Постанова 4852 № 160/3241/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3241/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі №160/3241/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 03.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 20.12.2024 року №046350013694 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті з 02.08.1999 року по 06.08.2024 року; - зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06.08.2024 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення 06.08.2024 року. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 20.12.2024 року №046350013694 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті з 02.08.1999 року по 06.08.2024 року; Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06.08.2024 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідач в оскаржуваному рішенні протиправно вказав на відсутність пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З урахуванням дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, та враховуючи те, що відповідачем не проводився розрахунок стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у даному рішенні, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.08.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує, що позивач матиме право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 після досягнення віку 50 років, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 . В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 06.08.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пільгової пенсії незалежно від віку за Списком № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 14.08.2024 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 046350013694 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Вказане рішення позивач оскаржив в судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року по справі № 160/22671/24 позову заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 14.08.2024 року №046350013694 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 14.12.2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2024 року про призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду та зарахованих періодів роботи позивача цим судовим рішенням. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. 20.12.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року по справі № 160/22671/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №046350013694, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та недосягненням пенсійного віку відповідно до пп. 1 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплому серії НОМЕР_1 , оскільки незазначено дату вступу до навчального закладу. До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Позивач вважає протиправним рішення відповідача від 20.12.2024 року №046350013694 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ №1058. Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Згідно ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами 1 і 15-23 пункту 1 частини 2 цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. Згідно із статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно із п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів. Згідно частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року по справі №160/22671/24 встановлено наступне: згідно із цими записами трудової книжки, ОСОБА_1 працює електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті з 02.08.1999 р. по теперішній час, що на час звернення до пенсійного фонду складає 25 років 4 дні (з 02.08.1999 року по 06.08.2024 року). Професія позивача включена до Списку №1, що затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162, від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 року №46 та відноситься до списку робіт і професій, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме посада позивача передбачена пунктом 1 розділу

1. Трудові книжки позивача містять всі необхідні записи щодо періодів роботи, які підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача. Записи в трудових книжках позивача містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди з повним робочим днем під землею. Також, в трудових книжках є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином. Даний факт відповідачами не оспорюється. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач в оскаржуваному рішенні протиправно вказав на відсутність пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Як наслідок, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.12.2024 року № 046350013694 є протиправним та підлягає скасуванню. Ураховуючи те, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову. Вищезазначене є мотивом для не врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача. Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 21.08.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова