Постанова 4806 № 308/5050/25

Справа № 308/5050/25 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25.08.2025 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участі представника Закарпатської митниці Зубенка І.І., адвоката Юрик Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Юрик Б.І., в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2025 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2025 року громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 192223 (сто дев`яносто дві тисячі двісті двадцять три) гривні 67 копійок з конфіскацією на користь держави цих товарів, а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», кузов № НОМЕР_1 , 2017 року випуску., тип двигуна дизельний, об`єм двигуна 2143см. куб., вартістю 384447, 35 грн. Відповідно до постанови та протоколу про порушення митних правил, встановлено, 17.03.2024 о 05 год. 26 хв. у зону митного контролю митного поста "Ужгород - автомобільний" Закарпатської митниці по вантажному напрямку в`їзд в Україну" прибув мікроавтобус марки «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом-платформою марки «STIM» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . Вказаним транспортним засобом на митну територію України переміщується куплений автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», кузов № НОМЕР_1 , 2017 року випуску. Як підставу для переміщення через митний кордон України вказаного автомобіля водієм ОСОБА_1 митним органам України надані наступні товаросупровідні документи: супровідний лист митних органів Словаччини №25TSV1812455 від 17.03.2025, міжнародну товарно транспортну накладну № 8817 від 14.03.2025, інвойс №8817 від 14.03.25, специфікацію№8817 від 14.03.25, технічні паспорти від 13.03.2025 № 705715121, від 14.12.2020 № 0435614826 та довіреність №8817 від 14.03.25 видана іноземним підприємством «LAB Consulting s.r.o» громадянину ОСОБА_1 на право придбання та транспортування вищевказаного автомобіля. Згідно з поданих громадянином ОСОБА_1 до митного контролю документів продавцем та відправником автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», кузов № НОМЕР_1 , 2017 року випуску є іноземне підприємство «LAB Consulting s.r.o» (05921, SNP 142/3, Svit, Slovakia), покупцем та отримувачем «Індевор»(45603, с. Струмівка, вул. Рівненська, 134 А, Луцький район, Волинська область, Україна), а вартість автомобіля становить 7100 євро, що згідно курсу НБУ станом на 17.03.2025 року становить 321 126.61 грн. Вказаний товар слідує по МД ІМЕЕ №UA206000/2025/905140 від 14.03.2025. В ході здійснення митного контролю виникли підозри щодо достовірності відомостей зазначених в наданих до митного контролю товаросупровідних документах. На підставі наведеного, з метою недопущення переміщення на митну територію України автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», кузов № НОМЕР_1 , 2017 року випуску на суміжній «червоній лінії» українсько-словацького кордону була проведена робоча зустріч з представниками митних органів Словаччини, що працюють в пункті пропуску «Вишнє-Нємєцке». В процесі даної зустрічі отримана фотокопія експортної декларація митних органів Нідерландів MRN 25NL2UALJJH74OYDA1 від 13.03.25, яка подавалась митним органам Словаччини громадянином ОСОБА_1 під час проходження митного контролю при переміщені з території Євросоюзу на митну територію України автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», кузов № НОМЕР_1 , 2017 року випуску. Відповідно до експортної декларації митних органів Нідерландів відправником вищевказаного автомобіля є іноземне підприємство «Boonstra Schadevoertuigen»(Dopplerlaan 4, 9207, HCDRACHTEN, NL), отримувачем ОСОБА_2 / ОСОБА_3 / (вул.. Чорновола, 102/66, Івано-Франківськ Україна /Chornovola 102 66 ,76005 Ivano Frankivsk UA/), а вартість автомобіля становить 8500 євро, що згідно курсу НБУ станом на 17.03.2025 становить 384 447.35 грн. Громадянин ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився посилаючись на ст. 63 Конституції України. В протоколі вказано, що таким чином громадянин України ОСОБА_1 перемістив товар через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підставу для переміщення товарів, підроблених документів інвойсу № інвойс №8817 від 14.03.25, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та вартості товару. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 483 МК України. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Юрик Б.І., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріалами справи не доведено наявність у діях ОСОБА_1 умислу на приховування транспортного засобу, автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», кузов № НОМЕР_1 , 2017 року випуску, від митного контролю у спосіб, що вказаний у протоколі про порушення митних правил від 17 березня 2025 року. Заслухавши пояснення адвоката Юрик Б.І., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника Закарпатської митниці Зубенка І.І., який заперечив щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд дійшов до наступного висновку. Згідно ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Відповідно ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Як роз`яснено у п. п. 5, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 №8 (зі змінами), незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Апеляційний суд визнає, що вина ОСОБА_1 протоколом про порушення митних правил №0204/UA305000/2025 від 17.03.2025 та матеріалами, доданими до нього, а саме: супровідним листом м/о Словаччини №25TSV1812455 від 17.03.2025, інвойсом №8817 від 14.03.25, специфікацією №8817 від 14.03.25, міжнародною товарно-транспортна накладна № 8817 від 14.03.2025, технічним паспортом від 13.03.2025 № 705715121 та від 14.12.2020 № 0435614826, довіреністю №8817 від 14.03.2025, експортною декларацією м/о Нідерландів 25NL2UALJJH74OYDA1 від 13.03.2025, електронною роздруківкою МД ІМ ЕЕ № UA206000/2025/905140 від 14.03.2025 та іншими документами. Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що старший державний інспектор оперативного відділу №2 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці Михайлов С.В., який склав протокол про порушення митних правил, був упереджений при проведенні перевірки та складанні процесуального документу щодо ОСОБА_1 , що в нього були підстави для обмови останнього та фальсифікації протоколу, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи на такі дані не вказувалось у суді першої інстанції, і не вказується в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, апеляційний суд доходить висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. Судом першої інстанції під час розгляду справи про порушення митних правил, протокол за вчинення якого складено ОСОБА_1 , дотримані вимоги матеріального та процесуального права, що обставини, за яких ОСОБА_1 порушив митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 483 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею першої інстанції, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказам. Тому жодних підстав для висновку про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови, апеляційний суд за доводами апеляційної скарги сторони захисту не вбачає. Апеляційний суд констатує, що відповідно до вимог ст. 486, 489 МК України, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , повно, всебічно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, дослідив у судовому засіданні наявні у справі докази, дав їм належну правову оцінку та ухвалив мотивоване, законне рішення. Таким чином, дії ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 483МК України кваліфіковані вірно. При цьому доводи захисника Юрик Б.І., не спростовують вищевказаних висновків суду. Таким чином, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а також призначене, адміністративне стягнення за його вчинення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи, та спростовують доводи викладені в апеляційній скарзі. Судом першої інстанції наявним у справі доказам дано всебічну, повну оцінку та з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану і обставин, що пом`якшують відповідальність, правильно вирішено питання про накладення адміністративного стягнення у відповідності до санкції, зазначеного закону. Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Суд апеляційної інстанції враховує практику ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2025 року залишити без змін. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Юрик Б.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага