Постанова 4857 № 140/1151/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ головуючий суддя у першій інстанції: Ксензюк А.Я. 26 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/1151/25 пров. № А/857/24220/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого-судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі № 140/1151/25 за адміністративним позовом Приватного підприємства «ГУД АВТО ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасувати рішення,- ВСТАНОВИВ: 05.02.2025р. позивач, Приватне підприємство «ГУД АВТО ПЛЮС» (далі по тексту ПП «ГУД АВТО ПЛЮС») з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог звернувся з позовом до Волинської митниці, в якому просив суд: - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000240/1 від 23.08.2024, №UA205140/2024/000253/1 від 29.08.2024, №UA205140/2024/000242/1 від 27.08.2024, №UA205140/2024/000254/1 від 29.08.2024 №UA205140/2024/000255/1 від 29.08.2024, №UA205170/2024/000027/2 від 12.08.2024, №UA205170/2024/000028/2 від 20.08.2024; №UA205170/2024/000029/2 від 21.08.2024. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2025р. позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішеннями, апелянт Волинська митниця подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2025р. скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 01.03.2024р. ПП «Гуд Авто Плюс» (покупець) та компанія-експортер WEST TRUST SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (продавець) уклали контракт №2024/WEST-HAP, за умовами якого продавець зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати у продавця на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель. Рівне, Дубно, Сарни, Старовойтово, Калуш, Долина (згідно Інкотермс 2020 р.) транспортні засоби та запасні частини до них, надалі іменується «Товар» (п.1.1 контракту). Вартість товару визнається у Євро Європейського Союзу / Доларах США/ Польський злотий із урахуванням умов поставки кожної партії, чи одиниці товару і фіксується у інвойсах до даного Контракту. Загальна сума Контракту складається із суми Інвойсів по даному контракту. Будь-які додатки, що підписані Сторонами і додаються до даного Контракту в процесі здійснення господарської діяльності є невід`ємною його частиною (п.2.1 контракту). Датою відвантаження Товару вважається дата штемпеля у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR). Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) оформлюється при потребі. Датою поставки Товару є дата його прибуття на адресу Покупця (п.3.1 контракту). Платежі по даному Контракту переводяться Покупцем на рахунок Продавця за попередньою оплатою або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Період розрахунку за товар визначає Продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство. Ціна визначається на кожну товарну партію чи одиницю. Порядок розрахунків: оплату за Товар Покупець проводить шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Валюта оплати по даному Контракту Євро Європейського Союзу / Долари США/ Польський злотий (п.5.1-5.5 контракту). На виконання умов договору, компанія WEST TRUST SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA здійснила поставку транспортних засобів. З метою здійснення митного оформлення придбаних товарів ПП «Гуд Авто Плюс» на митний пост Волинської митниці надав:

1. МД №24UA205140053312U2 від 23.08.2024р. на товар: легковий автомобіль марки - VOLKSWAGEN , модель GOLF, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів - 1598 см3, потужність 77 kW, тип кузова - універсал., календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, дата введення в експлуатацію - 21.06.2011р.. Кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - дизельний, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу-M1. Торговельна марка VOLKSWAGEN виробник VOLKSWAGEN. Митна вартість товару була визначена на рівні 2600,00 євро, яку визначено за першим методом. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру №НАР-00108 від 21 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DR/BAO від 26 липня 2018 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/WEST-HAP від 01 березня 2024 року; експертну довідку від 21 серпня 2024 року; доповнення до контракту від 03 червня 2024 року та експортну митну декларацію №24PL301010E1021577 від 23 серпня 2024 року.

2. МД №24UA205140054047U3 від 27.08.2024р. на товар: легковий автомобіль марки - AUDI, модель A3 SPORTBACK, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , робочий об`єм циліндрів - 1595 см3, потужність 75 kW, тип кузова - хетчбек, календарний рік виготовлення - 2005, модельний рік виготовлення- 2005, дата введення в експлуатацію - 06.06.2005 року. Кількість місць за документами виробника 5, коліс на формула - 4*2, тип двигуна - бензин, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу - M1. Торговельна марка AUDI, виробник AUDI. Митна вартість товару була визначена на рівні 600,00 євро, яку визначено за першим методом. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру №НАР-00109 від 21 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07 квітня 2005 року; висновок про якісні характеристики товарів від 21 серпня 2024 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/WEST-HAP від 01 березня 2024 року та експортну митну декларацію №24PL401010E0270204 від 23 серпня 2024 року.

3. МД №24UA205140054366U5 від 28.08.2024р. на товар: легковий автомобіль марки - SKODA, модель FABIA, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_4 , робочий об`єм циліндрів - 1199 см3, потужність 55 kW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, дата введення в експлуатацію - 13.05.2011 року. Кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - дизельний, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу - M1.Торговельна марка SKODA виробник SKODA. Митна вартість товару була визначена на рівні 1 800,00 євро, яку визначено за першим методом. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру №НАР-00121 від 26 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 13 травня 2011 року; висновок про якісні характеристика товарів від 26 серпня 2024 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/WEST-HAP від 01 березня 2024 року; висновок про походження товару від 26 серпня 2024 року та експортну митну декларацію №24PL301010E1036534 від 26 серпня 2024 року.

4. МД №24UA205140054535U7 від 28.08.2024р. на товар: легковий автомобіль марки - OPEL, модель ASTRA, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_6 , робочий об`єм циліндрів - 1686 см3, потужність 81 kW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, дата введення в експлуатацію - 29.04.2011 року. Кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - дизельний, при значений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу-M1.Торговельна марка OPEL виробник OPEL. Митна вартість товару була визначена на рівні 1 800,00 євро, яку визначено за першим методом. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру №НАР-00126 від 27 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 13 травня 2011 року; висновок про якісні характеристика товарів від 27 серпня 2024 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/WEST-HAP від 01 березня 2024 року; висновок про походження товару від 27 серпня 2024 року та експортну митну декларацію №24PL301010E1042252 від 28 серпня 2024 року.

5. МД №24UA205140054536U6 від 28.08.2024р. на товар: легковий автомобіль марки - VOLKSWAGEN, модель GOLF, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_8 , робочий об`єм циліндрів - 1390 см3, потужність 90 kW, тип кузова - хетчбек, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2011, дата введення в експлуатацію - 04.11.2010 року. Кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - бензиновий, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу-M1. Торговельна марка VOLKSWAGEN виробник VOLKSWAGEN. Митна вартість товару була визначена на рівні 2 300,00 євро, яку визначено за першим методом. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру №НАР-00125 від 27 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 27 червня 2022 року; висновок про якісні характеристика товарів від 27 серпня 2024 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/WEST-HAP від 01 березня 2024 року; висновок про походження товару від 27 серпня 2024 року та експортну митну декларацію №24PL301010E1042541 від 28 серпня 2024 року. 6.МД №24UA205170022497U0 від 12.08.2024р. на товар: легковий автомобіль марки - NISSAN , модель QASHQAI, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_10 , робочий об`єм циліндрів - 1598 см3, потужність -96 kW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2015, дата введення в експлуатацію - 08.07.2015 року. Кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - дизельний, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна не визначений, бувший у використанні. КТЗ після ДТП, зламані, розбиті, пошкоджені: капот, переднє ліве крило, вітрове скло, задній бампер. Присутні сліди пошкодження вогнем, моторного відсіку, кузова, двигуна. Категорія транспортного засобу-M1. Торговельна марка NISSAN виробник NISSAN. Митна вартість товару була визначена на рівні 4 400,00 євро, яку визначено за першим методом. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру №НАР-0082 від 08 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_11 від 08 липня 2015 року; висновок про якісні характеристика товарів від 12 серпня 2024 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/WEST-HAP від 01 березня 2024 року; висновок про походження товару від 12 серпня 2024 року та експортну митну декларацію №24PL301010E0973474 від 11 серпня 2024 року. Крім того, 01 квітня 2024 року між ПП «Гуд Авто Плюс» та компанією експортером FS POLTRADE S.R.O. укладено зовнішньоекономічний контракт №2024/04-FS/GA, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та поплатити згідно інвойсів: автомобілі легкові та бувші у користуванні, тягачі, трактори і тракторні агрегати нові та бувші у користуванні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у користуванні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у користуванні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у користуванні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у користуванні, мотоцикли, квадроцикли нові та бувші у користуванні (пункт 1.1 розділ 1 «Предмет контракту»). Загальна вартість контракту складає суму всіх інвойсів. Ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або інвойс-проформа) для відповідної поставки і встановлюється в Євро (пункти 2.1., 2.2. розділу 2 «Ціна та загальна вартість контракту»). Покупець здійснює оплату вартості окремої поставки Товару, обумовленої Сторонами, протягом 180 календарних дні з моменту поставки. В разі досягнення домовленостей між Сторонами, можлива попередня оплата вартості Товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу. Валюта платежу і валюта договору Євро (пункти 3.1-3.3. розділу 3 «Оплата Товарів і порядок розрахунків»). Товар поставляється на умовах «Інкотермс-2010» (пункт 4.1. розділу 4 «Поставка»). На виконання умов договору, FS POLTRADE S.R.O. здійснила поставку транспортних засобів та з метою здійснення митного оформлення придбаних товарів ПП «Гуд Авто Плюс» на митний пост Волинської митниці надав:

1. МД №24UA205170023377U8 від 20.08.2024р. на товар: автомобіль вантажний марки "Mercedes-Benz", модель "Sprinter", ідентифікаційний номер (номер кузова/шассі) - НОМЕР_12 , робочий об`єм циліндрів 2143 см3, потужність двигуна 120 kW, тип двигуна - дизельний, номер двигуна (маркування) не визначений, тип 05/06/2020, вантажопідйомність - 0,876 т, маса в разі максимального завантаження - 3,500 т, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 3, призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення вантажів), бувший у використанні, колісна формула 4х2, наявна стаціонарна перегородка між кабіною водія та вантажним відділенням, відсутні вікна в бокових панелях, відсутні доступні отвори для кріплення сидінь та встановлення пристроїв безпеки, відсутні в задній частині кузова декоративне оздоблення та ознаки комфорту, не виготовлений на базі легкового автомобіля. Торговельна марка - Mercedes-Benz, виробник Mercedes-Benz. Митна вартість товару була визначена на рівні 8 000,00 євро, яку визначено за першим методом. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру №FS24-0801 від 02 серпня 2024 року; автотранспортну накладну №240801 від 02 серпня 2024 року; сертифікат з перевезення EUR.1 №D 0507380 від 07 серпня 2024 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_13 від 05 червня 2024 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 02 серпня 2024 року; висновок про якісні характеристики товарів від 01 липня 2024 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/04-FS/GA від 01 квітня 2024 року; підтвердження вивозу від 20 серпня 2024 року та експортну митну декларацію №24HU1600002CDEAD56 від 07 серпня 2024 року.

2. МД №24UA205170023531U0 від 21.08.2024р. на товар: сідельний тягач для напівпричіпів б/в . Марка - VOLVO ,модель - FH; номер шасі - НОМЕР_14 , календарний рік виготовлення 2020, модельний рік виготовлення - 2020, дата введення в експлуатацію - 1 2/06/2020, тип кузова - сідельний тягач, двигун - дизельний, номер двигуна - не визначено, робочий об`єм циліндрів 12 777 cm 3, потужність - 375 kW, загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника - 2, повна маса 20 500 кг , власна маса 7919 кг, вантажопідйомність - 12 581 кг, колісна формула - 4*2. Категорія ТЗ за документами виробника - N3. Торговельна марка - VOLVO , виробник - VOLVO. Митна вартість товару була визначена на рівні 37 000,00 євро, яку визначено за першим методом. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-проформу №VZF24-0030 від 14 серпня 2024 року; рахунок-фактуру №FS24-0821 від 14 серпня 2024 року; автотранспортну накладну №240821 від 14 серпня 2024 року; сертифікат з перевезення EUR.1 №D 0535635 від 19 червня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 від 12 червня 2020 року; банківський платіжний документ від 07 серпня 2024 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/04-FS/GA від 01 квітня 2024 року; доповнення до контракту від 03 червня 2024 року; експертну довідку №SO001849 від 21 серпня 2024 року; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 20 серпня 2024 року та експортну митну декларацію №24 HU1600002СЕ48706 від 14 серпня 2024 року. ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК України) митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно статей 53, 54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) банківський платіжний документ, що підтверджує вартість товару; 6) автотранспорту накладну; 7) додаткову угоду до контракту; 8) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідь на повідомлення Волинської митниці про подання додаткових документів, ПП «Гуд Авто Плюс» щодо кожної з поставок направило повідомлення про надання додаткових документів та пояснень №20/08 від 20 серпня 2024 року, №21/08-24-1 від 21 серпня 2024 року, №23-0824 від 23 серпня 2024 року, №27-0824 від 27 серпня 2024 року, №28-0824 від 28 серпня 2024 року, №29-0824 від 29 серпня 2024 року та №30-0824 від 29 серпня 2024 року. Однак, вважаючи, що усіх документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару за основним методом, Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000240/1 від 23.08.2024р., №UA205140/2024/000253/1 від 29.08.2024р., №UA205140/2024/000242/1 від 27.08.2024р., №UA205140/2024/000254/1 від 29.08.2024р. №UA205140/2024/000255/1 від 29.08.2024р., №UA205170/2024/000027/2 від 12.08.2024р., №UA205170/2024/000028/2 від 20.08.2024р.; №UA205170/2024/000029/2 від 21.08.2024р.. У графі №33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості Волинська митниця зазначає, що митна вартість товарів, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема: - МД № 24UA205140053312U2 від 23.08.2024р. (рішення №UA205140/2024/000240/1 від 23.08.2024р.): відповідно до поданого рахунка-фактури №HAP-00108 від 21.08.2024р. продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_16 від 26.07.2018р. зазначений інший власник MURZYN PIOTR. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно до п.5.1 зовнішньоекономічного контракту № 2024/WEST-HAP від 01.03.2024р. платежі по даному контракту проводяться покупцем на рахунок продавця за попередньою оплатою або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Згідно п.5.2 період розрахунку за товар визначає продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство. В рахунку-фактурі №HAP-00108 від 21.08.2024р. інформації щодо оплати не зазначено, а додаткова угода не подана до митного оформлення; числове значення в декларації країни відправлення товару № 24PL301010E1021577 від 23.08.2024р. 11127, не відповідає вартості товару 2600 Євро відповідно рахунка-фактури №HAP-00108 від 21.08.2024р.; - МД №24UA205140054047U3 від 27.08.2024р. (рішення №UA205140/2024/000242/1 від 27.08.2024р.): відповідно до поданого рахунка-фактури №HAP-00109 від 21.08.2024р. продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_17 від 07.04.2005р. зазначений інший власник Hans-Werner Schulze. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно до п.5.1 зовнішньоекономічного контракту № 2024/WEST-HAP від 01.03.2024р. платежі по даному контракту проводяться покупцем на рахунок продавця за попередньою оплатою або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Згідно п.5.2 період розрахунку за товар визначає продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство. В рахунку-фактурі № HAP-00109 від 21.08.2024р. інформації щодо оплати не зазначено, а додаткова угода не подана до митного оформлення; числове значення в декларації країни відправлення товару №24PL401010E0270204 від 23.08.2024р. 2568, не відповідає заявленій вартості товару 600Євро; - МД №24UA205140054366U5 від 28.08.2024р. (рішення №UA205140/2024/000253/2 від 29.08.2024р.): відповідно рахунка-фактури від 26.08.2024 №FAKTURA № HAP-00121 вартість товару становить 1800 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 26.08.2024р. №24PL301010E1036534 7703; відповідно до поданого рахунка-фактури № №FAKTURA № HAP-00121 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, що суперечить власнику вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 13.05.2011р. № НОМЕР_5 . Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно п.5 Контракту від 01.03.2024р. №2024/WESTHAP умови оплати зазначені передоплата або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Банківських платіжних документів, що підтверджуються вартість товару не подано до митного оформлення. Також, згідно п.5.2 період розрахунку за товар визначається додатковою угодою, однак додаткової угоди не подано;- відповідно п.3 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP передбачена міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), однак документ не подано до митного оформлення; - МД №24UA205140054535U7 від 28.08.2024р. (рішення №UA205140/2024/000254/1 від 29.08.2024р.): відповідно рахунка-фактури від 27.08.2024р. №HAP-00126 вартість товару становить 1800 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 28.08.2024р. №24PL301010E1042252 7703; відповідно до поданого рахунка-фактури 27.08.2024р. № HAP-00126 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, що суперечить власнику вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 09.02.2023р. № НОМЕР_7 . Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно п.5 Контракту від 01.03.2024р. №2024/WEST-HAP умови оплати зазначені передоплата або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Банківських платіжних документів, що підтверджуються вартість товару не подано до митного оформлення. Також, згідно п.5.2 період розрахунку за товар визначається додатковою угодою, однак додаткової угоди не подано; відповідно п.3 Контракту від 01.03.2024р. №2024/WEST-HAP передбачена міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), однак документ не подано до митного оформлення; - МД №24UA205140054536U6 від 28.08.2024р. (рішення №UA205140/2024/000255/1 від 29.08.2024р.): відповідно рахунка-фактури від 27.08.2024р. №HAP-00125 вартість товару становить 2300 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 28.08.2024р. № 24PL301010E1042541 - 9843; відповідно до поданого рахунка-фактури 27.08.2024р. № HAP-00125 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, що суперечить власнику вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 27.06.2022р. № НОМЕР_9 . Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно п.5 Контракту від 01.03.2024р. №2024/WEST-HAP умови оплати зазначені передоплата або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Банківських платіжних документів, що підтверджуються вартість товару не подано до митного оформлення. Також, згідно п.5.2 період розрахунку за товар визначається додатковою угодою, однак додаткової угоди не подано; відповідно п.3 Контракту від 01.03.2024р. №2024/WEST-HAP передбачена міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), однак документ не подано до митного оформлення; - МД №24UA205170022497U0 від 12.08.2024р. (рішення №UA205170/2024/000027/2 від 12.08.2024р.): відповідно до вказаного в інвойсі від 08.08.2024р. № HAP-00082 продавцем (власником) транспортного засобу є " WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA. Однак, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18 зазначений власник транспортного засобу LINZ GMBH, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті; числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24PL301010E0973474 від 11.08.2024р. 18402 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 08.08.2024р. №HAP-00082 4400 євро. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості; - МД №24UA205170023377U8 від 20.08.2024р. (рішення №UA205170/2024/000028/2 від 20.08.2024р.): відповідно до вказаного в інвойсі від 02.08.2024р. № FS24-0801 продавцем (власником) транспортного засобу є " FS TRADE S.R.O 04001 Kosice - Stare Mesto, Kuzmanyho 29. Slovakia, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 зазначений власник транспортного засобу Bowe beregnung gmbh, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті; числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24HU1600002CDEAD56 від 07.08.2024р. 3135680 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 02.08.2024р. № FS24-0801 8000 євро. Згідно МД (графа 11,15) торговою країною і країною відправлення є Словаччина. Згідно декларації країни відправлення № 24HU1600002CDEAD56 від 07.08.2024р. країною відправлення є Угорщина, декларація країни відправлення Словаччини не подана до митного оформлення. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості; - МД №24UA205170023531U0 від 21.08.2024р. (рішення №UA205170/2024/000029/2 від 21.08.2024р.): відповідно до вказаного в інвойсі від 14.08.2024р. № FS24-0821 продавцем (власником) транспортного засобу є " FS TRADE S.R.O 04001 Kosice - Stare Mesto, Kuzmanyho 29. Slovakia, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 зазначений власник транспортного засобу BK LOGISTIK GMBH, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті; числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24HU1600002CE48706 від 14.08.2024р. 14502520 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 14.08.2024р. № FS24-0821 37000 євро. Згідно МД (графа 11,15) торговою країною і країною відправлення є Словаччина. Згідно декларації країни відправлення №24HU1600002CE48706 від 14.08.2024р. країною відправлення є Угорщина, декларація країни відправлення Словаччини не подана до митного оформлення. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно ст.64 Митного кодексу України, зокрема: - у рішенні №UA205140/2024/000240/1 від 23.08.2024р. згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 3000 Євро за МД №UA205140/2024/049152 від 05.08.2024р., з врахуванням положень ст.64 Митного кодексу України; - у рішенні №UA205140/2024/000242/1 від 27.08.2024р. відповідно до рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 1400 Євро за МД №UA205140/2024/050415 від 12.08.2024р., з врахуванням положень ст.64 Митного кодексу України; - у рішенні №UA205140/2024/000253/2 від 29.08.2024р. згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 2200 Євро за МД №UA205170/2024/010575 від 15.04.2024р., МДUA206060/2024/002388 від 24.04.2024р.., з врахуванням положень ст.64 Митного кодексу України; - у рішенні №UA205140/2024/000254/1 від 29.08.2024р. відповідно до рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 2300 Євро за МД №UA205140/2024/038045 від 11.06.2024р., з врахуванням положень ст.64 Митного кодексу України; - у рішенні №UA205140/2024/000255/1 від 29.08.2024р. згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 2600 Євро за МД №UA209180/2024/048583 від 01.08.2024р., з врахуванням положень ст.64 Митного кодексу України; - у рішенні №UA205170/2024/000027/2 від 12.08.2024р. відповідно до рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 6907 Євро за МД №UA500500/2024/25756 від 25.07.2024р., з врахуванням положень ст.64 Митного кодексу України; - у рішенні №UA205170/2024/000028/2 від 20.08.2024 згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 15500 Євро за МД №UA209230/2024/24672 від 19.03.2024, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; - у рішенні №UA205170/2024/000029/2 від 21.08.2024р. відповідно до рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 57500 Євро за МД №UA305160/2024/15768 від 13.05.2024р., з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України. ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В ст.49 МК України видо, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ч.2 ст.51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Із змісту ст.52 МК України видно, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. ч.4,ч.5 ст.58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ч.3 ст.53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Тобто, митний орган має повноваження вимагати додаткові документи у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду в постанові від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а. Відповідно до ч.1-4 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. ч.1,ч.2 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5,ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Крім того, відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно ч.1-3 ст.54 цього Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу. ч.6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що обов`язок митного органу зазначати конкретні обставини, які викликали певні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Також, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Відповідно до правової позиції Верховного Суду яка викладена у постанові від 05.03.2019р. у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено. Поряд з цим, відповідно до норм ст.