LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857380/18897/24

від 26.08.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі № 380/18897/24 - без змін.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/18897/24 пров. № А/857/11033/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року (суддя- Гулик А.Г., ухвалене в м. Львів) у справі № 380/18897/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 09 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 та з врахуванням заяви про уточнення вимог просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення)), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 за період з 29.01.2020 по 27.04.2021; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення)), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 29.01.2020 по 27.04.2021; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 за період 28.04.2021 по 20.05.2023; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 28.04.2021 по 20.05.2023; визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, 2022 рік та 2023рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік та 2022 рік, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб»; визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення розрахунку розміру грошової компенсації вартості за неотримане ОСОБА_1 речове майно та її невиплати; зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 провести розрахунок розміру грошової компенсації вартості за неотримане ОСОБА_1 речове майно та її виплату. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 27.04.2021, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням з неї та інших похідних виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 27.04.2021, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року за період з 29.01.2020 по 31.12.2021, встановленого законом на 01 січня 2021 року за період з 01.01.2021 по 27.04.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 28.04.2021 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021рік та 2022 рік, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням з неї та інших похідних виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 28.04.2021 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021рік та 2022рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року за період з 28.04.2021 по 31.12.2021, встановленого законом на 01 січня 2022 року за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, встановленого законом на 01 січня 2023 року за період з 01.01.2023 по 20.05.2023, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржила Військова частина НОМЕР_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 з листопада 2019 року по квітень 2021 року проходив військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_3 (наразі ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який перебував на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_5 (наразі ІНФОРМАЦІЯ_1 ). З квітня 2021 року по січень 2024 року проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 . 3 05.01.2024 по 03.06.2024 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_2 . Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.06.2024 №161 старшого солдата військової служби за контрактом позивача робітника підсобного третього інженерного відділення другого інженерного взводу третьої інженерної роти Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 Сил територіальної оборони Збройних Сил України, звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 29.05.2024 №51-РС з військової служби у запас за підпунктом «б» за станом здоров`я за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): відповідно до пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (зі змінами), вважати, що справи та посаду здав. Позивача 03.06.2024 виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з сніданку 04.06. 2024. Під час проходження позивачем військової служби за період з 29 січня 2020 року по квітень 2021 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а за період з квітня 2021 року по 20.05.2023 Військова частина НОМЕР_1 визначала та виплачувала посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військовою звання позивача, згідно з додатками 1, 12, 13,14 до Постанови №704. Позивач 20.07.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок грошового забезпечення та виплатити різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення з 29.01.2020 по квітень 2021 року з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, зокрема, але не виключно: посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб». Крім того, просив надати довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення із зазначенням всіх видів грошового забезпечення, з зазначенням його суми та складових за період з 29.01.2020 по квітень 2021 року та довідку про суми грошової допомоги для оздоровлення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які були мені виплачені протягом 2020-2021 років. Звернення до відповідача підтверджується квитанцією від 20.07.2024 № 3040503374091 з описом вкладення. Згідно з даними Укрпошти ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав поштове відправлення 24.07.2024. Відповідь станом на день подання позову відсутня. Позивач 16.08.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок грошового забезпечення та виплатити різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення з 29.01.2020 по квітень 2021 року з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, зокрема, але не виключно: посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб». Крім того, просив надати довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення із величини встановлений для посади позвиача згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб». Крім того, просив надати довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення із зазначенням всіх видів грошового забезпечення, з зазначенням його суми та складових за період з 29.01.2020 по квітень 2021 року та довідку про суми грошової допомоги для оздоровлення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які виплачені протягом 2020-2021років. Звернення до відповідача підтверджується квитанцією від 16.08.2024 № 6350306992700 з описом вкладення. Згідно з даними Укрпошти ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав поштове відправлення 20.08.2024. Відповідь станом на день подання позову відсутня. Позивач 15.07.2024 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок грошового забезпечення та виплатити різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення з січня 2021 року по 20.05.2023 з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, зокрема, але не виключно: посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади позивача, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» та надати довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення із зазначенням всіх видів грошового забезпечення, з зазначенням його суми та складових за період з січня 2021 року по 20.05.2023 та довідку про суми грошової допомоги для оздоровлення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які виплачені протягом 2021-2023 років. Звернення до відповідача підтверджується квитанцією від 15.07.2024 №3040503361038 з описом вкладення. Згідно з даними Укрпошти ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав поштове відправлення 20.07.2024. Військова частина НОМЕР_1 листом від 29.07.2024 №8890 вих повідомила, що оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення п. 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103, а також Додатків 1,12, 13, 14 Постанови №704, командування в/ч НОМЕР_1 не вбачає підстав для перерахунку та обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з використанням величини мінімальної заробітної плати, що є невід`ємною складової формули для обчислення таких виплат відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704 вказаної в заяві. Після набрання законної сили Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі 826/6453/18 не приймалося жодних нормативно-правових актів, які врегульовували та визначали механізм перерахунку грошового забезпечення обчисленого з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням. Зважаючи на викладене, правові підстави для перерахунку та виплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення обчислених з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020/2021/2022/2023 років у зв`язку з прийняттям Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі 826/6453/18 не вбачаються, а сама Постанова не створює підстав для здійснення відповідних перерахунків та виплат. Надано довідку про розмір грошового забезпечення за період з квітня 2021 року по лютий 2023 року. Також, у зв`язку з тим, що при звільнені позивачу не виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно 20.07.2024 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 (через Міністерство оборони України) із заявою, в якій просив провести розрахунок розміру грошової компенсації вартості за неотримане ним речове майно та її виплату відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони» грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178. Крім того, просив надати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі. Згідно з даними Укрпошти Міністерство оборони України отримало поштове відправлення 24.07.2024. Відповідь станом на день подання позову відсутня. Позивач вважаючи, що відповідачі здійснювали нарахування та виплату грошового забезпечення не у повному обсязі, звернувся з відповідним позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XIІ від 20.12.1991 (надалі - Закон №2011-XIІ) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Кабінет Міністрів України постановою "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 (надалі - Постанова №704) затвердив, серед іншого, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (згідно з додатком 1). Пунктом 2 Постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. У додатку 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови № 704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У пункті 4 Постанови № 704 - у первинній його редакції, яка діяла до набрання чинності Постанови № 103 - було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Примітка додатку 1 до Постанови № 704 у цьому зв`язку повторювала нормативні положення пункту 4, а саме:

1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови №704. Проте вже 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 (чинна з 24 лютого 2018 року), пунктом 6 якої вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Таким чином, на момент набрання чинності Постановою № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Разом з тим, текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв`язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови №

103. Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704" виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції:

1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №

704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови №

704. Однак, ще до ухвалення зазначеної постанови від 28 жовтня 2020 року № 1038 Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнав протиправним і скасував пункт 6 Постанови №

103. Таким чином, з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови №704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови №

103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови №704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб. У постанові від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22 Верховний Суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. Закон України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон № 294-IX) та Закон № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 роки, відповідно, не містять. Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до такого Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 15.03.2023 у справі №420/6572/22 у якій зазначено, що: (1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; (3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Такий самий підхід Верховний Суд застосував також у справах №120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), №120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), №640/17686/21 (постанова від 4 січня 2023 року), №440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року). У вищезазначених справах правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили. З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач-1 діяв протиправно щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 по 27.04.2021, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням з неї та інших похідних виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати відповідача-1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 по 27.04.2021, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (у період з 29.01.2020 по 31.12.2021), встановленого законом на 01 січня 2021 року (у період з 01.01.2021 по 27.04.2021). Разом з тим, відповідач-2 діяв протиправно щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення з 28.04.2021 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 та 2022 рік, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням з неї та інших похідних виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017. Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення з 28.04.2021 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2023роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021рік та 2022рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (у період з 28.04.2021 по 31.12.2021), встановленого законом на 01 січня 2022 року (у період з 01.01.2022 по 31.12.2022), встановленого законом на 01 січня 2023 року (у період з 01.01.2023 по 20.05.2023). Стосовно розрахунку розміру грошової компенсації вартості за неотримане позивачем речове майно та її виплати, суд зазначає наступне. Суд першої інстанції правильно погодився із аргументами відповідача-3, який у відзиві на позовну заяву вказав, що супровідний лист як і сама заява отримані Міністерством оборони України не 24 липня 2024 року, як про це вказує позивач в позові, а лише 09.10.2024, що підтверджується копією супровідного листа, отриманого відповідачем-3, у якому міститься штрих код, вхідний номер та дата його отримання Міністерством оборони України 09.10.2024. 11.10.2024 супровідний лист із заявою ОСОБА_1 надісланий до Генерального штабу Збройних сил України, а звідти 18.10.2024 переадресовано до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а потім до Військової частини НОМЕР_3 , яка 20.10.2024 направила дані документи до Військової частини НОМЕР_2 (відповідача-3), що підтверджується копіями супровідних документів та наявними на них відмітками штрих коду СЕДО (система електронного документообігу) копії яких долучені до відзиву. Відповідач-3 заяву позивача про виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно отримав лише 20.10.2024. Відповідачем-3 з метою виконання положень Порядку, та виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно видано наказ №311 від 21.10.2024, яким внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.06.2024 в частині виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 47279,98 грн. Згідно з довідкою № 5 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, виготовленої речовою та фінансовою службами Військової частини НОМЕР_4 , в якій Військова частина НОМЕР_2 перебуває на речовому та фінансовому забезпеченні. З приводу поданої ОСОБА_1 заяви про виплату компенсації за неотримане речове майно, відповідач-3 24.10.2024 надав письмову відповідь, у якій повідомив позивача про те, що його заява позитивно розглянута командуванням Військової частини НОМЕР_2 , і необхідний для виплати компенсації пакет документів скерований до Військової частини НОМЕР_4 . Сама ж відповідь скерована ОСОБА_1 на вказану ним електронну пошту. Факт скерування підтверджується скріншотом з електронної скриньки Військової частини НОМЕР_2 . Відповідач-3 виконав приписи Порядку щодо виплати позивачу грошової компенсації за неотримане ним речове майно. Зазначені обставини виникли після подання позову та відповідно не оскаржуються позивачем. Зважаючи на викладене судом першої інстанції у задоволенні адміністративного позову в частині заявлених до відповідача-3 вірно відмовлено повністю. Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно позов задоволено частково. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі № 380/18897/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга Т. І. Шинкар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»