Постанова Дніпровський апеляційний суд № 191/1366/25
від 14.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2113/25 Справа № 191/1366/25 Суддя у 1-й інстанції - Костеленко Я.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2025 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Сидоренка О.А. на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2025 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником виробництва ТОВ «ПРОМСНАБ 2020», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- за участі: представника ОСОБА_2 В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить: 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. При обставинах, встановлених місцевим судом, 22.02.2025 о 12.40 год. в с. Яворницьке (Іларіонове) по вул. Степова, 2а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода Октавія А5, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 6820, прилад 0072, тест номер 12656, результат 1,43 проміле. З результатом тестування водій ОСОБА_1 згоден. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі: - адвокат Сидоренко О.А. просить скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення. Вимоги апеляційної скарги по суті мотивує тим, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вказує, що окрім рапорту, працівниками поліції не було долучено інших доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Зазначає про недопустимість як доказу відеозапису, оскільки він є нарізаним в довільному порядку працівниками поліції. Адвокат Сидоренко О.А. в судовому засіданні апеляційного суду в повному обсязі підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити. Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, виходжу з наступного. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. За приписами ст. 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні. При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 253738 від 22 лютого 2025 року, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; рапортом інспектора УПП в Дніпропетровській області, відповідно до якого, у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти тест на приладі Драгер, результат 1,43 ‰; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 добровільно пройшов огляду на стан алкогольного сп`яніння на приладі Драгер, результат якого 1,43 ‰, при цьому не вказував на жодні зауваження щодо незгоди з таким результатом огляду, а також не вказував на порушення порядку його огляду на стан алкогольного сп`яніння з боку працівників поліції. Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то вони спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, згідно якого ОСОБА_1 не заперечував, що він керував транспортним засобом та навпаки повідомив, що сів за кермо у стані алкогольного спяніння. Тобто, наведені вище обставини безумовно вказують на те, що під час розглядуваних подій ОСОБА_1 керував транспортним засобом. При цьому відсутні підстави вважати відеозапис нарізаним, як про це вказує адвокат в апеляційній скарзі, оскільки він в повній та достатній мірі відображає усі обставини справи, а тому підстав для визнання його недопустимим доказом не встановлено. Таким чином, з огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом. З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Сидоренка О.А., - залишити без задоволення. Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Корчиста