ст.51-58 МК України самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення. Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що як до митного оформлення, позивач надав передбачені ст.53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: рахунок-фактуру №НАР-00108 від 21 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DR/BAO від 26 липня 2018 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/WEST-HAP від 01 березня 2024 року; експертну довідку від 21 серпня 2024 року; доповнення до контракту від 03 червня 2024 року, експортну митну декларацію №24PL301010E1021577 від 23 серпня 2024 року; рахунок-фактуру №НАР-00109 від 21 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07 квітня 2005 року; висновок про якісні характеристики товарів від 21 серпня 2024 року; експортну митну декларацію №24PL401010E0270204 від 23 серпня 2024 року; рахунок-фактуру №НАР-00121 від 26 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 13 травня 2011 року; висновок про якісні характеристика товарів від 26 серпня 2024 року; висновок про походження товару від 26 серпня 2024 року, експортну митну декларацію №24PL301010E1036534 від 26 серпня 2024 року; рахунок-фактуру №НАР-00126 від 27 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 13 травня 2011 року; висновок про якісні характеристика товарів від 27 серпня 2024 року; висновок про походження товару від 27 серпня 2024 року, експортну митну декларацію №24PL301010E1042252 від 28 серпня 2024 року; рахунок-фактуру №НАР-00125 від 27 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 27 червня 2022 року; висновок про якісні характеристика товарів від 27 серпня 2024 року; висновок про походження товару від 27 серпня 2024 року, експортну митну декларацію №24PL301010E1042541 від 28 серпня 2024 року; рахунок-фактуру №НАР-0082 від 08 серпня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_11 від 08 липня 2015 року; висновок про якісні характеристика товарів від 12 серпня 2024 року; висновок про походження товару від 12 серпня 2024 року, експортну митну декларацію №24PL301010E0973474 від 11 серпня 2024 року; рахунок-фактуру №FS24-0801 від 02 серпня 2024 року; автотранспортну накладну №240801 від 02 серпня 2024 року; сертифікат з перевезення EUR; 1 №D 0507380 від 07 серпня 2024 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_13 від 05 червня 2024 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 02 серпня 2024 року; висновок про якісні характеристики товарів від 01 липня 2024 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/04-FS/GA від 01 квітня 2024 року; підтвердження вивозу від 20 серпня 2024 року, експортну митну декларацію №24HU1600002CDEAD56 від 07 серпня 2024 року; рахунок-проформу №VZF24-0030 від 14 серпня 2024 року; рахунок-фактуру №FS24-0821 від 14 серпня 2024 року; автотранспортну накладну №240821 від 14 серпня 2024 року; сертифікат з перевезення EUR; 1 №D 0535635 від 19 червня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 від 12 червня 2020 року; банківський платіжний документ від 07 серпня 2024 року; доповнення до контракту від 03 червня 2024 року; експертну довідку №SO001849 від 21 серпня 2024 року; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 20 серпня 2024 року та експортну митну декларацію №24 HU1600002СЕ48706 від 14 серпня 2024 року. Також додатково, на вимогу митниці, позивач подав конвертацію валют та повідомлення (листи) про надання додаткових пояснень та документів. Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару. Стосовно доводів апелянта про те, що числове значення, зазначене в деклараціях країни відправлення не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунках-фактурах (інвойсах) суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Так, митна декларація країни відправлення в розумінні ч.2 ст.53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до ч.6 ст.53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених ч.3 ст.53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Як уже зазначено, декларантом до митних декларацій було надано рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Так рахунок-фактура є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем. При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина митним органом жодними доказами не спростована. Крім того, з позицією Верховного Суду у постанові від 21.12.2018р. у справі №815/228/17, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. У даному випадку продавець-нерезидент встановив ціну товару, яка вказана в усіх поданих до митного оформлення документах та яка була фактично сплачена позивачем. В даному випадку суб`єкт владних повноважень не вказав на будь-які порушення розрахунку митної вартості декларантом відповідно до ч.2 ст.58 МК України, не зазначив про конкретні розбіжності в поданих до митного оформлення документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки цих документів або відсутність у них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до ч.3 ст.53 МК України, не вказав жодних обґрунтованих підстав вважати, що існує взаємозв`язок між продавцем і покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість відповідно до ч.4 ст.53 МК України. Крім цього, декларант до митної декларації надав рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Так, рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Колегія суддів відхиляє за необґрунтованістю доводи апелянта про те, що відповідно до поданих рахунків-фактур продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA та FS POLTRADE S.R.O., що суперечить власнику, вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, з тих підстав, що на митну вартість товару не впливає та обставина, хто зазначений у інформації про технічний засіб власником, адже продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів - контрактів від 01.03.2024р. №2024/WEST-HAP і від 01.04.2024р. №2024/04-FS/GA, та рахунків-фактур (інвойсів) зрозуміло, що продавцем товару є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA та FS POLTRADE S.R.O. відповідно. Крім того, відомості із свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар. Розбіжності щодо власника у свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів не обґрунтовують сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та не містять об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню щодо числової вартості транспортного засобу. Зазначені обставини досліджені Верховним Судом,

позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.06.2020р. (в рамках справи №1.380.2019.002044, адміністративне провадження №К/9901/31560/19, №К/9901/34055/19 (ЄДРСРУ №89928600). Додатково суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ст.53 МК України свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не входить до переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Товари, імпортовані з Польської Республіки, що є країною-членом Європейського Союзу, відповідно на цю країну також поширюються норми Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЕС від 29.04.1999р. про реєстраційні документи транспортних засобів, де вказано про можливість не перереєстрації транспортних засобів на нових власників у випадку подальшого продажу. Крім того не заслуговує на увагу доводи апелянта про зазначення у експортних митних деклараціях митної вартості товарів у валюті з врахуванням конвертації, що не кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур, оскільки у експортних митних деклараціях вказано конвертовану вартість у іноземній валюті (в залежності від експортної митної декларації) з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортних митних декларацій. Будь-яка курсова різниця у експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем. Так, на вимогу Волинської митниці щодо кожного з товарів долучались письмові пояснення та витяги з проведеною конвертацією, з яких видно, що отриманий примірний конвертований показник кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур. Крім того, за основу береться показник та курс конвертації, що існував на території країни експортера. Аналогічні висновки щодо конвертації митної вартості товарів викладені у постанові Верховного Суду від 03.05.2023р. у справі 140/6689/20, де вказано, що відповідна дата конвертації - дата перерахунку коштів через фінансову установу або дата подання митної декларації країни відправлення і саме він з врахуванням даних банківської системи ЄС здійснює конвертацію. Конвертація було проведена експортером, використовуючи офіційний міжбанківський курс, встановлений Центральним Банком у країні експорту. Оскільки конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії). Також митний орган покликається на те, відповідно умов контрактів умови оплати зазначені передоплата або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Банківських платіжних документів, що підтверджуються вартість товару не подано до митного оформлення. Також, період розрахунку за товар визначається додатковою угодою, однак додаткової угоди не подано. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що у листах-повідомленнях про надання додаткових документів та пояснень, зокрема, №20/08 від 20 серпня 2024 року, №21/08-24-1 від 21 серпня 2024 року, №23-0824 від 23 серпня 2024 року, №27-0824 від 27 серпня 2024 року, №28-0824 від 28 серпня 2024 року, №29-0824 від 29 серпня 2024 року та №30-0824 від 29 серпня 2024 року позивач пояснив, що при ввезенні транспортних засобів мало місце застосування умов післяоплати, про зазначено в рахунках-фактурах (інвойсах), у зв`язку з чим на момент митного оформлення немає необхідності надавати будь-якого платіжного документа про сплату. З урахуванням наведеного слідує, що внаслідок відсутності у декларанта під час декларування товару платіжних документів останні не були подані митному органу, однак це не перешкоджає здійснювати митне оформлення на підставі наявних документів, зокрема, рахунків-фактур (інвойсів), які визначають ціну товару. Платіжні документи підтверджують лише оплату за товар, однак однозначно не визначають ціну товару, оскільки можуть містити суми, що підтверджують оплату за партії товарів. Тому, відсутність платіжних документів та відсутність додаткової угоди не є підставою для коригування митної вартості. Не заслуговує на увагу також доводи апелянта про те, що міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) не подана до митного оформлення. Суд наголошує на тому, що міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) жодним чином не впливає на визначення митної вартості, оскільки не містить числових складових, які впливають на її визначення. Крім того, відповідно до п.3.1 Контракту