Ухвала КАС ВС № 160/21105/24

УХВАЛА 26 серпня 2025 року Київ справа № 160/21105/24 адміністративне провадження № К/990/33608/25 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 160/21105/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу, ВСТАНОВИВ: 08.08.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 08.08.2025. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній процитовано частину четверту статті 328 КАС України з окремим виділенням пункту

1. Водночас в подальшому ГУ ДПС зазначає, що судами попередніх інстанцій при визначені бази оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки порушено норми матеріального права підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Також за текстом касаційної скарги міститься посилання на постанови Верховного Суду. Зазначене свідчить про невизначеність скаржника з підставою, на якій подається касаційна скарга. Обов`язкових умов, передбачених для зазначення в касаційній скарзі у випадку її подання на відповідній підставі, касаційна скарга не містить. Крім того, приведене в касаційній скарзі обґрунтування не містить взаємозв`язку із висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для часткового задоволення позовних вимог. До прикладу, ГУ ДПС посилається на те, що позивач не звернувся за проведенням звірки, а відповідач обчислює податок на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, суди попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог зазначили про те, що під час судового розгляду відповідач не надав рішень відповідної ради, на підставі яких встановлені ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості і у відзиві відповідач не заперечував можливої невідповідності визначених позивачеві до сплати сум податку. Крім того, у касаційній скарзі міститься посилання, на наявність у цій справі винятків, передбачених підпунктами "а" і "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Однак, жодного обґрунтування наявності у цій справі зазначених винятків касаційна скарга не містить. Також варто зауважити, що вимогами касаційної скарги є скасування судових рішень повністю, однак, викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень в межах висновків, які стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, касаційна скарга не містить. Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 160/21105/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон