Постанова 4852 № 160/4591/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4591/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 ( суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/4591/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30.01.2025 року № 046350017868 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до заяви про призначення пенсії від 23.01.2025 р.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 24.02.2022 по 31.05.2022; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 періоди роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, постанови КМУ від 31 березня 1994 № 202, а саме з 26.10.1999 по 26.10.1999 машиністом підземних установок з повним робочим днем у шахті, з 17.07.2000 по 17.07.2000 машиністом підземних установок з повним робочим днем у шахті, з 27.03.2014 по 31.03.2014, з 16.06.2016 по 30.06.2016, з 22.03.2020 по 21.04.2020, з 30.05.2020 по 31.05.2020, з 24.02.2022 по 31.05.2022 гірничомонтажником підземним з повним робочим днем у шахті; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до заяви про призначення пенсії від 23.01.2025 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Заява позивача та надані документи були розглянуті за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Рішенням від 30.01.2025 року за № 046350017868 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії від 30.01.2025 року, пільговий стаж по Списку № 1 становить 24 роки 01 місяць 18 днів. Натомість, з розрахунком пільгового стажу роботи позивач не погоджується, оскільки має достатній пільговий стаж для призначення пенсії. Так, у рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідач зазначив, що до пільгового стажу роботи позивача зараховані всі періоди роботи. Однак, відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) вбачається, що до пільгового стажу роботи позивача зараховані не всі періоди роботи, про які в рішенні не зазначено, а саме: 26.10.1999 26.10.1999 машиніст підземних установок з повним робочим днем у шахті; 17.07.2000 17.07.2000 машиніст підземних установок з повним робочим днем у шахті; 27.03.2014 по 31.03.2014, 16.06.2016 по 30.06.2016, 22.03.2020 21.04.2020, 30.05.2020 31.05.2020 (дні простою), 24.02.2022 31.05.2022 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем у шахті. Також, до страхового стажу роботи не зараховано період з 24.02.2022 по 31.05.2022. Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 03.07.2000 року, НОМЕР_2 від 20.04.2023 р., пільгових довідок від 09.01.2024 р. № 7, від 04.03.2022 № 251, індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ОК-5), позивач працював на різних посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах: ДП Шахта ім. М.Сургуя (1 рік 6 місяців 4 дні): 14.01.1999 03.02.1999 учень машиніста підземних установок з повним робочим днем у шахті; 04.02.1999 26.10.1999 машиніст підземних установок з повним робочим днем у шахті; 27.10.1999 17.07.2000 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем у шахті. ДЕРЖАВНЕ ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ШАХТА "ПІВДЕННОДОНБАСЬКА № 3 (21 рік 10 місяців 28 днів): 03.07.2000 01.06.2003 машиніст підземних установок з повним робочим днем у шахті та навчання УКК; 02.06.2003 20.05.2022 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем у шахті. ВСП Шахтоуправління Тернівське ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля (1 рік 9 місяців 3 дні): 20.04.2023 23.01.2025 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем у шахті. Всього пільгового стажу по Списку № 1 (підземні роботи) становить 25 років 2 місяці 05 днів. Робота на зазначених посадах віднесена до Списку № 1, професії передбачені постановою КМУ від 31 березня 1994 р. №

202. Пільговий характер праці підтверджується пільговими довідками, де зазначено, що виконувана робота є підземною роботою, а також індивідуальними відомостями про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відомості по спецстажу). Позивач вважає, що він має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком за пільгових умов відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30.01.2025 року № 046350017868 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до заяви про призначення пенсії від 23.01.2025 р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 24.02.2022 по 31.05.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 періоди роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, постанови КМУ від 31 березня 1994 № 202, а саме з 26.10.1999 по 26.10.1999 машиністом підземних установок з повним робочим днем у шахті, з 17.07.2000 по 17.07.2000 машиністом підземних установок з повним робочим днем у шахті, з 27.03.2014 по 31.03.2014, з 16.06.2016 по 30.06.2016, з 22.03.2020 по 21.04.2020, з 30.05.2020 по 31.05.2020, з 24.02.2022 по 31.05.2022 гірничомонтажником підземним з повним робочим днем у шахті. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 23.01.2025 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Так, скаржником зазначено, що після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву Позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 30.01.2025 № 046350017868 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з недосягненням 50 річного віку та відповідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного стажу як працівнику на роботах підземних професій. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. За результатами розгляду даної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийнято рішення від 30.01.2025 року № 046350017868 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. В рішенні, зокрема, зазначено, що дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 23.01.2025, вік заявника 44 роки. Загальний страховий стаж становить 24 роки 01 місяць 18 днів, страховий стаж з урахуванням кратності та додаткових років за Список №1 становить 48 років 01 місяць 18 днів. Пільговий стаж на роботах підземних, професій за Постановою 202 (25) становить 24 роки 08 місяців 05 днів. До пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Працює. Особа має право на пенсійну виплату з 08.11.2030, або при набутті необхідного пільгового стажу. Враховуючи вищевикладене гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку за частиною 3 статті 114 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування 25 років за Постановою

202. Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи (територіальні органи Пенсійного Фонду України та їх посадові особи не є виключенням) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра. Отже, відповідач має діяти в межах повноважень та у спосіб, встановлені чинним законодавством України. Згідно з вимогами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно п.2 Розділу ХУ Прикінцеві положення Закону 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення (далі за текстом Закон №1788). Закон №1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Даний Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки. У відповідності до статті 14 Закону №1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Вищевказана норма закону кореспондується із частиною 3 статтею 114 Закону № 1058-IV (чинна редакція) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Позивач претендує на призначення пенсії за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637). На підставі п.1, п.2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Пунктами 20-22 Порядку № 637 визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа. Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що в спірний період роботи позивач працював з 26.10.1999 по 26.10.1999 машиніст підземних установок з повним робочим днем у шахті, з 17.07.2000 по 17.07.2000 машиністом підземних установок з повним робочим днем у шахті, 27.03.2014 по 31.03.2014, 16.06.2016 по 30.06.2016 (відпустки без збереження заробітної плати), з 22.03.2020 по 21.04.2020, з 30.05.2020 по 31.05.2020, (дні простою), з 24.02.2022 по 31.05.2022 - гірничомонтажником підземним з повним робочим днем у шахті. Пільговий стаж роботи підтверджується пільговими довідками № 7 від 09.01.2024 р. яка видана ДП Шахта ім. М.С.Сургуя та від 04.03.2022 № 251, яка видана ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №

1. Крім того, як вбачається з виписки з індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) в спірні періоди роботи позивач має спецстаж за кодом обліку - ЗПЗ014А1. Згідно із довідником категорій страхувальників, які сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постаново Правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 Про порядо формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиног внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: код ЗПЗ014А1- Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років. Таким чином, в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України наявні відомості про те, що позивач у спірні періоди працював на підземних роботах з повним робочим днем, - за списками робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Враховуючи те, що у вищевказаний період позивач працював за професією/займав посаду, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, тому вказаний період його роботи підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (спеціальний стаж провідні професії). Щодо підстав неврахування безплатної відпустки, відрядження, періоду навчання у навчальному пункті, простою до пільгового стажу. За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. Як слідує зі ст.4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток. Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов`язковому порядку, або за згодою сторін. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році. Висновок відповідає правовій позиції, наведений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а. Матеріали справи не містять доказів, що не зараховані відповідачем періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати не пов`язані з виробничою необхідністю. Суд вказує, що частиною першою ст. 34 Кодексу законів про працю України визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році. Також, слід зазначити, що відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05.11.1993 № 02-82орг, відповідно до якого - періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються. З матеріалів справи встановлено, що відповідачем періоди безоплатних відпусток не зараховано без зазначення будь-яких причин, водночас відповідач не скористався повноваженнями, наданими йому положеннями ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV щодо витребування відповідних документів від підприємств-роботодавців позивача. Разом з тим, п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлює, що при прийманні документів працівник сервісного центру: […] уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Надаючи оцінку доказам наявним в матеріалах справи, судом встановлено, що сукупна кількість днів безоплатних відпусток за період не перевищує одного місяця в календарному році, проте відповідач їх до пільгового стажу позивача не зарахував без зазначення причин та будь-яких дій, направлених на з`ясування чи були вони пов`язані з виробничою необхідністю не вчинив. При викладених обставинах, позивач має право на зарахування періоду простою по виробничій необхідності до пільгового стажу з 27.03.2014 по 31.03.2014; з 16.06.2016 по 30.06.2016; з 22.03.2020 по 21.04.2020; з 30.05.2020 по 31.05.2020, тобто не більше одного місяця в календарному році. Таким чином вірними є висновки суду першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно прийняв рішення від 30.01.2025 року № 046350017868 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянтів з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 в адміністративній справі №160/4591/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 серпня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Повне судове рішення складено 25 серпня 2025 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова