Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/11098/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/11098/24 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - апелянт/відповідач/ГУ ДСНС України у Чернігівській області) з вимогами: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ДСНС України у Чернігівській області відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 травня 2024 року за весь час затримки виплати; - зобов`язати ГУ ДСНС України у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 травня 2024 року включно за весь час затримки виплати. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС України у Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 21 травня 2024 року на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 620/15471/23, за весь час такої затримки з 01 січня 2016 року по 21 травня 2024 року. Зобов`язано ГУ ДСНС України у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 21 травня 2024 року на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 620/15471/23, за весь час такої затримки з 01 січня 2016 року по 21 травня 2024 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДСНС України у Чернігівській області на ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять). Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядок № 159 покладають на роботодавця (орган, що нараховує і виплачує доходи) обов`язок автоматично нараховувати та виплачувати компенсацію одночасно з погашенням заборгованості, незалежно від того, чи була вона нарахована добровільно, чи на виконання судового рішення. Основною умовою для виплати компенсації є факт порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, а індексація грошового забезпечення є доходом у розумінні цього Закону і не має разового характеру. У даному випадку остаточна виплата індексації на виконання рішення суду відбулася 21 травня 2024 року після тривалої затримки з 01 січня 2016 року, що підтверджує наявність підстав для компенсації. Оскільки відповідач не здійснив її виплату разом із погашенням заборгованості, така бездіяльність є протиправною, а позивач має право на отримання компенсації за весь час затримки. В апеляційній скарзі ГУ ДСНС України у Чернігівській області просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що необхідною умовою для виплати компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», є встановлення факту нарахування доходу та порушення строків його виплати. Якщо доходи нараховуються за рішенням суду, підстава для виплати компенсації виникає лише у випадку несвоєчасного виконання цього рішення. У даній справі рішенням у справі № 620/15471/23 встановлено, що індексація грошового забезпечення позивачу до того не нараховувалася, а затримка між її нарахуванням і фактичною виплатою на виконання судового рішення була відсутня. Відтак, відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, і суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, задовольнивши позов. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд. Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 проходив службу у Семенівському районному відділі управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні у ГУ ДСНС України у Чернігівській області. Наказом від 05 вересня 2019 № 401 ОСОБА_1 звільнений зі служби цивільного захисту у відставку та виключений з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 05 вересня 2019 року. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 620/15471/23, яке набуло чинності 24 квітня 2024 року, зокрема, зобов`язано ГУ ДСНС України у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із встановленням базового місяця - січень 2008 року, та в період з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року - із врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №

141. На виконання рішення суду від 08 січня 2024 року шляхом безготівкового зарахування на карту позивача 21 травня 2024 року перераховано грошові кошти в сумі 59 902, 04 грн. ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернувся до ГУ ДСНС України у Чернігівській області із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення. Відповідь на вказану заяву надана не була. Позивач, вважаючи, що має право на виплату відповідної компенсації втрати частини доходів, звернувся до суду з позовом. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. За змістом статей 2 та 4 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. У силу вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян. Відповідно до приписів статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). За нормами статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Отже, з наведеного слідує, що індексація є складовою заробітної плати, та у разі несвоєчасної її виплати, провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства, і не є важливим чи то виплата індексації проводиться самостійно роботодавцем із затримкою чи на виконання рішення суду за наслідком розгляду спору. Твердження апелянта про те, що нарахування компенсації втрати частини доходів при нарахуванні та виплаті відповідної суми коштів на виконання рішення суду можливе лише у разі несвоєчасного виконання такого рішення, колегія суддів вважає безпідставними. Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, правовідносини у якій в частині цих позовних вимог є подібними до правовідносин у справі, що розглядається. Ухвалюючи постанову в зазначеній справі, Верховний Суд виходив із аналізу норм Закону № 2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення). На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових заробітної плати, як коштів працівника, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013. Також, Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21, застосовуючи висновок Верховного Суду у справі № 240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений у цій справі період, у зв`язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а власник або уповноважений ним орган зобов`язаний здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. Окрім того, як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 825/2023/16, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Таким чином, враховуючи встановлену в цій справі наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 травня 2024 року, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність права у позивача на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. Судді: Кобаль М.І. Штульман І.В.