладаються на продавця, тобто, входять до вартості товару, так як умовами зовнішньоекономічного контракту не передбачено обов`язок покупця сплачувати вартість витрат по маркуванню товару, тобто, ці витрати додатковому відшкодуванню зі стороні покупця не підлягають та входять до ціни товару. Таким чином, твердження митного органу, що в інвойсі не зазначено вартість витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару, є необґрунтованими. Також, не підлягають підтвердженню страхові витрати, оскільки страхування товару не здійснювалося, про що свідчить довідка про транспортні витрати №2108 від 15.08.2024. Не заслуговують на увагу і посилання митного органу, що в копії експортної декларації країни відправлення №24352100EX00009949 від 21.08.2024 зазначено відомості про фактуру №V-24243160110886037438656/1 від 21.08.2024, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості, оскільки Е-Factura №V24243160110886038238361/1 від 03.10.2024 формується у TPS і розшифровується як «TEK PENCERE SISTEM», що в перекладі означає «система єдиного вікна», та є документом, який формується як внутрішній, при проведенні митних процедур в країні відправлення, а тому вказаний документ не може надаватися покупцеві і, відповідно, декларантом при митному оформленні митному органу України. Більш того декларантом вказано, що в графі 44 копії митної декларації країни відправлення зазначені реквізити рахунку фактури №ERS2024000000226, а також реквізити зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023. Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що технічна неможливість зчитування QR-коду на експортній декларації країни відправлення не викликають сумнівів у правомірності, зазначених у ній відомостей, в тому числі і щодо митної вартості товарів. Також, спростовуються доводи відповідача про те, що в інвойсі від 21.08.2024 №ERS2024000000226 та специфікації від 21.08.2024 №32 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, виходячи з наступного. Відповідно до Додаткової угоди №1 від 04.09.2023 до Контракту від 04.09.2023 №0409 сторони цієї угоди погодили дисконт від показника цін на асортимент, який поставляється на адресу покупця, на період дії військового стану в Україні, розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та підтверджено у рахунку на кожну поставку, але не більше 50%. Таким чином, заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам Контракту зі змінами та доповненнями. Крім того, положеннями п.4 ч.1 ст.3 ЦК України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми рахунку-фактури (інвойсу). Тобто, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості. В той же час, колегія суддів звертає увагу, що митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів в спірному рішенні стосовно того, яким чином відсутність інформації в рахунку-фактурі (інвойсі) про дисконт (знижку) на товар ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару. Щодо не подання заявок, на підставі яких здійснюються транспортно-експедиційні послуги, суд апеляційної інстанції зазначає, що митним органом не обґрунтовано яким чином не надання заявки до митного оформлення вплинуло на визначення митної вартості товару, враховуючи, що декларантом на підтвердження транспортних витрат було документи, які кореспондуються між собою та підтверджують чисельні значення транспортних витрат, а саме: договір транспортно-експедиторського обслуговування №1-1122/К від 20.11.2022, договір №100123-К від 20.11.2023 про транспортно-експедиторські послуги, автотранспортну накладну А№772879 від 21.08.2024, довідку про транспортні витрати №2108 від 15.08.2024, рахунок на оплату послуг перевезення від 26.08.2024, акт здачі-приймання робіт (надання послуг перевезення) від 27.08.2024, платіжну інструкцію від 26.08.2024. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими. Позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України. При цьому, ст.53 МК України врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, яка не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.03.2024 у справі № 815/762/18. Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання. Частина 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності. Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, основний метод (вартість операції) не застосовується митницею з причин неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Разом з тим, митний орган вказує, що у даному випадку може бути використаний метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів, у зв`язку з наявністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Таким чином, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 26.08.2024 №UA500130/2024/000034/2 є протиправним та підлягає скасуванню. Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500130/2024/000274 від 26.08.2024, вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню, як документ, що має похідний характер від рішення про коригування митної вартості. З урахуванням наведеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, при вирішенні справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий: А.В. Крусян Суддя: О.А Шевчук Суддя: О.В. Яковлєв