Ухвала ККС ВС № 333/4851/25

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2025 року м. Київ справа № 333/4851/25 провадження № 51-3304 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2025 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2025 року, встановив: Як убачається з матеріалів провадження та даних опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Мелітополі, на повідомлення від ТУ ДБР м. Запоріжжя від 20 травня 2025 року. Ухвалою судді Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2025 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді місцевого суду. ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення. Перевіривши доводи касаційної скарги та долучену до неї копію судового рішення, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав. Згідно з пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження якщо: касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку; з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. За змістом ст. 424 КПК ухвала слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2025 року касаційному оскарженню не підлягає, а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Щодо ухвали Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2025 року, то колегія суддів зазначає наступне. Положеннями ст. 396 КПК встановлено перелік вимог, яким має відповідати апеляційна скарга. Зокрема, відповідно до приписів вимог ч. 2 ст. 396 КПК, в апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; 6) перелік матеріалів, які додаються. Як убачається з оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2025 року. Апеляційний суд встановив, що скарга не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки в ній не зазначено конкретно, яке саме судове рішення оскаржується, не відображена суть цього рішення та не вказано, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, а містяться лише загальні формулювання, окрім того, не сформульовані належним чином вимоги апелянта, а лише вказано, що останній просить скасувати ухвалу Комунарського суду м. Запоріжжя від 05 червня 2025 року (без зазначення суті судового рішення та у якому провадженні воно ухвалене) та призначити новий розгляд, із можливістю доступу до справедливого судочинства. Таким чином, з урахуванням того, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам, визначеним ч. 2 ст. 396 КПК, суддя апеляційного суду, керуючись положеннями ст. 399 цього Кодексу, обґрунтовано дійшов висновку про необхідність її повернення. При цьому суддею апеляційного суду зазначено, що кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості залишення без руху апеляційних скарг, поданих на ухвали слідчих суддів, з метою усунення недоліків таких скарг. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа № 686/24639/17, провадження № 51-5496кмо18), в якій вказано, що під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не наділений повноваженнями ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху чи її повернення у разі неусунення недоліків. Це зумовлено тим, що положення ст. 398, частин 1, 2 та п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК застосовуються виключно до апеляційних скарг на судові рішення, передбачені частинами 1 та 2 ст. 392 цього Кодексу. Натомість у разі оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК (ухвал слідчого судді), застосуванню підлягають положення ст. 422 КПК. Враховуючи наведене, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, зокрема, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2025 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2025 року. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3