Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/1753/24-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/1753/24-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович Суддя-доповідач - Моніч Б.С. 26 серпня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період з 30.11.2023 по 12.01.2024 в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період з 30.11.2023 по 12.01.2024 в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що йому протиправно не була здійснена виплата додаткової винагороди у відповідності до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 30.11.2023 року по 12.01.2024 року. ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.03.2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 30.11.2023 року по 12.01.2024 року в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 30.11.2023 року по 12.01.2024 року в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з врахуванням вже проведених виплат за цей період. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира військової частини. У відповідності до бойового розпорядження угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 29.11.2023 №1454/637дск, бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 №162дск ОСОБА_1 відряджено в якості старшого робочої групи в райони виконання бойових завдань військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ). Згідно Витягу із бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 30.11.2023 №1641/кп/дск ОСОБА_1 прибув 30.11.2023 року до окремого розпорядження на ОКП військової частини НОМЕР_2 . Згідно Витягу із Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 (№10дск від 01.01.2023) 08.12.2023 о 04:00 з ОКП військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) вибула робоча група посадових осіб управління військової частини НОМЕР_1 у складі старшого робочого групи - заступника командира бригади військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 . Військовою частиною НОМЕР_2 видано довідку №1505/918нт від 08.12.2023 року про те, що ОСОБА_1 у період з 30.11.2023 року по 08.12.2023 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) у складі військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Підстава: Бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №1314/4/9/1О335дск/окп від 01.12.2023 р. Доручення командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 30.11.2023 №6049дск/П Бойове розпорядження КУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 29.11.2023 №1454/63 7дск; Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.11.2023 року №343; Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.12.2023 року №351; Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 р. №162дск; Бойове розпорядження командира НОМЕР_4 обр ТрО №1630/кп/дск від 29.11.2023 року; Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №19дск від 01.01.2023 року; Рапорт начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 (вх. №1862нт від 08.12.2023 року). Згідно Довідки за №1507/73 від 12.01.2024 року, наданої військовою частиною НОМЕР_5 підтверджено, що полковник ОСОБА_1 у період з 09.12.2023 року по 12.01.2024 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, в тому числі під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною НОМЕР_6 ешелону оборони або наступу у складі діючого оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у Бахмутському районі Часовоярівської територіальної громади. Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортами щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях за період відрядження з 30.11.2023 року по 08.12.2023 та з 09.12.2023 року по 12.01.2024 року (рапорти за вх. №1810 від 06.02.2024 та №1811 від 06.02.2024) у складі діючого угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ". За результатами розгляду рапортів командиром військової частини НОМЕР_1 надано відповідь (лист від 16.04.2024 року №1504/2710) про те, що відповідно до наданих позивачем документів та роз`яснення фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 командування військової частини НОМЕР_1 не вбачає підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях за дані періоди відряджень. Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 30.11.2023 по 12.01.2024 в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, позивач звернувся до суду з даним позовом. IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що довідка Військової частини НОМЕР_2 №1505/918нт від 08.12.2023 та довідка військової частини НОМЕР_5 за №1507/73 від 12.01.2024, видані на підставі бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій та рапортів командирів підрозділів, є достовірними та достатніми доказами безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, а відтак підтверджують його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірний період. V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року та відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що довідки на яких ґрунтуються позовні вимоги та оскаржуване рішення не містять в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо, які визначено у Розділом XXXIV наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XI). Зокрема, вказаний Закон визначає порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. Так, абзацом 1 частини 1 статті 9 цього Закону № 2011-XI передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - Порядок №260). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII Про правовий режим воєнного стану (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності. Відповідач, як військова частина, починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII Про оборону України (далі - Закон №1932-XII) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій. Частиною 1 статті 12 Закону №1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 09.08.2023 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168, яка застосовувалася у спірний період з30.11.2023 року по 12.01.2024 року). Відповідно до пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац 1 пункту 1 Постанови №168). Згідно пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Згідно з пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, визначаються міністерствами та державними органами за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки. Тобто, саме до повноважень керівництва відповідних міністерств та державних органів віднесено визначення технічних питань, що необхідні для здійсненні додаткової винагороди у збільшеному розмірі, в межах, що не перевищують 100000 грн. вказаній категорії осіб (порядку обліку часу, нарахування, документального підтвердження та інших), а не зміну визначених Кабінетом Міністрів України підстав здійснення таких виплат. Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім окремі доручення, зокрема, від 06 березня 2023 року № 5718/з. У директиві від 25 березня 2022 року №248/1298 (пункт 1) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії. У пункті 3 цієї директиви від 25 березня 2022 року №248/1298 Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. Пунктом 4 цієї директиви від 25 березня 2022 року №248/1298 Міністр оборони України установив командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї директиви. У пункті 5 вказаної директиви Міністр оборони України визначив виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн або 30 000,00 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 директиви від 25 березня 2022 року №248/1298). Телеграмою Міністра оборони України від 18 квітня 2022 року №248/1529 пункт 4 телеграми від 25 березня 2022 року №248/1298 і додаток №1 до неї викладено в новій редакції та, зокрема, деталізовано, що командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми. У підставах про видання такої довідки (додаток №1) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цієї телеграми. Згідно роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №423/1932 від 11.04.2023 року щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцям, які вибувають (відряджаються) в інші військові частини (підрозділи), що включені до складу угруповань військ (сил) Сил оборони держави для виконання у їх складі бойових завдань, то відповідно до вимог, визначених абзацом першим пункту і рішення Міністра оборони України від 06.03.2023 року №5718/з, для підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надається довідка командира військової частини (додаток 1 до рішення Міністра оборони України від 06.03.2023 року №5718/з), до якої для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Аналіз матеріалів справи, а також доводів представника позивача свідчить про те, що позивачу не нарахована та не виплачена збільшена додаткова винагорода пропорційно дням участі у бойових діях або здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період з 30.11.2023 року по 12.01.2024 року. Виходячи з положень законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у період дії воєнного стану щомісячно складає 30 000,00 грн, а для тих з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата додаткової винагороди до 100000,00 грн на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) та вимагає документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах. Документальним підтвердженням такої участі слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Для відрядженого військовослужбовця підтвердженням безпосередньої участі у бойових діях або заходах є довідка командира військової частини (установи), до якої відряджено такого військовослужбовця. Довідка обов`язково має містити посилання на документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 директиви від 25 березня 2022 року №248/1298 Міністра оборони України, зокрема бойовий наказ (бойове розпорядження) або журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, постова відомість) та рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, які стали підставою для її видання. Як встановлено судом, Військовою частиною НОМЕР_2 видано довідку №1505/918нт від 08.12.2023 року про те, що ОСОБА_1 у період з 30.11.2023 року по 08.12.2023 року виконували бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) у складі військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Згідно Довідки за №1507/73 від 12.01.2024 року, наданої військовою частиною НОМЕР_5 підтверджено, що полковник ОСОБА_1 у період з 09.12.2023 року по 12.01.2024 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебував безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, в тому числі під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною НОМЕР_6 ешелону оборони або наступу у складі діючого оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у Бахмутському районі Часовоярівської територіальної громади. Вказані довідки видані на підставі бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій та рапортів командирів підрозділів, про що зазначено у тексті довідок №1505/918нт від 08.12.2023 року та №1507/73 від 12.01.2024 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оформлені стосовно позивача довідки Військової частини НОМЕР_2 №1505/918нт від 08.12.2023 та військової частини НОМЕР_5 за №1507/73 від 12.01.2024 підтверджують його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 6 червня 2024 року у справі № 200/706/23, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який їх видав. У постанові від 31 жовтня 2024 року у справі № 160/4352/23 Верховний Суд наголосив на тому, що відсутність вказаної довідки, що може бути зумовлено об`єктивними причинами, не позбавляє відрядженого військовослужбовця права на виплату додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн, за умови підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях та заходах іншими документами, такими як бойовий наказ (бойове розпорядження) або журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, постова відомість) та рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. В свою чергу порушення порядку передання документів між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 8 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, від 19 вересня 2024 року у справах №№120/5151/23, 120/7509/23, 120/4953/23, від 10 жовтня 2024 року у справах №№120/7502/23, 120/14606/23, 120/5154/23, 120/14641/23, 10 квітня 2025 року у справі № 120/7744/23 З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість цього позову та наявність підстав для його задоволення. За таких обставин, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. VII. ВИСНОВКИ СУДУ З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Моніч Б.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.