LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Окрема думка КЦС ВС621/946/21

від 20.08.2025 · Цивільна

ОКРЕМА ДУМКА 20серпня 2025 року м. Київ справа № 621/946/21 провадження № 61-8249св24 У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання зі спадкодавцем, визнання таким, що одноособово прийняв спадщину, визнання першочергового права на членство у СТ «Дружба» в порядку спадкування за законом. Із урахуванням уточнень просив встановити факт його спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини; визнати його, таким, що одноосібно прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 ; визнати за ним в порядку спадкування за законом права та обов`язки забудовника на літній садовий будинок загальною площею 47,3 кв. м, розташований на земельній ділянці № НОМЕР_1 в СТ «Дружба», право на яке належало ОСОБА_3 ; визнати за ним першочергове право на вступ у члени СТ «Дружба» з правом користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 . У червні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до СТ «Дружба», ОСОБА_1 про визнання спадкоємцем першої черги за законом, визнання права на спадщину на 1/2 частини земельної ділянки в СТ «Дружба», визнання першочергового права на вступ в члени СТ «Дружба» на 1/2 частини земельної ділянки, визнання прав та обов`язків забудовника на 1/2 частини літнього садового будинку. Просила визнати її спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 ; визнати за нею право на спадщину за законом на 1/2 частини земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Дружба»; визнати за нею першочергове право на вступ у члени СТ «Дружба» на 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_1 ; визнати за нею в порядку спадкування за законом, права та обов`язки забудовника на 1/2 частини літнього садового будинку загальною площею 47,3 кв. м, що знаходиться на земельній ділянці № НОМЕР_1 в СТ «Дружба». Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 25 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника на літній садовий будинок, загальною площею 47,3 кв. м, розташований на земельній ділянці № НОМЕР_1 в СТ «Дружба». Визнано за ОСОБА_1 першочергове право на вступ в члени СТ «Дружба» з правом користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 . У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 відмовлено. Задовольняючи первісні позовні вимоги та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із доведеності ОСОБА_1 факту прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також і після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Суд зазначив, що для вирішення спору по суті не вимагається у резолютивній частині рішення визнавати факти спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем та визнавати спадкоємця таким, що одноособово прийняв спадщину. Ці обставини доведені належними та допустимими доказами і є підставою для визнання за позивачем права на спадщину за законом. Водночас, ОСОБА_2 не надала належних та допустимих доказів прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також і після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, суд указав, що право на 1/2 частини земельної ділянки у садівничому товаристві не входить до складу спадщини, оскільки ця земельна ділянка не була приватизована. А визнання першочергового права на вступ у члени СТ «Дружба» на 1/2 частини земельної ділянки суперечить статуту товариства, яким передбачене таке право лише для одного зі спадкоємців з наданням права користування відповідною цілою земельною ділянкою. Постановою Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25 травня 2023 року змінено. Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 права та обов`язки забудовника на 2/3 частини літнього садового будинку загальною площею 47,3 кв.м, розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_1 в СТ «Дружба». Визнано за ОСОБА_2 права та обов`язки забудовника на 1/3 частини літнього садівничого будинку загальною площею 47,3 кв. м, розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_1 в СТ «Дружба». В іншій частині рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25 травня 2023 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що сторони були прийняті до членів товариства замість їх батька спадкодавця ОСОБА_3 і на день його смерті вони разом сплачували за утримання та користування спірними спадковими правами до вказаного садівничого товариства членські внески за І-ІІІ квартал 1999 року та щорічний земельний податок, про що свідчать надані позивачем копії квитанцій від 16 квітня 1999 року, в яких зазначені в якості платників як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 . Такі дії сторін свідчать про те, що вони прийняли спірну спадщину після смерті свого батька. Той факт, що після смерті спадкодавця сторони з`ясували, що їх прийняття до садівничого товариства було постфактум визнано керівництвом садівничого товариства недійсним та нечинним, не спростовує фактичного прийняття сторонами спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті їх батька Суд першої інстанції правильно застосував до цих правовідносин норми ЦК УРСР 1963 року. В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Постановою від 20 серпня 2025 року Верховний Суд, за наслідками розгляду касаційних скарг ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25 травня 2023 року у незміненій частині та постанову Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року залишив без змін. Верховний Суд погодився з рішенням суду першої інстанції у незміненій при перегляді апеляційним судом частині та постановою апеляційного суду як такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального Однак із висновками Верховного Суду погодитися не можу з таких підстав. Відповідно до статей 83, 85, 86 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. У частині першій статті 13 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що в разі смерті члена кооперативу - фізичної особи членство в кооперативі припиняється. Згідно з частиною третьою, четвертою статті 19 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу. Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності (частина перша, друга статті 10 Закону України «Про кооперацію»). Відповідно до статті 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу. Відповідно до абзацу 1 частини першої, частини другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 35 ЗК України приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. У постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 372/4263/15-ц (провадження № 61-9405св18) вказано, що «статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство. Відповідно до статті 11 Закону України «Про кооперацію» та пункту 3.2 чинного на час розгляду заяви статуту СТ «Механік» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу. Встановивши, що товариство здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування для організації колективного саду згідно з рішеннями Київського облвиконкому від 7 квітня 1987 року № 9 та від 22 червня 987 року № 195, суди дійшли обґрунтованого висновку, що питання прийняття в члени СТ «Механік» належить виключно до компетенції садівницького товариства, вирішення цього питання не може бути покладено на інші органи, в тому числі й на суд. Доводи касаційної скарги про те, що позивач як фактичний користувач земельної ділянки та як спадкоємець після смерті батька ОСОБА_6, який був прийнятий членом СТ «Механік» після смерті матері ОСОБА_7, має виключне право бути членом СТ «Механік» та користуватися земельною ділянкою НОМЕР_1, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства». В цій справі Статут СТ «Дружба», затверджений загальними зборами членів товариства 18 травня 2013 року, визначає, що у випадку смерті члена садівницького товариства право на вступ та користування земельною ділянкою надається одному із спадкоємців померлого, який звільняється від сплати вступного внеску зробленого в свій час померлим. Прийом громадян в члени товариства, переоформлення садової ділянки на нову особу, заміна власника ділянки або власника будинку проводяться за письмовою заявою вступаючого в місячний термін правлінням товариства з наступним затвердженням загальними зборами. З огляду на обставини справи, яка є предметом касаційного перегляду, зі смертю ОСОБА_3 припинилося його членство у СТ «Дружба», спірною земельною ділянкою спадкодавець користувався як член кооперативу на підставі рішення зборів товариства від 25 березня 1983 року, тобто право користування ОСОБА_3 земельною ділянкою припинилося з його смертю та не входить до спадкової маси. Тому помилковим є висновок судів попередніх інстанцій, з яким погодився й Верховий Суд, про наявність підстав для визнання у судовому порядку за спадкоємцем ОСОБА_3 - ОСОБА_1 першочергового права на вступ у члени СТ «Дружба» з правом користування спірною земельною ділянкою, оскільки питання прийняття в члени СТ «Дружба» належить виключно до компетенції садівницького товариства, вирішення цього питання не може бути покладено на інші органи, в тому числі й на суд. Фактично судовим рішенням вирішене питання прийняття одного із спадкоємців в члени кооперативу, що є компетенцію самого кооперативу, та рішення якого щодо відмови у прийнятті або прийняття в члени кооперативу могло бути оскаржене у встановленому законом порядку. Крім того, згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини. Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності. Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини. Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17), від 04 травня 2022 року у справі № 372/4235/19 (провадження № 61-655св21). В справі, яка переглядалась, встановлено, що у зв`язку із смертю припинилось членство спадкодавця в кооперативі, як і користування ним земельною ділянкою, яка належить кооперативу. Проте встановлено, що на земельній ділянці знаходиться недобудований будинок, не введений в експлуатацію, який за життя розпочав будувати спадкодавець. Погодившись із рішенням суду про визнання за сторонами прав та обов`язків забудовників на 2/3 частини та 1/3 літнього садового будинку загальною площею 47,3 кв. м, розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_1 в СТ «Дружба» в порядку спадкування, колегія фактично включила до складу спадщини права та обов`язки забудовника, при цьому одночасно за одним із спадкоємців - ОСОБА_1 визнане першочергове право на вступ у члени СТ «Дружба» з правом користування спірною земельною ділянкою. Таким чином, за наявності рішення, яким визнане право користування земельною ділянкою за одним із спадкоємців, за двома спадкоємцями визнані права забудовників на недобудований будинок, що є неможливим. Вважаю, що оскільки недобудований будинок будувався спадкодавцем на земельній ділянці кооперативу, якою він користувався як член кооперативу та користування якою припинилось у зв`язку із його смертю, відповідно до статуту кооперативу, до спадкової маси входить право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва. Тому визнання за спадкоємцями права та обов`язки забудовників в порядку спадкування на об`єкт будівництва, розташований на земельній ділянці, яка належить кооперативу, а право користування земельною ділянкою спадкодавця припинилось у зв`язку із його смертю, є помилковим. З урахуванням наведеного, вважаю були відсутні підстави для залишення без змін судових рішень судів попередніх інстанцій у зазначених частинах. Суддя:М. Є. Червинська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»