LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/5631/24

від 26.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/5631/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року (суддя Кадникова Г.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 13.01.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 16.08.2011 та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач подав заяву від 13.01.2024, у якій просив перерахувати пенсію, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки., а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. Відповідач листом у зазначеному перерахунку відмовив. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, тому просив задовольнити позовні вимоги. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст.40 Закону№1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку, а не той, що враховувався під час призначення пенсії. Отже, законодавцем чітко передбачено в частині четвертій статті 42 ЗУ №158, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той який був під час призначення або попереднього перерахунку пенсії.За таких обставин, враховуючи, що позивач продовжував працювати після призначення йому пенсії та згідно положень ст. 42 ЗУ №1058 відпрацював 2 роки внаслідок чого відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, суд першої інстанції повинен був дійти до висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач з 16.08.2011 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.01.2024 у якій просив перерахувати пенсію, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом повідомив позивача, що згідно норм ст.42 Закону №1058 перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 рік не передбачено. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся із відповідним позовом до суду. Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом №1058-IV. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: - пенсія за віком; - пенсія по інвалідності; - пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно зі ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. За приписами ч.ч.1, 2 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Згідно з ч.4 ст. 42 Закону №1058 у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до ч.1 ст. 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абз.1-3 цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18 травня 2018 року №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: - продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії; - продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії. Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію. З аналізу наведених норм вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. З матеріалів справи встановлено, що переведення позивача з одного виду пенсії на інший не відбувалося. Фактично, після призначення пенсії, обчисленої відповідно до Закону №1058-ІV, позивач продовжив працювати та маючи не менш як 24 місяці страхового стажу, звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки. При цьому вид пенсії з моменту призначення змінити не просив. У матеріалах справи відомості щодо переведення позивача на інший вид пенсії відсутні. Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що у випадку, коли пенсіонер продовжував працювати після призначення йому пенсії, то подальший перерахунок його пенсії проводиться з урахуванням нового набутого ним стажу та із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, або за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), проте того показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Отже, перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону №1058-IV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постановах від 18 листопада 2020 року у справі №522/1916/17 та від 21 жовтня 2021 року у справі №2-а-2430/11 дійшов таких висновків: за змістом ч.2 ст. 40 та ч.4 ст. 42 Закону №1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск: К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення. Тому під час здійснення такого перерахунку у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К). Тобто перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону №1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в ч.2 ст. 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії. Також у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №420/19398/23 Верховний Суд зазначив, що під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону №1058-ІV у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К). Тобто перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону №1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в ч.2 ст. 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії. Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У спірних правовідносинах перерахунок пенсії позивача здійснений в межах одного закону і позивач продовжує отримувати той самий вид пенсії з моменту її призначення, а саме: пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, внаслідок чого відсутній факт переведення позивача з одного виду пенсії на інший, що призначається за різними законами. Частиною 3 ст. 45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №336/372/16-а. Отже, у випадку задоволення заяви позивача про перерахунок пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначена йому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та позивач перебуває на ній і наразі. З огляду на викладене, заява позивача до пенсійного органу стосувалась перерахунку пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, а тому у пенсійного органу не виникає обов`язку застосувати при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2019, 2020, 2021 роки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі №334/13/16-а, від 17 травня 2021 року у справі №185/1473/17, які в силу ч.5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи. Нормами ст. 42 Закону №1058 передбачено, що перерахунок пенсії проводиться зі застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії або попереднього перерахунку, а не за 3 календарні роки, що передують перерахунку пенсії. З урахуванням проаналізованих вище положень ч.2 ст. 40 та ч.4 ст. 42 Закону №1058-IV та беручи до уваги висновки Верховного Суду, підстави для застосування під час перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки відсутні. Посилання пощивача у позові на те, що після призначення пенсії він продовжував працювати є безпідставними і висновків суду не спростовує, оскільки це не може бути підставою для перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за три останні роки, що передують перерахунку, тобто за 2019, 2020, 2021 роки. Стосовно посилань скаржника в апеляційній скарзі на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 120/910/22-а, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у праві № 420/2948/23, Рівненського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у праві № 460/10104/23, Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 у праві № 340/2334/23 та інших окружних судів є безпідставними, оскільки судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а не в постановах суду апеляційної інстанції. З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відсутні законодавчо встановлені підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача за його заявою від 13.01.2024, а тому відповідач діяв відповідно до норм вищезазначеного Закону та не допустив порушення прав позивача, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»