Ухвала КАС ВС № 500/5186/24

УХВАЛА 26 серпня 2025 року м. Київ справа №500/5186/24 провадження № К/990/33366/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Єресько Л. О., Радишевської О. Р., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у с т а н о в и в : 06 серпня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд». Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період з лютого по липень 2024 року у розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період з лютого по липень 2024 року у розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень на період дії воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період 01 лютого 2024 року по 13 лютого 2024 року та з 27 лютого 2024 року по 29 лютого 2024 року; з 01 березня 2024 року по 09 березня 2024 року та з 29 березня 2024 року по 31 березня 2024 року; з 01 квітня 2024 року по 07 квітня 2024 року; з 07 червня 2024 року по 19 червня 2024 року та з 30 червня 2024 року по 30 червня 2024 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01 лютого 2024 року по 13 лютого 2024 року та з 27 лютого 2024 року по 29 лютого 2024 року; з 01 березня 2024 року по 09 березня 2024 року та з 29 березня 2024 року по 31 березня 2024 року; з 01 квітня 2024 року по 07 квітня 2024 року; з 07 червня 2024 року по 19 червня 2024 року та з 30 червня 2024 року по 30 червня 2024 року, як особі, яка безпосередньо брала участь у бойових діях, з розрахунку 100000 гривень на місяць, пропорційно часу участі в таких діях, з урахуванням раніше сплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із даним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 грудня 2024 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовив, апеляційну скаргу залишив без руху, та надав п`ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 січня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року повернув відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, частини другої статті 298 КАС України. Вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся 09 травня 2025 року, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що ухвалою апеляційного суду від 07 січня 2025 року первинну апеляційну скаргу повернуто з причини несплати судового збору. Зазначає, що судовий збір зміг сплатити лише 28 квітня 2025 року в силу відсутності належного фінансування, відтак подав скаргу повторно, усунувши її недоліки. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 травня 2025 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві Військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2025 року, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 500/5186/24 залишено без руху та запропоновано апелянту у десятиденний строк з моменту отримання ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку. На виконання ухвали суду апелянтом подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством, проте ухвалою суду таку було повернуто апелянту, після усунення недоліків скаржник скористався своїм правом та звернувся до суду повторно. Поважною причиною пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою також стало несвоєчасне фінансування державного органу та недостатність коштів. Окрім цього, покликається на введення воєнного стану в Україні. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 травня 2025 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 від 19 травня 2025 року, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 500/5186/24 відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 27 травня 2025 року, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила її в касаційному порядку. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, Верховний Суд зазначає таке. Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції, керувався тим, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаній заяві не є поважними, а тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року відсутні. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Згідно з частиною третьою статті 298 цього ж Кодексу апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), що безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними та допустимими засобами доказування. При вирішенні питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, що він учиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції ухвалено 20 листопада 2024 року. У той же час з апеляційної скаргою вдруге відповідач звернувся лише 09 травня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту. Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені апелянтом підстави для поновлення цього строку не були підкріплені належною доказовою базою. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі № 500/5186/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді Л. О. Єресько О. Р. Радишевська