Постанова 4857 № 344/3976/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 344/3976/25 пров. № А/857/27246/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М., за участі секретаря судового засідання Волчанського А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (суддя Мелещенко Л.В., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста інспектора з паркування відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради інспектора з паркування Сковронської Тетяни Василівни, Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у березні 2025 року звернувся до суду з адміністративним позовом до головного спеціаліста інспектора з паркування відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради інспектора з паркування Сковронської Тетяни Василівни, Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, в якому просив визнати дії протиправними щодо складання постанови та скасувати постанову від 04.09.2024 серії РАП №2488373392 до повідомлення серії ІФ №00124593 про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відмовлено в задоволенні позову. Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова про накладення штрафу не набрала сили до сьогоднішнього дня, оскільки не була вручена. Вказує, що відповідачем порушено його право, як резидента на оплату штрафу а розмірі 50% протягом 10 банківських днів з дня набрання законної сили постанови. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 04 лютого 2025 року старшим державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барабаш Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77062640 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради штрафу у розмірі 1360,00 гривень (а.с. 6, 43). 04 лютого 2025 року старшим державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барабаш Н.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №77062640 (а.с. 7,44). 04 лютого 2025 року старшим державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барабаш Н.В. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 77062640 (а.с. 8,45). Позивач ОСОБА_1 21 лютого 2025 року звертався до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради у якій просив надати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а також повідомлення, листи, звернення чи належним чином завірені їх копії, що стосуються порушення ним правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху (а.с. 9,46). 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 було отримано відповідь Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради від 25.02.2025 № 07/26.1-11/24 із копіями документів, що стосуються накладання на нього адміністративного стягнення (а.с.10,47). Управлінням транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради надсилалася позивачу копія оскаржуваної постанови (а.с. 11, 48). З постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №2488373392 до повідомлення серії ІФ № 00124593 від 04 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Hyundai модель Kona, державний номерний знак НОМЕР_1 , 16.08.2024 об 11 годині 30 хвилин здійснив зупинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Військова, 2, чим порушив вимоги пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 12, 49). З копій фотографій вбачається місце зупинки транспортного засобу марки Hyundai модель Kona, державний номерний знак НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Військова, 2 (а.с. 62-66). Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. За змістом частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із приміткою суб`єктом правопорушення в цій статті за порушення правил зупинки є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративну відповідальність за правопорушення правил зупинки зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу. Як зазначено у частині третій статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу. Статтею 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Відповідно до положень частини першої, третьої статті 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частина перша і третя статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 і ч. 3 ст. 122, ч. 1 і ч. 2 ст. 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі статтею 249 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст. 279-1 - 279-4 цього Кодексу. На підставі частини другої статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих а автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Обов`язковою умовою притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є встановлення в діях водія складу адміністративного правопорушення, зокрема, його об`єктивної сторони. Відповідно до частини п`ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи наведене, у спірних правовідносинах протокол про адміністративне правопорушення не складається, а присутність правопорушника в даному випадку при виявленні самого факту порушення Правил дорожнього руху України не є обов`язковою. Відповідно до положень частини першої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Після з`ясування даних стосовно власника даного транспортного засобу, постанову про накладення адміністративного стягнення направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак конверт повернувся за закінченням зберігання (а.с. 67). На підтвердження вчинення позивачем порушення вимог пункту 15.9 Правил дорожнього руху України, відповідачем долучено до матеріалів справи роздруківку зображень транспортного засобу марки Hyundai модель Kona, державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Військова, 2, в момент вчинення адміністративного правопорушення, схему дислокації дорожніх знаків (а.с. 62-66). Таким чином, факт вчинення водієм транспортного засобу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується наданими матеріалами фото фіксації. Пари цьому апелянтом не оспорюється сам факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стосовно покликання апелянта, що постанова про накладення штрафу не набрала сили до сьогоднішнього дня, оскільки не була вручена. Згідно зі статтею 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення. Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім`ї такої особи. У разі якщо відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні. У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову. Відповідно до статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу. Згідно з копією рекомендованого повідомлення (а.с.50) постанова була надіслана апелянту. Згідно з довідкою про причини повернення/досилання конверт було повернуто за закінченням терміну зберігання 25.09.2024. Відтак, постанову вручено не було, отже днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову. В даному випадку це 25.09.2024, та слід вважати що з цієї дати постанова набрала законної сили. З огляду на наведене, апеляційний суд відхиляє покликання апелянта стосовно не набрання законної сили оскаржуваною постановою. Апеляційний суд резюмує, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в справі №344/3976/25 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. Б. Заверуха О. М. Гінда Повне судове рішення складено 26.08.25