від 01.03.2024р. №2024/WEST-HAP міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) оформлюється при потребі, а тому не є обов`язковим документом на виконання умов цього контракту. При цьому, відповідно до п.1.1 даного Контракту продавець зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати у продавця на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель. Рівне, Дубно, Сарни, Старовойтово, Калуш, Долина (згідно Інкотермс 2020р.) транспортні засоби та запасні частини до них. Тобто, контрактом передбачено умови поставки товару DAP згідно з Інкотермс-2020, які відображені в інвойсах. Умови поставки DAP згідно з Інкотермс-2020 (розшифровується «Delivered At Point» named point of destination) перекладаються як «Поставка в пункті», вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Згідно з умовами поставки DAP продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення. Отже, за умовами поставки DAP продавець здійснює поставку товару, а тому саме він відповідальний за складання перевізних документів, в тому числі і CMR. За умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається продавцем в загальну ціну товару. Для підтвердження цього наявні рахунки-фактури, які визначають ціну товару, яка включає витратами на його транспортування. Таким чином, доводи апелянта про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та апеляційний суд приймає до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. Також колегія суддів наголошує, що апелянт в оскаржуваних рішеннях не вказав, яким саме чином виявлені розбіжності перешкоджають оформленню товару за обраним декларантом методом, оскільки надані до митного оформлення документи повинні досліджуватись у їх сукупності, а тому наявність певних недоліків в одному документі не може бути підставою для коригування заявленої митної вартості товару. Апеляційний суд також не може погодитися із діями митного органу стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідач не вказав та не обґрунтував, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально. Разом з тим, слід зазначити, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. ч.7 ст.54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019р. у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019р. у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019р. у справі № 820/6315/15 колегія суддів зазначає, що вимоги ч.3-ч.4 ст.53 та ч.2 ст.58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Митний орган не навів жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування додаткових документів, зокрема, що позивач в митних деклараціях зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Надаючи оцінку доводам апелянта, покладеним в основу прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновків, що за відсутності документів, які б пояснили сумніви митного органу, митний орган не мав достатніх та обґрунтованих підстав для невизнання митної вартості товару задекларованого позивачем, враховуючи таке. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Разом з тим, обов`язок органу доходів і зборів обґрунтовувати причини та порядок здійснення коригування митної вартості встановлюється Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №

598. Так, відповідно до п. 2.1 вказаних Правил № 598, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосування резервного методі (ст.64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні. Покликання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначені митної вартості відповідно до положень ст.59, ст.60, ст.64 кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційний умов тощо. Тобто, рішення про коригування митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Проте, з огляду на те, що позивач надав вичерпні документи на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів зазначає, що у митного органу були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару. Усі документи, надані до митного оформлення позивачем не містять розбіжностей та визначають єдину ціну товару. Колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції, що декларант надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару за основним (першим) методом. Апеляційний суд наголошує, що Волинська митниця як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту. Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019р. у справі №826/2313/16, від 13.06.2019р. у справі №820/6315/15, апеляційний суд зазначив, що вимоги ч.3, ч.4 ст.53 та ч.2 ст.58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Волинської митниці діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Відповідач в порушення вимог ст.77КАС України не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за основним методом. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним, яке слід скасувати. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 27.06.2019р. у справі № 803/667/17, від 02.04.2019р. у справі № 809/784/19, від 06.03.2019р. у справі № 809/278/17, від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/1. від 09.10.2018 у справі № 826/24835/15, від 24.01.2019р. у справі № 820/636/17, від 21.01.2020р. у справі № 812/2336/14, від 13.02.2020р. у справі № 810/1175/16, від 26.01.2021р. у справі № 826/13892/16). Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі № 140/1151/25- без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель